АНТОНОВ, АртемANTONOV, Artem2023-08-302023-08-302023http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/25090Статтю присвячено розгляду категорій «власність» та «право власності» з використанням історичного підходу. Встановлено, що власність слід сприймати у двох сенсах: «de jure» (правова оболонка (форма)) і «de facto» (практичне застосування власності). Якщо суб’єкт має власність і він має щодо неї конкретні правомочності, то вважається, що суб’єкт виступає власником майна на основі права власності. Право власності, на відміну власності (яка є формою), становить зміст. Право власності необхідно визначати як право суб’єкта (власника), спрямоване на задоволення його бажання стосовно володіння, користування та розпорядження певною річчю з урахуванням інтересів інших осіб, врегульоване правовими нормами. The existence of human society is unthinkable without a huge variety of social relations that arise between individual individuals, groups, classes, nations, etc. in connection with their existence and life activity. A special place among all social relations is given to relations related to the property sphere, which, due to objective and subjective factors, are in a dominant position over all others.The need for their regulation by legal means, taking into account the dynamics of property relations in society and the importance that property acquires in theoretical and practical terms, creates complex legal problems. Despite the importance of the regulation of property relations, researchers of theoretical and practical problems of these relations have repeatedly emphasized the fact that science has not developed uniform interpretations of the category «property» and «property right» that would fully reflect the essence of the given category. This circumstance only actualizes research devoted to property and the right to property as legal categories.uk-UAвласністьвідносини власностіюридична категорія власностіправо власностіpropertyproperty relationslegal category of propertyproperty rightArticle