НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Том 29, № 2 2024

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/32617

Browse

Browsing НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Том 29, № 2 2024 by Author "Kostiushkо Oleg"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    The latest experience of statutory regulation of lobbying in Europe. Новітній досвід нормативно-правового регулювання лобізму в Європі
    (2024) Kostiushkо Oleg; Костюшко Олег
    In the 21st century, the number of countries that have developed special regulations in the field of lobbying has almost doubled, which shows that modern elites are interested in regulating lobbying. The purpose of this study was to conduct a comparative analysis of the legal framework regulating lobbying activities in several European countries, namely the UK, Germany, and France. Apart from the general scientific methods of analysis, synthesis, and generalisation, the study employed the method of comparative legal analysis and the method of institutional analysis. Based on a comprehensive literature review, this study highlighted recent research that has contributed to the development of the theoretical framework for the regulation of lobbying. The study provided a critical analysis of various legislative approaches adopted by European countries, assessing their effectiveness in promoting transparency, accountability, and ethical lobbying practices. The study compared the legislative frameworks and outlined the current challenges and opportunities inherent in regulating lobbying. The comparative analysis identified common and distinctive features in each country’s approach to lobbying regulation. The UK model focuses on voluntary registration and self-regulation, while Germany’s approach reflects a more informal practice with minimal legal requirements. In contrast, France has taken stricter measures, focusing on mandatory registration and public disclosure of lobbying activities. The study summarised the best practices that can be used in the development of lobbying legislation. This study is a contribution to the debate on the role of lobbying in democratic societies. The conclusions offer recommendations that should be followed when preparing new drafts of lobbying regulations or when reforming the current legislation in the relevant area. This study is also of practical significance for European politicians, lobbyists, and civil society specifically. Based on the considered approaches of the UK, Germany, and France, states can identify best practices and adapt them to their unique political, social, and legal contexts. У ХХІ столітті кількість держав, які розробили спеціальні нормативно-правові акти у сфері лобіювання, збільшилася майже вдвічі, що засвідчує зацікавленість сучасних еліт у нормативному регулюванні процедури лобізму. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу нормативноправової бази, що регулює лобістську діяльність у кількох європейських країнах, а саме Великої Британії, Німеччини та Франції. У межах дослідження, крім загальнонаукових методів аналізу, синтезу й узагальнення, використано метод порівняльно-правового аналізу та метод інституційного аналізу. На підставі всебічного огляду літератури виокремлено нещодавні дослідження, які сприяли формуванню теоретичних засад регулювання лобізму. Наукова стаття містить критичний аналіз різних законодавчих підходів, прийнятих європейськими країнами, з оцінкою їхньої ефективності в просуванні прозорості, підзвітності й етичних практик лобіювання. Зіставлено законодавчі бази, окреслено сучасні виклики й можливості, притаманні процесу регулювання лобіювання. На підставі порівняльного аналізу визначено спільні та відмінні риси в підходах кожної країни до регулювання лобіювання. Модель Великої Британії передбачає акцент на добровільній реєстрації та саморегулюванні, натомість підхід Німеччини відображає більш неформальну практику з мінімальними законодавчими вимогами. На противагу цьому, Франція вжила жорсткіших заходів, зосередивши увагу на обовʼязковій реєстрації та публічному розкритті інформації про лобістську діяльність. У роботі узагальнено найкращі практики, які можуть бути використані під час розроблення законодавства про лобіювання. Здійснене дослідження є внеском у дискусію про роль лобіювання в демократичних суспільствах. У висновках запропоновано рекомендації, яких слід дотримуватися під час підготовки нових проєктів нормативно-правових актів у сфері лобіювання або в період реформування чинного законодавства у відповідній сфері. Проведене дослідження має також практичне значення для європейських політиків, лобістів, зокрема громадянського суспільства. На підставі розглянутих підходів Великої Британії, Німеччини та Франції держави можуть визначити найкращі практики й адаптувати їх до унікального політичного, соціального та правового контексту.