081 - Право

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/14524

Browse

Browsing 081 - Право by Author "Bohdanevych, Tetiana S."

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Офіційне тлумачення Основного Закону Конституційним Судом України. Official interpretation of the Basic Law by the Constitutional Court of Ukraine.
    (2019-11) Богданевич, Тетяна Станіславівна; Bohdanevych, Tetiana S.
    Дисертацію присвячено дослідженню особливостей тлумачення Конституції України Конституційним Судом України та перспективам вдосконалення цього інституту в Україні. Висвітлюються теоретико-методологічні основи тлумачення, розкривається об’єкт, зміст та мета тлумачення Конституції України, визначаються види й способи тлумачення Основного Закону держави, аналізуються особливості конституційного провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції України та вплив прецедентного права Європейського суду з прав людини. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення інтерпретаційної діяльності Конституційного Суду України. Розкрито необхідність та важливість тлумачення Конституції України, що викликано загальним і абстрактним характером її положень; наявністю у ній спеціальних правових понять, особливих виразів, що мають багатозначний характер; недосконалістю законодавчої техніки, що вимагає здійснення тлумачення Основного Закону з урахуванням суспільно-політичних змін у державі. Тлумачення Конституції України протидіє спробам відійти від змісту конституційно-правових норм, протиставити букву і дух Основного Закону в процесі правотворчої та правозастосовної діяльності. Визначено, що офіційне тлумачення Конституції України як інтелектуально-вольова юридична діяльність уповноваженого органу державної влади розкриває зміст положень Конституції України з метою усунення невизначеності розуміння Основного Закону та забезпечення належного його застосування. Для з’ясування змісту конституційно-правової норми здійснюється тлумачення тексту Конституції України, що є об’єктом тлумачення, а при формулюванні конституційно-правової норми повністю розкривається зміст конституційно-правової норми, що є предметом тлумачення. Виокремлено ознаки офіційного тлумачення Конституції України, які позиціонуються як тривалий, консеквентний, взаємоузгоджений процес, що охоплює правову діяльність зі з’ясування та роз’яснення змісту Конституції України і її положень, який передбачає застосування різних способів, засобів, прийомів, що виступають гносеологічними інструментами. У ході дослідження з’ясовано, що здійснення правоінтерпретаційної діяльності органом конституційної юрисдикції удосконалює зміст положень Конституції України з урахуванням точки зору законодавця та конкретних ситуацій, правової дійсності, що передбачає наявність результату у вигляді офіційного акта тлумачення Конституційного Суду України. Встановлено, що метою тлумачення Конституції України є визначення змісту конституційно-правових приписів з точки зору законодавця та конституційно-правових реалій. Тлумачення Конституції України, зважаючи на абстрактність та загальність її норм, сконцентровано на усуненні неясностей, розбіжностей з метою однакового розуміння та правильного застосування норм Конституції України, що інтерпретуються. На підставі аналізу доктринальних джерел стверджується, що з’ясування і роз’яснення є обов’язковими компонентами процесу тлумачення Конституції України Конституційним Судом України. При цьому з’ясування, яке аналізує його гносеологічну природу та спрямоване на пізнання права загалом, виступає як процес мислення суддів, під час якого вони застосовують різні способи і прийоми, що забезпечують їхню пізнавальну діяльність. Воно є внутрішнім розумовим процесом, що не виходить за межі людської свідомості, характеризує інтелектуальну складову тлумачення Конституції України. Здійснюючи логічні операції у процесі з’ясування, Конституційний Суд України розкриває зміст конституційно-правової норми. Під час роз’яснення об’єктивуються результати гносеологічної діяльності, що відображається у зовнішній письмовій формі — рішенні Конституційного Суду України. Сформульовано дефініцію поняття офіційного тлумачення Конституції України Конституційним Судом України як тривалого, послідовного процесу, в рамках якого за допомогою різних способів здійснюється інтелектуальна та гносеологічна діяльність Конституційного Суду України зі з’ясування й офіційного роз’яснення дійсного змісту Конституції України та її положень на вимогу уповноважених суб’єктів звернення і за чітко визначеною процедурою, передбачає наявність результату у вигляді офіційного акта тлумачення Конституційного Суду України. Здійснений аналіз правових актів, які регламентують діяльність Конституційного Суду України, дав змогу констатувати наявність прогалин що потребують належного врегулювання, зокрема, закріплення на конституційному рівні особливого статусу Конституційного Суду України як органу конституційної юрисдикції в Україні. Так, у деяких статтях Закону України «Про Конституційний Суд України» доцільно розкрити зміст усіх засадничих принципів діяльності Конституційного Суду України та доповнити їх перелік принципом рівності. Виділено та схарактеризовано особливості видів тлумачення Конституції України. Встановлено наявність спільних та відмінних рис офіційного й неофіційного тлумачення. Основною їх відмінністю є обов’язковість застосування тлумачення Конституції України законодавчо уповноваженим органом. З огляду на юридичні наслідки, Конституційний Суд України здійснює нормативне офіційне тлумачення Конституції України. У свою чергу, за обсягом Конституційний Суд України може здійснювати буквальне, розширене та обмежувальне тлумачення. Обґрунтовується доцільність поділу способів тлумачення Конституції України на дві групи: а) основні (граматичний (філологічний), логічний, системний, історико-політичний, телеологічний (цільовий)); б) допоміжні (спеціально-юридичний, функціональний, еволюційний, конформний). Доведено, що процес тлумачення Конституції України як різновид конституційного процесу є системою послідовних гносеологічних та вольових дій, які здійснюються у законодавчо встановленому порядку уповноваженими суб’єктами. Цей процес має процедурну сутність, оскільки формується з системи послідовних, комплексних, взаємоузгоджених дій уповноважених суб’єктів, має суто правовий характер закріплення і характеризує форму юридичної діяльності. Стверджується, що тлумачення Конституції не є одномоментною дією; це тривалий у часі процес, що передбачає наявність певних послідовних, взаємоузгоджених етапів (стадій), у рамках яких уповноваженими суб’єктами здійснюються певні операції. Сформульовано дефініцію поняття «процес тлумачення Конституції України Конституційним Судом України» як різновид конституційного процесу, який вирізняється своєю складністю, тривалістю і структурованістю, складається із відносно самостійних стадій, у рамках яких здійснюються законодавчо регламентовані, послідовні, взаємоузгоджені інтелектуально-вольові процесуальні дії уповноважених суб’єктів, спрямовані на з’ясування та роз’яснення дійсного змісту Конституції України з метою правильної та ідентичної реалізації її положень, передбачає наявність результату у вигляді офіційного акта тлумачення Конституційного Суду України. Виокремлено особливі ознаки процесу тлумачення Конституції України Конституційним Судом України: є різновидом конституційного процесу; має динамічний характер; регламентований; здійснюється на вимогу законодавчо уповноважених суб’єктів; внутрішньо структурований, маючи процедурну сутність, поділяється на окремі, відносно самостійні стадії; вирізняється тривалістю та послідовністю; є системою послідовних інтелектуально-вольових процесуальних дій уповноважених суб’єктів; спрямований на з’ясування змісту Конституції України та його роз’яснення іншим суб’єктам; метою є правильна та ідентична реалізація положень Конституції України; передбачає наявність конкретного результату, який закріплюється у відповідному правовому (інтерпретаційному) акті Конституційного Суду України. Обґрунтовується доцільність виділення основних та допоміжних стадій процесу тлумачення Конституції КСУ. До основних пропонується зарахувати: прийняття та перевірку звернення до КСУ; вивчення звернень та підготовку попереднього висновку; відкриття чи відмову у відкритті конституційного провадження; розгляд справи у Суді; прийняття та оприлюднення рішення Конституційного Суду України. Додатковою стадією правотлумачного процесу може бути роз’яснення порядку виконання рішення, висновку. Здійснений аналіз особливостей конституційного провадження у справі про тлумачення Конституції України Конституційним Судом України дав змогу визначити підстави для звернення з питань тлумачення Основного Закону: неоднозначне розуміння та викривлене тлумачення положень Конституції України органами публічної влади; породження конфліктних ситуацій; неоднакова практика органів публічної влади при застосуванні положень Конституції України, що призводить до порушень прав і свобод людини. Аналіз стадій правотлумачного процесу Конституційного Суду України дав змогу розкрити особливості кожної з них і на підставі отриманих висновків обґрунтувати низку пропозицій щодо доповнення та вдосконалення законодавства України, що регламентує процес тлумачення Конституції України Конституційним Судом України. Сформульовано пропозиції конкретизувати вимоги до кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України, виробити критерії та методики перевірки їхньої компетентності, процедурного вдосконалення відбору кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України. Обґрунтовується доцільність у правотлумачній практиці Конституційного Суду України здійснювати посилання на конкретні положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини. Серед існуючих проблем застосування практики Європейського суду з прав людини в інтерпретаційній діяльності Конституційного Суду України виділено, зокрема: розбіжності між окремими положеннями Конституції України та Європейської конвенції з прав людини; правові колізії між самими рішеннями Європейського суду з прав людини; колізії між рішеннями самого Конституційного Суду України у галузі прав людини. З метою вироблення єдиної позиції судових інстанцій у питаннях однакового застосування законодавства акцентується увага на необхідності вивчення методології прецедентного права. Так, рішення Європейського суду з прав людини та лідируючі рішення Конституційного Суду України мають характеристику переконливого прецеденту, тобто відображають прецедентну значимість для формування сталої практики. Для вирішення лінгвістичних та техніко-юридичних проблем застосування практики Європейського суду з прав людини пропонується створити в Каталозі правових позицій Конституційного Суду України окремий розділ, присвячений практиці Європейського суду з прав людини, та розробити термінологічний словник-довідник з європейської юстиції для суддів Конституційного Суду України, який містив би визначення основних термінів Конвенції 1950 року та понять, що використовуються в рішеннях Європейського суду з прав людини. The dissertation is devoted to the study into the features to interpret the Constitution of Ukraine by the Constitutional Court of Ukraine and the prospects to improve this institution in Ukraine. Theoretical and methodological aspects of interpretation are highlighted, the object, structure and the purpose to interpret the Constitution of Ukraine, types and methods of interpretation the Basic Law of the State are determined, as well as the features of Constitutional proceedings in case to interpret of the Constitution of Ukraine by the Constitutional Court of Ukraine are determined, and also the peculiarities of constitutional proceedings in the interpretation of the Constitution of Ukraine by the Constitutional Court of Ukraine and the influence on this process the European Court on Human Rights Case Law. The proposals on improving the interpretation of the Constitutional Court of Ukraine are formulated.