КУХАРЄВ О.Є.2024-06-142024-06-142017https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/32034Стаття присвячена з’ясуванню сутності категорії «диспозитивність» у приватному праві. Формулюється висновок, що базовим для диспозитивності є поняття правової свободи, що виражається, по-перше, у можливості суб’єктів вибору варіанта поведінки, по-друге, у визначенні змісту правовідносин, тобто своїх прав та обов’язків. Виявляючись на рівні диспозитивних норм, утілюючись у диспозитивний метод цивільно-правового регулювання, диспозитивність стає принципом цивільного права. У своєму поєднанні ця тріада принципу-методу-норми формує диспозитивний правовий режим усього приватного права. The article considers the essence of “dispositivity” category in private law. The paper makes a conclusion that the notion of legal freedom is basic for dispositivity, which is, firstly, reflected by a subject’s ability to choose behavior pattern and, secondly, in the definition of legal relation content, i.e. own rights and duties. Dispositivity becomes a principle of civil law revealing at the level of dispositivity norms, embodying into dispositive method of civil law regulation. The triad principle- method-norm in its unity forms dispositive legal mechanism of the whole private law.uk-UAдиспозитивність, правова свобода, метод цивільного права, принципи цивільного права, диспозитивні норми права, dispositivity, legal freedom, civil law method, principles of civil law, dispositive norms of lawArticle