Розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами. Investigation of criminal offences involving unlawful behaviour with hazardous materials and substances.

Abstract
Дисертація є одним із перших в Україні комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами з урахуванням сучасного стану кримінального процесуального законодавства та правоохоронної діяльності. Розроблено авторське тлумачення криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами, а також визначено її основні елементи. Констатовано, що криміналістична характеристика кримінальних правопорушень пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами не стосується окремого правопорушення, а об’єднує всі ознаки кримінальних правопорушень, предметом яких є РХБЯ матеріали та речовини, або обладнання призначене для їх виробництва чи виготовлення. Розкриті зміст та зв’язки елементів криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами, зважаючи на особливості їх розслідування, а саме: предмет посягання; способи підготовки, учинення та приховування; обстановка та слідова картина; особа злочинця. Проведена типізація способів вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами відповідно до: предмету кримінального правопорушення, його кількісних та якісних ознак; особливостей обстановки, місця, часу вчинення кримінального правопорушення; можливості здійснення підготовчих дій; 4) наявністю у правопорушника професійних знань, його відношення до сфери обігу небезпечних матеріалів та речовин, фізичного стану, психологічних особливостей, мети вчинення кримінального правопорушення 5) галузей обігу РХБЯ матеріалів. Обстановку вчинення можна розглядати в контексті слідчих ситуацій, що виникають під час розслідування цих подій, а також залежно від інших елементів їх криміналістичної характеристики. Небезпечні матеріали містять специфічні властивості, зумовлені виникненням відповідної слідової картини, а саме середовище вчинення містить у собі дії, що сприяють підготовці, вчиненню та приховуванню кримінального правопорушення, а також низку факторів суб’єктивного характеру, зокрема, пов’язаних зі ставленням працівників підприємств, установ, організацій до своїх обов’язків, рівень їх професійної підготовки тощо. Відомості про обстановку вчинення кримінального правопорушення пов’язаного з незаконним поводженням з небезпечними матеріалами складають такі елементи: місце, час, тривалість та безпосередня обстановка (умови) суспільно-небезпечного діяння. Типова «слідова» картина незаконного поводження з небезпечними матеріалами – це речове поле матеріальних і ідеальних джерел інформації. Матеріальні джерела певний час можуть перебувати на місці вчинення кримінального правопорушення, а ідеальні – люди – перебувають на місці події лише в момент його вчинення. Виокремлено три категорії осіб, які вчиняють кримінальні правопорушення пов’язані із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами: а) молоді чоловіки (до 30 років), які з соціальної точки зору із раннього дитинства вважаються неблагополучними, не мають постійного джерела прибутку, проживають без родини, схильні до вживання наркотичних засобів, раніше судимі; б) жінки, різної вікової категорії від 18 до 60 років, які мають вищу освіту, зокрема у фармацевтичній галузі, працівники науково-дослідних закладів мікробіології, санітарно-епідеміологічних станцій, лабораторій лікарень і поліклініки (головний лікар, завідувач лабораторією), діючі або колишні фармацевти, провізори, які заробляють додаткові кошти шляхом систематичної торгівлі отруйними чи сильнодіючими лікарськими засобами; в) чоловіки середнього віку (35-50 років), які мають постійне джерело прибутків (зарплату або пенсію), проживають з родиною, налагодили кримінальну «підприємницьку діяльність» в ході якої придбають та збувають радіоактивні матеріали, отруйні чи сильнодіючі речовини досить великими партіями, водночас мають доступ до виведення зазначених матеріалів та речовин із законного обігу. Визначені типові вихідні слідчі ситуації у розслідуванні таких кримінальних правопорушень (особу затримано під час збуту небезпечних матеріалів; затримано особу, в якої вилучено небезпечні матеріали, мету дій підозрюваного не встановлено; встановлені джерела походження небезпечних матеріалів; встановлено факт вчинення незаконного збуту небезпечних матеріалів; затримано службову особу; спеціальною перевіркою встановлено факти порушень правил поводження з небезпечними матеріалами), що створюються відповідно до кількісно-якісних характеристик первинної криміналістично значимої інформації й особливостей її джерел за схемою відносин «небезпечний матеріал – подія – особа злочинця», а також тактичні завдання розслідування зазначених кримінальних правопорушень й алгоритм проведення СРД за кожною з них. Констатовано, що специфіка розслідування кримінальних правопорушень пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами обумовлює необхідність у взаємодії ще з низкою суб’єктів (Державною екологічною інспекцією, органами Держприкордонслужби, ДСНС, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Держпродспоживслужби, ДП «Лабораторний центр МОЗ України», Держатомрегулювання тощо). Вагома роль відведена у співпраці з виконавчими органами місцевої влади, зокрема, через те, що на початковому етапі саме на них покладається функції з координації дій під час виконання заходів на місці виявлення підозрілого матеріалу чи об’єкта. Узагальнено організацію і тактику проведення огляду місця події при вчиненні кримінальних правопорушень пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами. Огляд місця події доцільно поділити на три етапи: підготовчий, робочий, заключний. Підготовчий (підготовка до огляду) етап складається з двох стадій: а) підготовка до виїзду на місце події; б) підготовка на місці події. Робочий етап окреслює проведення загального та детального огляду. На заключному етапі слідчий складає протокол огляду місця події, необхідні плани, схеми, креслення, упаковує об’єкти, вилучені з місця події, в тому числі вживає заходи щодо збереження об’єктів, які мають доказове значення, та які неможливо вилучити з місця події, а також вживає заходи щодо заяв, які надійшли від учасників огляду та інших осіб під час його проведення. Окреслені особливості використання топографічних карт та науково-технічних засобів (лазерний сканер FARO® Laser Scanner Focus3D) під час проведення огляду місця події для фіксації складної топографії місця події, сканування оточення, вимірювань та 3D-документування результатів (результатами сканування є хмара точок об'єкту сканування – своєрідна 3D фотографія, де кожна точка має чітко визначені свої координати з точністю, яка зазначена в характеристиках сканера. З’ясовано, що важливою слідчою (розшуковою) дією за фактом розслідування незаконного поводження з небезпечними матеріалами, є допит. Передусім йдеться про допит потерпілого, свідка як заявника, який повідомив про вчинене кримінальне правопорушення. Під час проведення допиту у потерпілого й свідків необхідно з’ясувати відомі їм обставини події: час, місце вчинення кримінального правопорушення; обставини, що передували вчиненню кримінального правопорушення; особу підозрюваного; якщо правопорушник їм невідомий – ознаки його зовнішності; дії потерпілого під час та після вчинення кримінального правопорушення тощо. Під час розслідування кримінальних правопорушень пов’язаних із незаконним поводженням з небезпечними матеріалами та речовинами виникає необхідність у залученні різних категорій спеціалістів (з радіоактивних матеріалів, ядерної фізики, хіміків, фармацевтів, біологів, бухгалтерів, криміналістів) з метою використання їх пояснень і консультативної (технічної) допомоги при підготовці до проведення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, фахового роз’яснення положень нормативно-правових актів, що визначають правила поводження з небезпечними матеріалами, ознайомлення з особливостями бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності у відповідній установі, підприємстві, організації, а також оцінювання змісту актів ревізії або іншої перевірки. Під час розслідування, залежно від об’єкта дослідження може бути призначено експертизу радіоактивних матеріалів, судово-хімічну або фізико-хімічну, фармацевтичну, фармакологічну, судово-біологічну, судово-медичну, технологічну, судово-бухгалтерську, які мають певну специфіку на відміну від проведення традиційних (почеркознавчої, дактилоскопічної, фоноскопічної, технічної) експертиз, які не мають будь-яких особливостей щодо кримінальних проваджень даної категорії. The thesis is one of the first complex case studies of theoretical and practical problems of criminal investigation techniques of criminal offences involving unlawful behaviour with hazardous materials and substances, in the light of current level of criminal procedural legislation and law enforcement.
Description
Keywords
небезпечні матеріали, криміналістична характеристика, кримінальне провадження, слідча ситуація, слідча (розшукова) дія, негласна слідча (розшукова) дія, hazardous materials, forensic characteristic, criminal proceeding, investigative situation, investigation (search) actions, covert investigation (search) actions
Citation
Collections