Kazmirenko, V.Казміренко, В. П.2019-02-272019-02-272018http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/13757Висвітлено психологічні аспекти феноменів правди та неправди. Обґрунтовано, що відносно поняття «правда» більш загальною є філософська категорія «істина». Істина – кінцева мета пізнання, що передбачає здатність системи суджень відображати об’єктивну, незалежну від суб’єкта реальність; підтверджене практикою адекватне відображення суб’єктом об’єктивної дійсності. Правда – атрибут каналу комунікації, тобто повідомлення, що відображає об’єктивний стан речей. Проаналізовано сутність і співвідношення понять «брехня» та «обман». Аргументовано, що антиподом правди є неправда, що може бути представлена трьома формами: неумисна (несвідома дезінформація, коли об’єктивна картина світу й картина світу комунікатора не збігаються), умисна (свідома дезінформація, викривлення інформації) та напівправда (свідоме повідомлення лише певної частини інформації й замовчування іншої). Усі вони існують на феноменологічному рівні як продукт мисленнєво-мовленнєвої діяльності суб’єкта, що не відповідає дійсності, тобто становлять когнітивно-емоційні феномени. Обман – це процесуальний (конативний, поведінковий) компонент неправди, тобто дія або вчинок.uk-UAправданеправдаобманбрехнядетермінантиtruefalsedeceptionliedeterminantsArticle