ЮРИДИЧНИЙ ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. Том 12, №2 2022. LAW JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF INTERNAL AFFAIRS. Volume 12, No.2 2022

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/22565

Browse

Browsing ЮРИДИЧНИЙ ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ. Том 12, №2 2022. LAW JOURNAL OF THE NATIONAL ACADEMY OF INTERNAL AFFAIRS. Volume 12, No.2 2022 by Author "Бібікова, Маргарита Олександрівна"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Genesis of the Institute of Procedural Guidance: Historical and Legal Aspect. Генеза інституту процесуального керівництва: історико-правовий аспект
    (2022) Bibikova, Marharyta О.; Бібікова, Маргарита Олександрівна
    The result of the reform of the criminal process in 2012 was the introduction of a new institute of procedural guidance for pre-trial investigations. This institute has become the object of many scientific discussions, and therefore there is a need to analyse its historical and legal genesis to clearly understand the place and role of the prosecutor in modern criminal proceedings. The purpose of the study is to examine the institute of procedural guidance in criminal proceedings and identify promising areas for improving its legal regulation. The study used dialectical, system-structural, synthesis, formal-logical, and historical methods. It is proved that the institute of procedural guidance originated quite a long time ago. From the very beginning, monarchs used civil servants to represent exclusively their interests in certain processes that were important to them. It is established that the genesis of the institute of the prosecutor’s office began to be used quite widely, up to the development of a separate structure of the relevant state bodies and assigning them the function of supervision over certain spheres of life, that is, the functions of the prosecutor’s office expanded sufficiently and represen-tation of the interests of the state in criminal proceedings became part of the overall function of supervision. With the change in the socio-political orientation of Ukraine’s development after independence, the place and role ofthe prosecutor’s office in the system of state bodies have evolved under the influence of advanced European trends. The reverse process of changing the functions of the prosecutor’s office in criminal proceedings has begun, namely, the function of total prosecutor’s supervision has begun to narrow and be reduced to procedural guidance of the criminal process and representation exclusively in certain cases. As a result of the study, it was stated that the legislation regulating the legal status of the prosecutor’s office hascontradictions, namely, the Law of Ukraine “On Prosecutor’s Office” imposes broader powers on the prosecutor than the Constitution of Ukraine, which undoubtedly requires legislative correction by making appropriate changes. The findings of the study can be used in rule-making and law enforcement activities. Результатом проведення реформи кримінального процесу 2012 року стало запровадження інституту процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Зазначений інститут став об’єктом численних наукових дискусій, а отже, існує потреба в проведенні аналізу його історико-правового генезису для чіткого розуміння місця й ролі прокурора в сучасному кримінальному процесі. Метою статті є вивчення інституту процесуального керівництва в кримінальному провадженні та визначення перспективних напрямів удосконалення його правового регулювання. У межах дослідження застосовано діалектичний, системно-структурний, формально-логічний та історичний методи, а також метод синтезу. Доведено, що інститут процесуального керівництва зародився досить давно. Спочатку монархи використовували державних службовців для представлення виключно їхніх інтересів в окремих важливих для них процесах. У процесі генезису інститут прокуратури почали використовувати досить широко, аж до формування окремої структури відповідних державних органів і покладення на них функцій нагляду за окремими сферами життєдіяльності, з огляду на що представництво інтересів держави в кримінальному процесі стало частиною загальної функції нагляду. Зі зміною суспільно-політичної формації розвитку України після здобуття незалежності місце й роль прокуратури в системі державних органів еволюціонували під впливом передових європейських тенденцій. Почався зворотний процес зміни функцій прокуратури в кримінальному процесі, а власне функція тотального прокурорського нагляду почала звужуватись і зводитися до процесуального керівництва кримінальним процесом та представництва виключно у визначених випадках. Констатовано, що законодавство, яке врегульовує правовий статус прокуратури, містить суперечності, зокрема Закон України «Про прокуратуру» покладає на прокурора більш широкі повноваження, ніж Конституція України. Результати дослідження можуть бути використані в нормотворчій і правозастосовній діяльності.