Андрухів, О. І.2018-12-132018-12-132018http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/10509У статті здійснюється аналіз радянського законодавства, що регулювало процес індивідуальної та колективної форм патронування неповнолітніх -ефективних засобів боротьби з дитячою безпритульністю у перші десятиліття після Другої світової війни. На основі порівняльної характеристики практики організації патронування безпритульних у західних і східних областях УРСР формуються авторські висновки стосовно рівня гуманності радянського законодавства, а також дотримання прав неповнолітніх осіб. В статье проводится анализ советского законодательства, которое регулировало процесс индивидуальной и коллективной форм патронирования несовершеннолетних - эффективных средств борьбы с детской беспризорностью в первые десятилетия после Второй мировой войны. На основе сравнительной характеристики практики организации патронирования бездомных в запад-ных и восточных областях УССР формируются авторские выводы относительно уровня гуманности советского законодательства, а также соблюдения прав несовершеннолетних. The article analyzes the Soviet legislation that regulated the process of individual and collective forms of patronage of minors, as one of the effective means of combating child neglect in the first decades after the Second World War. Based on the comparative characteristics of the practice of organizing the homeless in the western and eastern regions of the Ukrainian SSR, author’s conclusions are drawn regarding the level of humanity of Soviet legislation, as well as respect for the rights of minors.uk-UAдитяча безпритульністьіндивідуальне патронуванняколективне патронуванняправа дитинирадянське законодавствогромадські інспекторидетская безпризорностьиндивидуальное патронированиеколлективное патрулированиеправа ребенкасоветское законодательствообщественные инспекторыchildren’s homelessnessindividual patronagecollective patronagechild’s rightsSoviet legislationpublic inspectorsArticle