Кашпур, А. С.Kashpur, A.2022-07-092022-07-092021http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/21634Метою статті є вивчення особливостей проведення допиту неповнолітніх у кримінальних провад-женнях щодо кримінальних проступків, обґрунтування його криміналістичної та психологічної характеристики. Завданням є формування системи тактичних прийомів, які сприятимуть встанов-ленню психологічного контакту з неповнолітнім допитуваним, недопущенню добросовісних поми-лок у показаннях допитуваного та нейтралізуватимуть конфліктні ситуації. Висновки. Розсліду-вання кримінальних проступків іноді супроводжується виникненням конфліктних ситуацій між дізнавачем з неповнолітнім підозрюваним. Нерідко неповнолітні допитувані відчувають складнощі під час відтворення обставин кримінального правопорушення, що обумовлює виникнення добросовісних помилок у показаннях. Розкрито відповідні проблемні ситуації та запропоновано алгоритми їх вирішення. Зауважено, що з позиції криміналістики допит неповнолітнього в кримі-нальних провадженнях щодо кримінальних проступків – це слідча (розшукова) дія, яка передбачає отримання та фіксацію дізнавачем у встановленій формі показань, які містять відомості, що мають значення в кримінальному провадженні. З точки зору психології допит неповнолітнього в кримі-нальних провадженнях щодо кримінальних проступків – це процес специфічного спілкування дізнавача з учасником кримінального провадження. The purpose of the article is to clarify the peculiarities of the interrogation of minors in criminal proceedings for criminal offenses and to provide its forensic and psychological characteristics. The task is to form a system of tactics that will help establish psychological contact with a minor interrogated, neutralize conflict situations, help prevent good faith errors in the testimony of the interrogated. The investigation of criminal offenses in some cases is accompanied by conflicts between the investigator and the juvenile suspect. Juvenile interrogators often have difficulty reproducing the circumstances of a criminal offense, which leads to the emergence of good faith errors in testimony. According to the content of the article, these two problem situations are solved and algorithms for their solution are proposed. It is concluded that from the point of view of criminology, the interrogation of a juvenile in criminal proceedings for criminal offenses is an investigative (search) action, the content of which is to obtain and record in the prescribed form testimony containing information relevant to criminal proceedings. From the point of view of psychology, the interrogation of a juvenile in criminal proceedings for criminal offenses is a process of specific communication between the investigator and the participant in the criminal proceedings.uk-UAдопиткримінальне провадженнякримінальний проступокдізнавачтактичний прийомпсихологічний контактinterrogationcriminal proceedingscriminal offensecoronertacticspsychological contactArticle