Беленок, В. П.2021-12-022021-12-022021http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/19955Мета статті –на підставі наявної емпіричної бази, а також досліджень учених узагальнити кримінологічні ознаки потерпілих від погроз або насильства щодо працівника правоохоронного органу.У статті використано комплекс наукових методів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських й іноземних учених, положення Кримінального кодексу України, а також практика його застосування. Наукова новизнастатті полягає в тому, що в ній: 1)схарактеризовано потерпілих від злочинів, передбачених ст.345 Кримінального кодексуУкраїни, за ознаками статі, віку, громадянства, сімейного стану, відомостями про взаємини з кримінальним правопорушником, про службу, посаду, обов’язки; 2)визначено категорії правоохоронців, які стають жертвами погроз або насильства; 3)окреслено позитивні й негативні ознаки та риси цих осіб; 4)розроблено класифікацію потерпілих правоохоронців за видом їх поведінки, що передувала кримінально противним посяганням на них у формі погроз або насильства. За результатами здійсненого дослідження сформульовано такі висновки:1)серед правоохоронців, які стали потерпілими від погроз або насильства, переважають особи чоловічої статі молодого віку (від 25-тидо 45 років) з незначнимстажем роботи; 2)злочини, передбачені ст.345 Кримінального кодексуУкраїни, найчастіше вчиняють стосовно поліцейських, значно рідше –щодо працівників інших правоохоронних органів (прикордонної служби, органів й установ виконання покарань, органів державної лісової охорони тощо); 3)найбільшою єкількість жертв серед працівниківпатрульної поліції (рідше потерпілими стають слідчі, оперативні працівники, дільничні офіцери поліції, інспектори сектору ювенальної превенції, працівники інших служб); 4)негативні ознаки та риси потерпілих від злочинів, передбачених ст.345 Кримінального кодексуУкраїни, які переважають на практиці, можна поділити на такі групи: а)негативні риси характеру; б)бракнеобхідного рівня знань, умінь і навичок; в)зневіра в ефективному захисті працівників правоохоронних органів; г)стан (алкогольного сп’яніння або перевтоми); д)регіональний менталітет, світогляд, сформований у певній місцевості; е)низький рівень доходу, життя та матеріального забезпечення; 5)не завжди певні риси характеру правоохоронця, його соціальний статус, демографічні ознаки, інші особливості безпосередньо чи опосередковано пов’язані з учиненням злочину, передбаченого ст.345 Кримінального кодексу України; 6)потерпілих правоохоронців можна умовно об’єднати в такі групи: а)особи, у діях яких наявна суспільно корисна (правомірна, позитивна) поведінка; б)необачні(легковажні); в)особи, які діяли неправомірно; г)особиз асоціальною (аморальною) поведінкою.uk-UAпогроза;насильство; працівник правоохоронного органу; потерпілий; жертва злочину; віктимність; віктимологіянасильство;працівник правоохоронного органу;потерпілий;жертва злочину;віктимність;віктимологіяthreat;violence;law enforcement officer;victim;victim of crime;victimhood; victimologyArticle