Статті

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/2435

Browse

Browsing Статті by Author "SHCHERBATYUK Volodymyr"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДУ 32 «КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ СУДОВИХ ТА ПОЗАСУДОВИХ ОРГАНІВ» ГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ МВС УКРАЇНИ). ARCHIVE DOCUMENTS AS A SOURCE OF THE RESEARCH ON THE HOLODOMOR OF 1932–1933 (BASED ON THE MATERIALS OF THE FUND 32 "CRIMINAL CASES BY JUDICIAL AND EXTRAJUDICIAL BODIES" OF THE SECTORAL STATE ARCHIVES OF THE MIA OF UKRAINE)
    (2023) Щербатюк В.М.; SHCHERBATYUK Volodymyr; Загорулько А.П.; ZAGORULKO Andriy; ДУРНОВ Є.С.; DURNOV Evgeny; Сокур Ю.В.; SOKUR Yuriy; Орищенко Ю.В.; ORISHCHENKO Yurii
    У дослідженні простежено висвітлення Голодомору 1932–1933 років, подій і процесів, пов’язаних з ним, у справах фонду 32 «Кримінальні справи судових та позасудових органів» Галузевого державного архіву МВС України. Зокрема, на основі документів показано Голодомор як геноцид, спрямований проти українців. Акцентовано увагу, що голод, який ширився в Україні у 1932–1933 роках мав штучний характер, економічні й політичні причини, сприяв послабленню національного руху. Підкреслено переконливість документів справ, що апогей трагедії припав на березень–червень 1933 року, коли вимирали цілі сім’ї і головним чином багатодітні, а доведені до відчаю люди вдавалися до некрофагії (поїдання трупів) та антропофагії (канібалізму), що було продиктовано їх приреченістю. В цьому контексті вказано на справи, де йдеться, що жертвами насилля дуже часто ставали діти, а з їх числа, як показано, здебільше страждали діти-сироти, які ходили селами у пошуках їжі. Автори запевняють, що усім справам фонду притаманна фальсифікація, адже приховуються справжні причини голоду. Документи справ фонду переконують, що до голоду більшовицький режим ставився як до неіснуючого явища, адже у жодній справі голод, як такий, що спланований чи організований владою не згадується. У статті стверджується політизація всіх слідчих справ. Автори наголошують, що даний факт необхідно враховувати при вивченні документів та дослідженні означеної проблеми. Дослідники підкреслюють, що ця фальсифікація була наслідком й особистісних мотивів самих посадових осіб. У дослідженні розкрито значення архівних документів, зокрема, справ фонду як важливої джерельної бази в дослідженні Голодомору 1932–1933 років. Водночас автори пропонують осягати означену трагедію не лише в історико-політичному аспекті, а з урахуванням критерії оцінок й інших наук. The study traces the coverage of the Holodomor of 1932–1933, events and processes related to it, in the files of fund 32 "Criminal cases of judicial and extrajudicial bodies" of the Branch State Archive of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. In particular, the documents show the Holodomor as a genocide against Ukrainians. It is indicated that the famine spread in Ukraine in 1932-1933 was artificially imposed, had economic and political reasons, contributed to the weakening of the national movement. The persuasiveness of the case documents is emphasized, that the apogee of the tragedy fell on March–June 1933, when entire families, especially those with many children, died, and people driven to despair resorted to necrophagy (eating corpses) and anthropophagy (cannibalism), which was dictated by their doom. In this context, the cases are pointed out telling that very often the victims of violence were children, and among them, as shown, mostly orphaned children who wandered around the villages in search of food suffered. The authors assure that all the cases of the fund are characterized by falsification, because the real causes of the famine are concealed. The documents of the cases from the fund convince us that the Bolshevik regime treated the famine as a non-existent phenomenon, because in no case is the famine as planned or organized by the authorities mentioned. The article claims that all the investigative cases had political background. The authors accent that this fact must be taken into account when studying the documents and researching the specified problem. The researchers emphasize that this falsification was as well a consequence of the personal motives of the officials. The importance of archival documents, in particular, the cases of the fund as an important source base in the study of the Holodomor of 1932–1933, is revealed. At the same time, the authors propose to consider this tragedy not only in the historical and political aspect, but also taking into account the evaluation criteria of other sciences.