2020 рік

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/19995

Browse

Browsing 2020 рік by Author "Husiak, M."

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Статут як джерело міжнародного права: загальнотеоретична характеристика. The Statute as a Source of International Law: a General Theoretical Characteristic
    (2020) Гусяк, М. П.; Husiak, M.
    Метоюстатті є ґрунтовне загальнотеоретичне вивчення статуту як визначального джерела міжнародного права. Для її досягнення виконано такі завдання: з’ясовано правову сутність статуту як джерела права; висвітлено загальнотеоретичну специфіку статуту як джерела міжнародного права з огляду на міжнародно-правові акти; на підставі сутнісних характеристик статутів визначено їх місце в системі джерел права, системі джерел міжнародного права; виокремлено спільні йвідмінні ознаки статутів як джерел національного таміжнародного права. Методологія.Використано низку поширених методів, прийомів та підходів удослідженністатуту як джерела міжнародного права. Ідеться, зокрема, про діалектичний і гносеологічний, історичний та порівняльно-правовий, формально-юридичний і семіотичний методи, а також матеріальний, інституційний та системний підходи. Наукова новизнадослідження статуту як джерела міжнародного права вирізняється загальнотеоретичними, галузевими, просторовими йіншими аспектами. Цепереважно багатосторонні, організаційні, установчі, програмні, певною мірою модельні правові акти,на відміну від статутів, які є внутрішньодержавними джерелами права. Статути можуть бути типові й індивідуальні, універсальні та регіональні тощо. Загалом статутиразом з іншими правовими актаминалежать до міжнародних договорів як одного з основних джерел міжнародного права. На внутрішньодержавному рівні належно ратифіковані статути є складовою національного законодавства, де також діютьстатути підприємств, територіальних громад, релігійних і громадських організацій, правоохоронних органів тощо. Thepurpose of this article is a thorough theoretical study of the statute as a particular source of international law. In order to achieve it, we tried to solve the following tasks: to find out the legal nature of the statute as a source of law; to reveal the general theoretical features of the statute as a source of international law, based on existing such internationallegal acts; on the basis of the essential characteristics of the statutes, determine their place in the system of sources of law, the system of sources of international law; to distinguish between common and distinctive features of the statutes as sources of national and international law. Themethodological toolkit involves the use of a number of common methods, techniques and approaches when exploring the statute as a source of international law. These include dialectical and epistemological, historical and comparative law, formal legal and semiotic methods, as well as material, institutional and systemic approaches. Thescientific noveltyof the study of the statute as a source of international law is marked by both general theoretical and sectoral, spatial and other peculiarities. These legal acts are predominantly multilateral, organizational, constituent, programmatic, toa certain extent model legal act, unlike statutes, which are domestic sources of law. Types of statutes can be: standard and individual, universal and regional statutes, etc. In general, the statutes, among other legal instruments, belong to internationaltreaties as one of the main sources of international law. Properly ratified statutes at the domestic level are part of national legislation, where there are also statutes of enterprises, territorial communities, religious and non-governmental organizations, law enforcement agencies, etc.