2021 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2021 рік by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 53
Results Per Page
Sort Options
Item Кримінально-правова оцінка зловживань державних реєстраторів у контексті протидії рейдерству. Criminal Law Assessment of Abuses of State Registrars in the Context of Counteracting Raiding(2021) Дудоров, О. О.; Dudorov, O.; Каменський, Д. В.; Kamenskyi, D.; Титаренко, С. С.; Tytarenko, S.Метоюпублікації є здійснення кримінально-правової характеристики поведінки державних реєстраторів під час реалізації протиправних схем, спрямованих на незаконне заволодіння підприємствами, їхніми активами чи окремими об’єктами нерухомого майна (рейдерство).Методологія.У статті використано такі наукові методи: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний. Наукова новизна.Здійснено оригінальний авторський аналіз протиправних діянь державних реєстраторів, які полягають у реалізації, здебільшого частковій, рейдерських схем заволодіння суб’єктами господарювання чи їхніми активами; за результатами опрацювання матеріалів правозастосовної практики в частині кримінально-правової оцінки дій державних реєстраторів висвітлено конкретні механізми (способи) реалізації рейдерських схем, пов’язаних із перекручуванням юридично значущої інформації в державних реєстрах. Висновки.Визначено, що в Особливій частині Кримінального кодексу України передбачено достатньо заборон для забезпечення адекватної кримінально-правової оцінки державних реєстраторів –учасників рейдерських схем. Також обґрунтовано, що: 1) чинна редакція ст. 367 цього Кодексу потребує вдосконалення: коло спеціальних суб’єктів службової недбалості варто розширити за рахунок осіб, які надають публічні послуги, що сприятиме більш точній кримінально-правовій оцінці діянь тих державних реєстраторів, які порушують порядок учинення реєстраційних дій через необережність; 2)слід посилити санкцію ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України передусім шляхом посилення вже передбачених у цій нормі видів покарань, а також включення покарання у виді позбавлення волі. The purposeof the publication is to carry out a comprehensive criminal law assessment of the legally significant behavior of state registrars in the process of implementing illegal schemes aimed at illegal seizure of enterprises, their assets or certain real estate (raiding). Methodology.The following scientific methods have been used in the article: terminological, system-structural, formal-logical. Scientific novelty.Original authors’ analysis of the illegal actions of state registrars, which consist of the implementation, mostly partial, of raider schemes of seizure of business entities or their assets, has been conducted; based on the results of processing the materials of law enforcement practice in terms of criminal law assessment of the actions of state registrars revealed specific mechanisms(methods) for the implementation of raider schemes related to the distortion of legally significant information in state registers. Conclusions.It has been determined that prohibitions described in the Special Part of the Criminal Code are generally sufficient to ensure adequate criminal law assessment of state registrars –participants in raider schemes. It has also been substantiated that: 1)current version of Art. 367 of the Criminal Code needs to be improved –the range of special subjects of official negligence should be expanded at the expense of persons providing public services, which will contribute to more accurate criminal assessment of the actions by state registrars; 2)it is necessary to strengthen the sanction of part 2 of Art. 358 of the Criminal Code, primarily by increasing the size of the types of penalties already provided for in this norm, as well as the inclusion of imprisonment.Item Характеристика правового інституту та правовідносин конфіденційного співробітництва. Characteristics of the Legal Institution and Legal Relations of Confidential Cooperation(2021) Катеринюк, В. В.; Kateryniuk, V.Конфіденційне співробітництво є окремим міжгалузевим правовим інститутом й окремим видом процесуально-правових відносин між уповноваженими працівниками органів державної влади та фізичними особами, які з ними співпрацюють. Відповідно до ст. 19 Конституції України, такі відносини та діяльність цих органів повинні бути врегульовані законами України. Однак інститут конфіденційного співробітництва в законодавстві недостатньо унормований, немає визначення основних понять, а наявні норми права містяться в різних законах і лише фрагментарно регулюють відповідні правовідносини, що ускладнює їх розуміння, дослідження та використання. Метою статті є загальноправовий аналіз інституту конфіденційного співробітництва та відповідних правовідносин; визначення його понять, принципів, суб’єктів, об’єкта й змісту в контексті діяльності Національного антикорупційного бюро України. Інститут конфіденційного співробітництва має бути детально законодавчо врегульований, оскільки він пов’язаний із правоохоронною діяльністю державних органів і ризиком порушення конституційних прав й інтересів людини. Унормування правового інституту та правовідносин не становить загрозу розкриття форм і методів проведення оперативно-розшукової, розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, водночас надає правової визначеності, а також гарантує дотримання державою принципів законності, верховенства права, дотримання прав і свобод людини. Загалом відповідні правовідносини мають бути врегульовані в межах оперативно-розшукового права та закріплені в одному законодавчому акті – Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність», у якому повинні бути визначені основні поняття, суб’єкти та їхні права, обов’язки, відповідальність і гарантії. Також слід усунути колізії з іншими нормами права, зокрема тими, які регулюють інститут викривачів. Confidential cooperation is a separate interdisciplinary legal institution and a separate type of procedural and legal relations between authorized employees of public authorities and individuals who cooperate with them. According to Art. 19 of the Constitution of Ukraine, such relations and the activities of these authorities must be regulated by the laws of Ukraine. However, the institution of confidential cooperation in the legislation is insufficiently regulated, there are no definitions of basic concepts, and the existing provisions of law are contained in various laws and only fragmentarily regulate the relevant legal relations, which complicates their understanding, researching and using. The purpose of the article is a general legal analysis of the institute of confidential cooperation and relevant legal relations; definition of its concepts, principles, subjects, object and content in the context of activity of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (hereinafter – the National Bureau). Conclusions: the institution of confidential cooperation should be thoroughly regulated by law, as it is connected with law enforcement activities of state bodies and the risk of violation of constitutional human rights and interests. Legal adjustment of the legal institute and legal relations does not pose a threat to the disclosure of forms and methods of operational search, intelligence and counterintelligence activities. At the same time, it provides legal certainty, as well as guarantees the state’s observance of the principles of legality, supremacy of law, and respect for human rights and freedoms. In general, the relevant legal relations should be regulated within the framework of operational search activity law and fixed in one legislative act – the Law of Ukraine «On operational search activity», in which the basic concepts, subjects and their rights, duties, responsibilities and guarantees should be defined. At the same time, it is necessary to resolve the conflicts with other rules of law, in particular those governing the institution of whistleblowers.Item Допустимість і доказова сутність результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Admissibility and Evidence of the Obtained Results of the Conducted Psychophysiological Research with the use of a Polygraph(2021) Мотлях, О. І.; Motliakh, O.Мета дослідження – висвітлити актуальні питання, пов’язані з допустимістю та доказовою сутністю результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа.Аргументовано наукову позицію стосовно того, що основу достовірності психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа формують такі складові, як точність і надійність. Вони не є тотожними поняттями. Кожне з них має певне змістове навантаження, яке в сукупності забезпечує верифікованість результатів досліджень, здійснених із застосуванням поліграфа. Своєю чергою достовірність корелюється з надійністю і точністю отриманих інформаційних даних за рахунок якості виконаних досліджень поліграфологом, передусім у питанні проведення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа. Означені вище складові забезпечують допустимість як властивість доказу, що характеризує його з погляду законності джерела фактичних даних (відомостей, інформації), а також способів одержання та форм закріплення фактичних даних. Доказ визнають допустимим, якщо його отримано в законному порядку. З огляду на те, що проведення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа є впорядкованою діяльністю, що передбачає дотримання всіх процесуальних вимог, отримані результати цілком можуть мати статус процесуальних доказів. The purpose of the study is to highlight a topical issue related to the admissibility and evidentiary nature of the results of psychophysiological studies using a polygraph. The scientific position is substantiated that the basis of reliability of the conducted psychophysiological researches with use of the polygraph is formed by such components as accuracy and reliability. They relate to each other because they are shades of the same thing, but are not considered identical concepts. Each of them performs its content load, which together provides verification of the obtained research results. In turn, the reliability correlates with the reliability and accuracy of the results obtained due to the quality of research performed by a polygraph examiner, and especially in the issue of forensic psychophysiological examination using a polygraph. The above components provide admissibility as a property of the evidence that characterizes it in terms of the legality of the source of factual data (information, information), as well as methods of obtaining and forms of consolidation of factual data. Accordingly, the evidence is considered admissible if it is obtained legally. Given that the forensic psychophysiological examination with the use of a polygraph is an orderly activity, in compliance with all procedural requirements, respectively, the results obtained by it may well have the status of procedural evidence.Item Актуальні аспекти оперативно-розшуковогодокументування. Actual Aspects of Operative-Search Documentation(2021) Скулиш, Є. Д.; Skulysh, Ye.Item Конституційне право громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей. Constitutional Right of Citizens to Peaceful Assemblies in the System of Modern Legal Values(2021) Дрозд, О. Ю.; Drozd, О.; Романов, М. Ю.; Romanov, M.Мета статті – дослідити конституційне право громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей. Питання формування та становлення системи сучасних правових цінностей є надзвичайно актуальним в умовах становлення національної демократії, утвердження принципів правової державнос-ті. Правова система суспільства є суто юридичним явищем, що тісно пов’язане із системою правових цінностей, бере з нього витоки та формується на підставі традицій та усталених суспільних (соціальних) практик. За результатами аналізу впливу культури мирних зібрань, реалізації громадянами відповідного права та його становлення в системі сучасних правових цінностей було доведено, що кожен історичний етап становлення української державності знаменувався масовим зібранням. Українська історія, зокрема історія українського права та правової системи, має кілька виразних прикладів публічної реалізації права на мирні зібрання громадянами, що зумовили реальні юридичні наслідки, а також недопущення узурпації влади й інших протиправних діянь, що підтверджує позицію авторів щодо фундаментального значення відповідного права громадян. The purpose of the article was to study the place of the constitutional right of citizens to peaceful assembly in the system of modern legal values. The provisions presented in the article form the position that the issue of formation and formation of the system of modern legal values is the most relevant in the formation of national democracy and the establishment of the principles of the rule of law. The legal system of society is a purely legal phenomenon that is closely interconnected with the system of legal values, derives from it and is formed on the basis of long-standing traditions and established social (social) practices. According to the results of the analysis of the influence of the culture of peaceful assemblies and the implementation of the relevant law by citizens and its formation in the system of modern legal values, it was proved that every significant historical stage of Ukrainian statehood was marked by mass assemblies.Ukrainian history, including the history of Ukrainian law and the legal system, is full of several striking examples of public realization of the right to peaceful assembly by citizens, which entailed real legal consequences, as well as prevention of usurpation of power and other illegal acts. citizens’ rights.Item Актуальні питання протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, учиненим організованими групами. Topical Issues of Countering theft of Vehicles Committed by Organized Groups Topical Issues of Countering theft of Vehicles Committed by Organized Groups(2021) Богатиков, О. В.; Bohatykov, O.Мета статті – встановити основні аспекти протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, учиненим організованими групами. Доцільно застосовувати систему комплексних заходів протидії вчиненню таких кримінальних правопорушень шляхом оперативно тактичного прогнозування процесів, що відбуваються в кримінальному середовищі, на підставі систематичного збору інформації та її аналізу щодо сприяння усуненню обставин, що дають підґрунтя вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами організованими групами, шляхом проведення оперативно-розшукових й інших заходів щодо попередження та протидії організованим групам із вчинення таких злочинів. Профілактичне інформуван-ня населення про джерела, обставини, що впливають на вчинення таких кримінальних правопорушень, про механізми злочинної поведінки зловмисників спонукатиме до участі громадян у попередженні таким злочинам. The purpose of the study – to establish the main (important) aspects of counteraction, illegal seizure of vehicles committed by organized groups. It is advisable to apply a system of comprehensive measures to combat such criminal offenses, through operational and tactical forecasting of processes occurring in the criminal environment, based on systematic collection of information and its analysis to help eliminate the circumstances justifying illegal seizure of vehicles by organized groups. conducting operative-search and other measures to prevent and counteract organized groups committing such crimes. Dissemination of a kind of propaganda among the population, criminological knowledge about the sources, circumstances that influence the commission of such criminal offenses about the mechanisms of criminal behavior, will encourage citizen participation in the prevention of such crimes.Item Правовий статус Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Legal Status of the Memorandum of Security Guarantees in Connection with Ukraine’s Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons(2021) Дурдинець, М. Ю.; Durdynets, M.Метою статті є науково-практичне обґрунтування правового статусу Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, доведення значущості дотримання його норм як передумови довіри до міжнародної правової системи, геополітичної стабільності й безпеки. Методологія.Методологічний інструментарій дібрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання, зокрема формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) –умежах висвітлення основного змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу –для формулювання висновків дослідження; теоретичний–під час вивчення наукової та навчально-методичної літератури. Наукова новизна полягає в системному аналізі проблемних питань, пов’язаних з особливостями правового статусу Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Доведено, що Україна має всі підстави очікувати повного виконання взятих на себе зобов’язань з боку ядерних держав, які юридично засвідчили гарантії безпеки нашої держави відповідно до вимог міжнародного права. Виконання зобов’язань державами-підписантами є запорукою оптимальної стратегії національного утвердження та подальшого геополітичного розвитку в умовах антидержавницької пропаганди як вияву гібридної війни Російської Федерації проти України. Висновки. Правовий статус Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, а також історична ретроспектива його підписання та механізм реалізації необхідно розглядати виключно на підставі історичних і юридичних документів, незаангажовано, усебічно, вибудовуючи об’єктивну хронологію розгляду цього питання, правильності трактування та застосування міжнародного права. Україна зробила значний внесок у посилення глобальної безпеки у світі, юридично довіривши свою зовнішню безпеку ядерним державам-гарантам. Саме тому довіра до міжнародної правової системи та значущість підписання міждержавних договорів залежить від якості виконання норм Будапештського меморандуму. У сучасних умовах лише спільні, скоординовані дії на міжнародному рівні здатні зупинити країну-агресора – Російську Федерацію, змусити її до стабільного миру, поваги й дотримання норм міжнародного права, двосторонніх і багатосторонніх договорів, учасником яких є ця країна/ Thepurpose of the articleis to provide academic and practical substantiation of the legal status of the Memorandum on security assurances in connection with Ukraine’s accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons, and demonstrate the importance of the adherence to its norms as a prerequisite of trust in the international legal system, geopolitical stability, and the security of signatory states. Methodology.The methodological tools of this paper have been selected in accordance with the research objective, and the specifics of the scope and subject of inquiry. The research utilized a system of scientific methods, such as formal logic (abstraction, analogy, deduction, induction, synthesis) in the scope of elaborating the main body of the subject of inquiry; the systems analysis method in formulating the research conclusions; and thetheoretical method during the study of academic and scientific literature. The scientific noveltyof this research is its system-oriented analysis of the outstanding issues connected with the specifics of the legal status of the Memorandum on security assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons. It proves that Ukraine has every ground to expect comprehensive fulfillment of the obligations undertaken by the nuclear states that are signatories of the Memorandum, which had legally certified the security assurances of our state in accordance with the requirements of international law. Fulfillment of obligations by the signatory states is a prerequisite for Ukraine’s optimal strategy national strengthening and further geopolitical development, given the anti-state propaganda carried out as part of the hybrid warfare by the Russian Federation against Ukraine.Item Іноземний досвід запобігання незаконнимпорубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу.Foreign Experience of Prevention Illegal Cutting, Transportation, Storage, Sale of Forests(2021) Кротюк, А.М.; Krotiuk, A.Метою цієї статті є дослідження іноземного досвіду запобігання незаконним порубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу та визначення ефективних заходів запобігання злочинам зазначеної категорії з метою імплементації їх у правову дійсність України. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Здійснено опрацювання, аналіз й узагальнення отриманих результатів. Порівняльно-правовий метод застосовано під час аналізу чинного законодавства та міжнародних нормативних актів; статистичний –для опрацювання емпіричних даних і в процесі дослідження статистичного матеріалу з метою напрацювання математичного підґрунтя. Спеціальним методом дослідження, використаним у статті, є метод системного аналізу. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що в ній окреслено проблемні питання запобігання незаконним порубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу в Україні й іншихкраїнах. На підставі узагальнення іноземного досвіду запропоновано ефективні заходи запобігання злочинам зазначеної категорії. Висновки. Сучасний стан лісокористування в Україні, що засвідчують динаміка макроекономічних показників й активізація злочинних посягань у формі незаконнихпорубки, перевезення, зберігання, збуту лісу, характеризується технічним відставанням від рівня світових держав.Для пошуку науково обґрунтованих заходів втручання в економіку лісокористування важливо використовувати досвід провідних країн. Це може виявитися корисним для вдосконалення законодавства України шляхом запозичення позитивних заходів, напрацьованих на шляху протидії незаконним порубці, перевезенню, зберіганню, збуту лісу в іноземних державах.У європейських країнах використання інформаційних систем контролю руху та стеження за деревиною є ефективним заходом запобіганнянезаконним порубці, перевезенню, зберіганню та збуту лісу. Thepurposeof this article is to study foreign experience in preventing illegal logging, transportation, storage, sale of forests and identify effective measures to prevent crimes of this category in order to implement them into the legal reality of Ukraine. Methodology.Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object andsubject of research. In the course of the research the generalization, processing and analysis of the obtained results were carried out. The comparative legal method was used in the analysis of current legislation and international regulations; statistical –for the processing of empirical data and in the process of studying statistical material in order to develop a mathematical basis. A special research method used in the article is the method of systems analysis. Thescientific noveltyof the publication is that it outlines the problematic issues of prevention of illegal logging, transportation, storage, sale of forests in Ukraine and foreign countries. Based on the generalization of foreign experience, effective measures to prevent crimes of this category are proposed. Conclusions.The current state of forest use in Ukraine, as evidenced by the dynamics of macroeconomic indicators and the intensification of criminal encroachments in the form of illegal logging, transportation, storage, sale of forests, is characterized by a technical lag behind the level of world powers. To find scientifically sound measures to intervene in the economy of forest use, it is important to turn to the experience of leading countries. This can be useful for improving the legislation of Ukraine, by borrowing positive measures developed to combat illegal logging, transportation, storage, sale of forests in foreign countries. In European countries, the use of information systems for traffic control and tracking of timber is an effective measure to prevent illegal logging, transportation, storage, sale of forestsItem Використання в Україні зарубіжного досвіду протидії масовим заворушенням.Usage of the Foreign Experience of Mass Disorders’ Counteraction in Ukraine(2021) Чернявський, С.С.; Cherniavskyi, S.; Грібов, М.Л.; Hribov, M.; Корзун, А.С.; Korzun, A.Мета дослідження –оцінювання зарубіжного досвіду протидії масовим заворушенням й обґрунтування можливості тадоцільності використання його окремих елементів в Україні. Методологія. Для досягнення зазначеної мети використано загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їх зв’язків із практичною діяльністю правоохоронних органів. Спеціальними методами дослідження, використаними в статті, є: метод системного аналізу; порівняльно-правовий; компаративний; моделювання. Теоретичнийбазис дослідження становлять останні наукові праці українських та іноземних учених за обраним напрямом. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу масиву доступних даних щодо теорії та практики протидії масовим заворушенням у різних країнах обґрунтовано можливості й доцільність застосування певних елементів зарубіжного досвіду в Україні. Висновки. Учені країн розвиненої демократії детально дослідили причини й умови виникнення масових заворушень, динаміку їх розвитку та закономірності поширення. Проте використання результатів цих досліджень в Україні можливе лише в достатньо вузькому спектрі, оскільки причини, умови та характер масових заворушень, притаманних Україні, відрізняються від таких чинників в інших державах. Реагування держави на масові заворушення слід розглядати на двох рівнях: перший ‒ дії політичного керівництва країни (керівництва регіону, міста); другий ‒ дії правоохоронних органів. На обох рівнях реагування має ґрунтуватися на чітко регламентованих нормах національногозаконодавства, зокрема тих, які відмежовують законні зібрання громадян від незаконних, а також тих, що визначають, які саме дії натовпу є масовими заворушеннями, і встановлюють відповідальність за їх організацію та участь у них. У цій частині законодавство України потребує вдосконалення. У нашій державі доцільно використовувати досвід правоохоронних органів країн Європейського Союзущодо принципів превенції стихійних масових заворушень. До таких принципів належать: активне сприяння з боку поліції реалізації учасниками масових мирних акцій їхніх законних прав та інтересів; забезпечення чіткого виконання учасниками таких акцій приписів національного законодавства щодо проведення мирних зборів; формування в суспільстві розуміння невідворотності покарання за порушення зазначених приписів. Thepurpose of the research is the evaluation of the foreign experience of mass disorders’ counteraction and making suggestions as to the feasibility and possibility of its individual elements’ usage in Ukraine. Methodology. A general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their links with the practical activities of law enforcement agencies is used in order to achieve this purpose. Special researchmethods used in the article are: method of systematic analysis; comparative-law;comparative; modelling ones. The theoretical backgrounds of the study are the latest scientific works of native and foreign scientists in the chosen field. Thescientific noveltyof the study is contained in such a fact that, on the ground of the available data scope’s analysis as to the theory and the practice of mass disorders’ counteraction in different countries,the assessment of the possibility and feasibility of applying certain elements of foreign experience in Ukraine is presented. Conclusions.The causes and conditions of mass disorders outbreaks, the dynamics of their development and the patterns of their spreading are precisely studied by the scientists of the developed democracies’ countries. However, the usage of the above-mentioned researches’ results in Ukraine is possible only in a very narrow range, because the causes, the conditions and the nature of mass disorders, usual for Ukraine, are different from these factors in other countries. The state's response to mass disorders should be considered at two levels: the first one is the actions of the country's political governance (regional, city governance); the second one–the actions of law enforcement agencies. At both levels, the response should be based on clearly defined norms of national legislation, including those ones that differentiate legal and illegal gatherings, as well as those norms which determine what crowd actions can be classified as riots and establish responsibility for their organization and participation in such crimes. The legislation of Ukraine needs to be improved in this part. The experience of the EU law enforcement agencies as to the principles of spontaneous riots’ prevention is worth to be used in Ukraine. Such principles include: active police assistance to the participants of mass peaceful actions in the realization of their legal rights and interests; guaranteeof the clear obedience by participants of such gatherings to the norms of the national legislation as to the carrying out peaceful assemblies; creation in the society the awareness of punishment’s inevitability for violation of the specified instructions.Item Проблеми звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки.Problems of a Person’s Releasing from Criminal Responsibility in Connection with his/her Bailment(2021) Грібов, М.Л.; Hribov, M.; Венедіктов, А.А.; Venediktov, A.; Венедіктова, Ю.Є.; Venediktova, Yu.Метадослідження –визначення можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки іншому суб’єкту, крім колективу підприємства, установи, організації (зокрема, трудовому колективу, сформованому фізичною особою–підприємцем), а також висунення відповідних пропозицій щодо вдосконалення законодавства України. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, а саме: системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний (догматичний), статистичний. Наукова новизназдійсненогодослідження полягає в доведенні можливості в межах чинного законодавства звільнити особу від кримінальної відповідальності та передати на поруки трудового колективу, сформованого фізичною особою–підприємцем, а також в обґрунтуванні доцільності збереження інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Цей інститут обов’язково має бути в новому Кримінальному кодексі України, що нині знаходиться настадії активної розробки. Однією з його важливих складових має стати звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки. Водночас у законі слід встановити, що суб’єктом, який бере особу на поруки, може бути колектив юридичної особи або її окремого підрозділу, а також трудовий колектив, сформований фізичною особою–підприємцем (якщо обвинувачений є членом відповідного колективу). Висновки.Перелік суб’єктів поручительства законодавець може розширити, зокрема особами, які заслуговують на довіру й особливу довіру. Звертаючись до суду з клопотанням, вони мають взяти на себе письмові зобов’язання, зміст яких підлягаєчіткому законодавчому унормуванню (з обов’язковим переліком конкретних контрольних заходів зі спостереження за поведінкою звільненого від кримінальної відповідальності). The purposeof the study is the determination of the possibility of a person’s releasing from criminal liability in connection with his/her bailment to another subject rather than the bailment to a collective of a company, an institution, an organization (in particular, to a labor collective formed by an individual as an entrepreneur), and also making the appropriate proposals for improvement of the legislation. Methodology. The methodological basis of the research is a dialectical-material method of scientific cognition of social and legal phenomena, as well as general scientific and special methods of legal science, in particular: systematic-structural; comparative-legal; logical-legal (dogmatic); statistical. The scientific noveltyof the conducted research is contained in the provement of the possibility, within the borders of the current legislation, to release a person from criminal responsibility on the basis of bailment to a labor collective, formed by an individual as an entrepreneur, as well as in the justification of the expediency of preservation the institution of release from criminal responsibility in the new Criminal Code of Ukraine. In the new Criminal Code of Ukraine, which is now on the stage of the active development, the institution ofrelease from criminal responsibility must necessarily find its place. One of the important components of the abovementioned institution should be the release of a person from criminal responsibility in connection with his/her bailment. In this case, the law should establish that a subject which takes a person on bail may be a collective of a legal entity or its separate subdivision, as well as a labor collective formed by an individual entrepreneur (if the accused person is a member of the relevant collective). Conclusions.The list of the bailment subjects can be extended by the legislator at the expense of persons who deserve confidence and special trust. Such persons, when applying to the court with a request, must take written obligations, the content of which are the subject to the clear legislative regulation (with a mandatory list of specific control measures to monitor the behavior of the person released from criminal responsibility).Item Спосіб учинення незаконного виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконного видалення чи зміни її маркування або незаконного виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. Method Commission of Illegal Manufacture, Processing or Repair of Firearms or Fraud Unlawful Removal or Changes its Labeling or Illicit Manufacture of Ammunition, Explosives or Explosive Devices(2021) Перетятко, С. А.; Peretiatko, S.Метою наукової статті є з’ясування способів учинення незаконного виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконного видалення чи зміни її маркування або незаконного виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. . Більшість способів вчинення злочинів, передбачених ст. 263-1 Кримінального кодексу України, є повноструктурними, тобто мають етапи: а) підготовки: вибір приміщень; підготовка необхідних матеріалів, пристосувань, інструментів; використання загальнодоступної інформації у відкритих джерелах щодо виготовлення, внесення конструктивних змін у предмети озброєння; придбання інструментів, металообробних пристосувань; відвідування об’єктів, пов’язаних з їх виробництвом, зберіганням і використанням; цілеспрямоване обстеження зон військових конфліктів; б) вчинення та в) приховування: неявка за викликом; давання неправдивих показань; відмова від давання показань; висунення неправдивого алібі; знищення слідів і знарядь злочинного посягання; здійснення впливу на свідків. Окрім усталених, типових способів учинення злочинів, передбачених ст. 263-1 Кримінального кодексу України, виявлено тенденції до вдосконалення, осучаснення способів незаконного виготовлення, переробки чи ремонту предметів озброєння: високотехнологічна переробка, виготовлення з використанням сучасних технічних засобів; використання довідкової інформації, купівля окремих конструктивних механізмів, деталей до предметів озброєння через інтернет-сайти; застосування засобів маскування. Дії, які охоплюються ознаками злочину, передбаченого ст. 263-1 Кримінального кодексу України, часто є окремою ланкою в ланцюгу детально спланованої злочинної діяльності, пов’язаної з незаконним обігом зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв. The purpose of the scientific article is to find out ways to commit the illegal manufacture, processing or repair of firearms or falsification, illegal removal or alteration of their markings, or illegal manufacture of ammunition, explosives or explosive devices. Most ways of committing crimes under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, are fully structured, i.e. have stages: a) preparation: the choice of premises; preparation of necessary materials, devices, tools; use of publicly available information in open sources on manufacturing, making constructive changes in weapons; purchase of tools, metalworking devices; visits to facilities related to their production, storage and use; purposeful survey of military conflict zones; b) committing and c) concealment: non-appearance on call; giving false testimony; refusal to testify; putting forward a false alibi; destruction of traces and tools of crime; influencing witnesses. In addition to the established, typical ways of committing crimes under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, identified trends to improve, modernize methods of illegal manufacture, processing or repair of weapons: high-tech processing, manufacturing using modern technical means; use of reference information, purchase of separate constructive mechanisms, details to armaments through the Internet sites; application of masking agents. Actions covered by the signs of a crime under Art. 263-1 of the Criminal Code of Ukraine, is often a separate link in the chain of detailed planned criminal activities related to the illicit trafficking of weapons, ammunition, explosives or explosive devices.Item Компаративістський аналіз законодавчих норм щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Comparative Analysis of Legislation on Criminal Liability for Illegal Handling of Weapons, Ammunition or Explosives(2021) Величенко, Л. О.; Velychenko, L.Метастатті –порівняти законодавчі норми кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами українського законодавства з положеннями законодавства провідних країн світу. Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: висвітлити досвід міжнародних країн у боротьбі з незаконним обігом зброї; проаналізувати нормативно-правові акти, які полягають у дотриманні міжнародного миру й безпеки; узагальнити досвід іноземних країн щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичнийметод наукового пізнання явищ. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу норм міжнародного й національного законодавства; історико-правовий –під час розгляду наукових позицій стосовно деяких проблемних питань. Наукова новизна.В умовах сьогодення для України досвід інших країн у стратегії розв’язання проблем з незаконним обігом зброї є важливим базисом для забезпечення безпеки громадян, охорони їх життя та здоров’я, особистої недоторканності. Одним з основоположних напрямів соціальної політики України є розбудова різних сфер у державі, що поєднується з прийняттям нових законів для забезпечення регулювання важливих питань, а також подолання криміногенної ситуації, що призводить до підвищення рівня професійності злочинців. Наша держава протягом тривалого часу знаходиться в стані глибоких перетворень і реформувань. Важливо зазначити, що в період спроб повалення конституційного ладу України, зазіхань на територіальну цілісність і недоторканність кордонів з боку інших держав, в умовах війни на Сході України, а також унаслідок зубожіння значної частини населення країни потрібно спрямувати зусилля на боротьбу зі злочинністю, зокрема злочинами, у яких предметом учинення правопорушення є зброя, передусім –вогнепальна. Висновки.Проблема протидії незаконному поводженню зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ускладнюється тим, що цей злочин є завжди резонансним, оскільки використання зброї може завдати непоправної шкоди життю чи здоров’ю громадян, призводить до загибелі публічних людей тощо. Тому протидія феномену досліджуваного злочину є однією з нагальних потреб суспільства й держави. The purposeof the article is to compare the legal norms of criminal liability for illegal handling of weapons, ammunition, and explosives of Ukrainian legislation with the leading countries of the world. Achieving this goal involved the following tasks: to highlight the experience of international countries in combating illicit arms trafficking; to analyze normative-legal acts, which consist in observance of international peace and security; summarize the experience of foreign countries in criminal liability for illegal handling of weapons, ammunition or explosives. Methodology.Methodological toolsare selected according to the purpose, specifics of the object, and subject of research. The determining factor is the general dialectical method of scientific knowledge of phenomena. Among the particular research methods used are the following: comparative law –during the analysis of international and national law; historical and legal –during the consideration of scientific positions on particular issues. Scientific novelty.Today, for Ukraine, the experience of foreign countries in the strategy of solving the problem of illicit arms trafficking is a significant basis for ensuring the safety of citizens, protection of their lives and health, personal integrity. One of the fundamental directions of Ukraine’s social policy is the development of various spheres in the state, which is combined with the adoption of new laws to ensure the regulation of important issues. As well as the fight against the criminogenic situation, which leads to an increase in the level and professionalism of criminals. Our state has long been in a state of profound transformation and reform. It is important to note that in the period of attempts to overthrow the Constitutional system of Ukraine, encroachments on the territorial integrity and inviolability of borders by other states, in the war in eastern Ukraine, as well as significant impoverishment of most segments of the population, more attention should be paid to crime, including the fight against crimes in which the subject of the offense isa weapon, especially a firearm. Conclusions.The problem of combating the illicit handling of weapons, ammunition, or explosives is that this crime is quite resonant because delinquents with the help of weapons cause irreparable damage to the life or health of citizens, in particular, lead to the death of public figures. Therefore, counteracting the phenomenon of the studied crime is one of the urgent needs of the society of our state.Item Використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування. Using Methods of Criminal Analysis during Expeditious Proceedings and Pretrial Investigation(2021) Білоус, Р. В.; Bilous, R.; Василинчук, В. І.; Vasylynchuk, V.; Таран, О. В.; Taran, O.Метастатті полягає врозробленні й оприлюдненні рекомендацій використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування оперативних і слідчих підрозділів Національної поліції. Методологія.З огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта та предмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Методологічну основу статті становить діалектичний підхід до аналізу використання кримінального аналізу в діяльності оперативних і слідчих підрозділів. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогія, дедукція, індукція, синтез) для детального з’ясування змісту розглядуваних питань; емпіричний–під час проведення експериментального дослідження й інтерв’ювання експертів; метод системного аналізу–для визначення напрямів запровадження інноваційних підходів до розв’язання проблеми; теоретичний–під час вивчення наукової та навчально-методичної літератури; моделювання–у процесі дослідження визначених об’єктів за допомогою моделювання їхніх окремих ознак. Thepurpose ofthearticleis to develop and popularize recommendations related to using different methods of criminal analysis during expeditious proceedings and pretrial investigationprovided by operational and search units of National Police. Methodology.Taking into account the purpose of article, specifics of object and subject of research it was taken couple of methods. Methodological base of article is the dialectical approach toanalysis of using criminal analysisduring conducting activities byoperational and search units. In research we used the system of scientific methods: formal logic(abstraction, deduction, induction, analogy, synthesis) to detail the meaning of issues; empirical method–during carrying out experiments and interviewing exerts; system analysis method – to consider the innovational ways for solving the issues; theoretical method – during discovering scientific and methodological literature; modelling – during discovering certain objects by modelling their separate aspects.Item Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних ізнезаконним поводженням із небезпечними матеріалами. Typical Investigative Situations of the Initial Stage of Investigation of Criminal Offenses Related to Illegal Handling of Hazardous Materials(2021) Швець, А. В.; Shvets, A.Метоюстатті є виокремлення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням із небезпечними матеріалами, іформулювання відповідних тактичних завдань, окреслення порядку їх розв’язання з розробленням пропозицій тарекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства йвідповідної правозастосовної практики. Thepurpose of the article is to identify typical investigative situations of the initial stage of investigation of criminal offenses related to illegal handling of hazardous materials and to formulate their respective tactical tasks and outline the procedure for solving them with the development of proposals and recommendations to improve legislation and law enforcement practice.Item Запобігання кримінальним правопорушенням у сфері страхування в Україні. Prevention of Insurance’ Criminal Offenses in Ukraine(2021) Тичина, Д. М.; Tychyna, D.; Собкович, О. В.; Sobkovych, O.Метою статті єдослідження найпоширеніших кримінальних правопорушень у сфері страхування вУкраїні та виявлення ефективних заходів запобігання кримінальнимправопорушенням зазначеної категорії з метою імплементації їх у правову дійсність країни. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. У процесі дослідження здійснено узагальнення, обробку й аналіз отриманих результатів. Спеціальним методом дослідження, використаним устатті, є метод системного аналізу. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що на підставі аналізу кількісних і якісних характеристик кримінальних правопорушень у сфері страхування визначено систему кримінально караних діянь, які посягають на різні об’єкти кримінально-правової охорони. Окремемісце в ній посідають різні види незаконного заволодіння майном страхової компанії з боку професійних учасників страхового ринку та страхувальників. Висновки. Ураховуючи масштаби кримінальних правопорушень у сфері страхування, страховим компаніям слід об’єднувати зусилля з метою їх уникнення. Для цього необхідно створювати асоціації, тандеми страховиків, у межах яких об’єднувати бази даних, що містять відомості щодо застрахованих, «чорні списки» недобросовісних страхувальників, спільні регіональні банки даних потенційних шахраїв тощо. Крім того, пріоритетним напрямом запобігання кримінальним правопорушенням у цьому сегменті єналагоджена взаємодія правоохоронних органів зі службами безпеки страхових компаній у виявленні шахрайства, інших протиправних діянь, спрямованих на незаконне одержання страхового відшкодування. Вважаємо, що застосування на практиці перелічених вище заходів сприятиме розвитку вітчизняного ринку страхування та підвищенню ефективності інституту страхування загалом. Thepurposeof this article is to study the most common criminal offenses in the field of insurance in Ukraine and identify effective measures to prevent criminal offenses of this category, in order to implement them into the legal reality of Ukraine. Methodology.Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object and subject of research. In the course of the research the generalization, processing and analysis of the obtained results were carried out. A special research method used in the article is the method of systems analysis. Thescientific noveltyof the publication is that based on the analysis of quantitative and qualitative characteristics of criminal offenses in the field of insurance, the system of criminally punishable acts that encroach on various objects of criminal law protection is determined. A special place in it is occupied by various types of illegal seizure of the insurance company's property by professional insurance market participants and policyholders. Conclusions.Given the scale of criminal offenses in the field of insurance, insurance companies need to work together to avoid them. This requires the creation of associations, tandems of insurers, in which to combine databases containing information about the insured, «blacklists» of unscrupulous policyholders, joint regional data banks on potential fraudsters and other information. In addition, the priority of crime prevention in this segment is the interaction of law enforcement agencies with the security services of insurance companies in detecting fraud and other illegal acts aimed at illegally obtaining insurance compensation. We believe that the practical application ofthe above measures will contribute to the development of the domestic insurance market and increase the efficiency of the insurance institution in general.Item Звернення з конституційною скаргою як інструмент захисту прав людини в Україні. Appeal with a Constitutional Complaint as a Tool for Protection of Human Rights in Ukraine(2021) Копча, В. В.; Kopcha, V.Мета статті – розглянути конституційну скаргу в Україні як новий інструмент захисту та відновлення прав людини, авторитет якого постійно зростає. Щороку кількість поданих скарг стрімко збільшується, що зумовлено декількома чинниками, які й проаналізовано в статті. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети статті, що полягає в аналізі вітчизняної моделі конституційної скарги в контексті початкового досвіду їх розгляду в Конституційному Суді України. По-перше, ідеться про «новизну» конституційної скарги як інструменту, яким людина спроможна захистити себе від державного втручання на рівні «закону України», чого раніше не було передбачено в межах національного правопорядку. По-друге, у березні–квітні 2018 року Конституційний Суд України реорганізував свою діяльність, створивши Велику палату, два сенати та колегії, чим було активізовано механізм розгляду конституційних скарг в Україні. Наукова новизна. Хоча станом на 1 вересня 2018 року жодного рішення не було ухвалено, конституційні провадження в десятках справ за конституційними скаргами вийшли на фінішну пряму, тож найближчим часом суспільство ознайомиться з першими рішеннями. Висновки. Попри те, що сутність конституційної скарги активно досліджують вітчизняні вчені, предмет дослідження не втрачає актуальності, оскільки конституційна скарга як феномен лише починає утверджуватися в конституційній практиці України. The purpose of the article – is a constitutional complaint in Ukraine has become a new tool for the protection and restoration of human rights, the authority of which is constantly growing. In 2018 alone (as of September 17, 2018), 491 constitutional complaints were filed with the Constitutional Court of Ukraine. The number of complaints filed is constantly growing, due to several factors. Methodology. The methodological tools were chosen in accordance with the set goal, this article is an analysis of the domestic model of constitutional complaint in the context of the first experience of their consideration in the Constitutional Court of Ukraine. First, it is about the «novelty» of the constitutional complaint as a tool by which a person is able to protect themselves from state interference at the level of «law of Ukraine», which was not previously within the national legal order. Secondly, in March-April 2018, the Constitutional Court of Ukraine reorganized its activities, creating the Grand Chamber, two senates and boards, which «launched» the mechanism for reviewing constitutional complaints in Ukraine. Scientific novelty. Although as of September 1, 2018, no decision has been made, constitutional proceedings in dozens of cases on constitutional complaints have reached the finish line and in the near future society will see the first decisions. Also, the nature of the constitutional complaint is being actively studied by domestic scholars. Conclusions. The constitutional complaint as a phenomenon is just beginning to be embodied in the constitutional practice of UkraineItem Затримання уповноваженою службовою особою в житлі чи іншому володінні особи: актуальні проблеми теорії та практики. Detention by an Authorized Official in a Person’s Home or other Property: Current Issues of Theory and Practice(2021) Вознюк, А. А.; Vozniuk, A.; Дуда, А. В.; Duda, A.; Арешонков, В. В.; Areshonkov, V.Метою статті є аналіз проблемних питань кримінального процесуального порядку затримання в житлі чи іншому володінні особи та формування на цій підставі науково обґрунтованих рекомендацій з удоскона-лення чинного законодавства та практики його застосування. Висновки. За результатами дослідження сформульовано комплекс пропозицій, спрямованих на вдосконалення положень Кримінального процесуального кодексу України, що регламентують порядок затримання в житлі або іншому володінні особи, і практики їх застосування, зокрема: 1) для проникнення до житла чи іншого володіння особи у зв’язку з необхідністю затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, необхідні підстави як для проникнення, так і затримання, оскільки фактично це різні процесуальні дії; 2) у випадку затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду фізичне затримання чи затримання за наказом можуть здійснювати всі працівники поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», а також працівники інших правоохоронних органів, однак процесуально оформляти ці дії шляхом складання протоколу затримання має право лише слідчий, прокурор (з огляду на зазначене положення цього Кодексу, потребують уточнення шляхом чіткого розмежування затримання, яке охоплює весь комплекс заходів від фізичного затримання до складання відповідного протоколу та фізичного затримання); 3) у ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України доцільно передбачити положення про те, що фізичне затримання чи затримання за наказом можуть здійснювати працівники правоохоронних органів за наявності правових підстав, зазначених у ч. 1 ст. 208 Кодексу, а процесуально оформлювати ці дії можуть лише уповноважені службові особи – слідчий, прокурор; 4) на законодавчому рівні необхідно передбачити можливість затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення до внесення даних до Єдиного реєстру досудових розсліду-вань; 5) слід розширити невідкладні випадки, передбачені ч. 3 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України, шляхом надання права слідчому, дізнавачу, прокурору до постановлення ухвали слідчого судді ввійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, пов’язаних із затриманням підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. The purpose of the article is to analyze problematic issues of the criminal procedure for detention in housing or other property of a person and the formation on this basis of scientifically sound recommendations for improving existing legislation and practice of its application. Conclusions. Based on the results of the study, a set of proposals aimed at improving the provisions of the CPC of Ukraine regulating the procedure for detention in housing or other property and the practice of their use, in particular: 1) necessary grounds for both intrusion and detention in a person’s home or other property, as in fact these are different procedural actions; 2) in case of detention by an authorized official without the decision of the investigating judge, court, physical detention or detention by order may be carried out by all police officers in accordance with the Law of Ukraine «On National Police», as well as other law enforcement officers. drawing up a detention report, only the investigator, prosecutor has the right (given the above provisions of the CPC of Ukraine need clarification by a clear delineation of detention, which includes the full range of measures from physical detention to drawing up a protocol and physical detention); 3) Art. 208 of the CPC of Ukraine should provide for the provision that physical detention or detention by order may be carried out by law enforcement officers, in the presence of legal grounds specified in Part 1 of Art. 208 of the CPC of Ukraine, and procedurally formalize these actions can only authorized officials - investigator, prosecutor; 4) at the legislative level, it is advisable to provide for the possibility of detention on suspicion of committing a criminal offense before entering data intothe Unified Registry of Investigations; 5) it is necessary to expand the emergencies provided for in Part.3 of Art. 233 of the CPC of Ukraine, by granting the right to the investigator, investigator, prosecutor to decide on the decision of the investigating judge to enter the home or other property of a person in urgent cases involving detention of a suspect, accused in order to get him to participate in the consideration of the request for the application of a measure of restraint in the form of detention.Item Особливості розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Features of the Investigation of Killings Committed with the Use of Firearms(2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V.Мета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпе-чення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості. The purpose of the study is to determine the tactical tasks to be solved at the initial stage of the investigation of murders committed with firearms and the peculiarities of their implementation on the basis of the analysis of investigative and judicial practice, as well as scientific works of domestic and foreign scientists. The position is substantiated that murders committed with the use of firearms are characterized by a high level of complexity, because during their investigation it is necessary to solve a significant set of tactical tasks. It is emphasized that these tasks include: establishing the identity of the victim; establishing the nature of the event of a criminal offense; establishing the place and time of committing a criminal offense; establishing the method of committing a criminal offense; investigation of the instrument of crime; identification of the offender and the motives for the crime. It was stated that the tactical tasks depend on the current investigative situation, and are aimed at verifying or refuting the investigative versions. The implementation of tactical tasks during the investigation involves the implementation of a significant number of investigators (investigative), covert investigative (investigative) and procedural actions, as well as certain measures to ensure criminal proceedings. In the context of this study, the most effective actions are identified and some of their possibilities are identified.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »