Теоретичні та історичні аспекти правознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Теоретичні та історичні аспекти правознавства by Author "Вереша, Р. В."
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Емоційний стан особи: кримінально-правовий та віктимологічний аспекти.Emotional State of the Person: Criminal-Law and Victimological Aspects(2018) Вереша, Р. В.; Veresha, R.Комплексно розглянуто питання емоційного стану особи у віктимологічному та кримінально-правовому контекстах. Визначено особливості впливу особи потерпілого на виникнення та юридичну оцінку емоційного стану винного. Проаналізовано норми Кримінального кодексу України, у яких передбачено наявність емоційного стану особи, і запропоновано систему їх уніфікації. Емоції як окрема категорія не є виключно кримінально-правовою чи юридичною: традиційно їх досліджують різні галузі науки, до яких належать психологія, судова психіатрія, юридична психологія тощо. Визначення поняття емоцій у різних науках не є однаковим, унаслідок чого теоретичні положення кримінального права щодо емоційного стану, які використовують у законодавчій, правозастосовній та експертній діяльності, містять низку неоднозначних аспектів, що вимагають подальшого наукового осмислення. Емоції загалом є одним з обовʼязкових елементів будь-якої активної поведінки людини, зокрема злочину. Емоції мають форму переживань, які відображають, передусім, субʼєктивне ставлення до певних явищ обʼєктивної дійсності, що оточують людину. Кримінальне право трактує емоції як особливий вид субʼєктивних психологічних станів (реакцій на внутрішній та (або) зовнішній вплив). У теорії кримінального права емоційний стан – це особливий юридично значущий психологічний стан особи, який, впливаючи на її волю та свідомість, взаємодіє з ознаками складу злочину (насамперед – його субʼєктивною стороною) і в такий спосіб визначає особливості кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, а також впливає на вирішення питань, повʼязаних з індивідуалізацією покарання.Тhe article comprehensively deals with the emotional state of a person in the victimological and criminal-law context. The peculiarities of the personʼs influence on the occurrence and the legal assessment of the emotional state of the perpetrator are determined. The norms of the Criminal Code of Ukraine are analyzed, in which the presence of an emotional state of a person is envisaged and a system of their unification is proposed. Emotions as a separate category are not exclusively criminal or legal - they are traditionally studied by various branches of science, which can include psychology, forensic psychiatry, legal psychology, etc. Definition of the concept of emotions in different sciences is not the same, and this, in turn, affects the fact that the theoretical provisions of criminal law regarding the emotional state used in legislative, law enforcement and expert activities contain a number of ambiguous points that require further scientific reflection. Emotions, in general, represent one of the obligatory elements of any active human behavior, including crime. At the same time emotions act in the form of experiences, which, in turn, reflect, first of all, a subjective attitude to those or other phenomena of objective reality, which surround a person. It should be noted that criminal law considers emotions to be a special type of subjective psychological states (reactions to internal and (or) external influences). In the theory of criminal law, the emotional state is a special legally significant psychological state of a person who, acting on his will and consciousness, interacts with the features of the crime (first of all, his subjective side) and thus determines the features of the criminal-law assessment of the act, envisaged by the relevant article of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, and also affects the resolution of issues related to the individualization of punishment.