Т.13, №1/2023

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/24205

Browse

Browsing Т.13, №1/2023 by Author "Барікова, Анна"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Prejudice on discretion in law enforcement of financial legal provisions. Преюдиція щодо дискреції в правозастосуванні норм фінансового права
    (2023) Barikova, Anna; Барікова, Анна
    Imperfection of procedure for implementing prejudice during the judicial review of cases could cause instability of practice, which indicates relevance of the research topic regarding formulation of clear criteria for the mechanism of applying prejudice at one’s own discretion in the enforcement of financial provisions of law. In view of the above, the purpose of the article is to identify peculiarities of discretionary powers bias in enforcement of financial provisions of law. The basis of the methodological toolkit is general philosophical (dialectical, hermeneutic), general scientific formal (empirical in the form of observation, description and comparison; axiomatic; hypothetical-deductive; formalization; unity of historical and logical) and specific scientific methods (formal-logical; comparative-legal; system-structural), as well as the methodology of revocation and monitoring of a preliminary judgment, which allows to investigate theoretical and practical issues of discretionary powers in the enforcement of financial and legal norms in unity of their substantive component and external form of reflection. Classification of prejudice has been proposed by: level of law enforcement; legal force of prejudice; meaning of established factual circumstances that are included in the subject of proof; nature of accusation; subject. The psychological dimension of using prejudicial categories has been studied as a metacognitive activity for establishing and taking into account values of prejudice in view of accuracy of empirical generalizations, formulating judgments to identify future consequences of decision-making with prejudicial categories given in the original decision. The article outlines the mechanism for implementing legal policy regarding the use of financial prejudicial categories, which should be based primarily on the instrumental and procedural characteristics of this model of legal influence. It has been established that in the organizational and legal aspect, conditions for the entry of the national market segment into the cross-border space are formed by streamlining interaction procedures of the subjects of legal relations through appropriate forms of legal influence. The practical value of the results is that they could be used to determine the procedure for using prejudice at the supranational and national levels, in particular, in the context of applying the practice of the Court of the European Union. Недосконалість порядку реалізації преюдиції під час судового розгляду справ може спричинити нестабільність практики, що свідчить про актуальність теми дослідження щодо формулювання чітких критеріїв механізму застосування преюдиції на власний розсуд у правозастосуванні норм фінансового права. З огляду на зазначене, метою статті є виявлення особливостей упередженості дискреційних повноважень у правозастосуванні норм фінансового права. Основу методологічного інструментарію становлять загальнофілософські (діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові формальні (емпіричний у вигляді спостереження, опису та порівняння; аксіоматичний; гіпотетико-дедуктивний; формалізація; єдність історичного та логічного) та конкретно-наукові методи (формально-логічний; порівняльно-правовий; системно-структурний), а також методологія відкликання та моніторингу попереднього судження, що дає можливість дослідити теоретичні та практичні питання дискреційних повноважень у правозастосуванні фінансово-правових норм у єдності їх змістової складової та зовнішньої форми відображення. Запропоновано класифікацію преюдиції: за рівнем правозастосування; за юридичною силою преюдиції; за значенням установлених фактичних обставин, що входять до предмета доказування; за характером обвинувачення; за предметом. Досліджено психологічний вимір використання преюдиційних категорій як метакогнітивну діяльність для встановлення та врахування цінностей упереджень з огляду на точність емпіричних узагальнень, формулювання суджень для виявлення майбутніх наслідків прийняття рішень з преюдиційними категоріями, наведеними в первісному рішенні. У статті окреслено механізм реалізації правової політики щодо використання фінансових преюдиційних категорій, який має ґрунтуватися насамперед на інструментально- процесуальних характеристиках такої моделі правового впливу. Встановлено, що в організаційно- правовому аспекті умови для входження національного сегмента ринку в транскордонний простір формуються шляхом упорядкування процедур взаємодії суб’єктів правовідносин через відповідні форми правового впливу. Практична цінність результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення порядку використання преюдиції на наднаціональному та національному рівнях, зокрема в контексті застосування практики Суду Європейського Союзу