Філософсько-правові засади реформування механізму реалізації кримінальної відповідальності в сучасній Україні. Philosophical and legal basis of reforming an implementation mechanism of criminal liability in modern Ukraine.
Loading...
Date
2021-03
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У дисертації здійснено філософсько-правове дослідження проблем ефективності кримінальної відповідальності та механізму її реалізації. Розглянуто сутність та функції позитивної (перспективної) і негативної (ретроспективної) кримінально-правової відповідальності. Запропоновано шляхи реформування механізму застосування кримінальної відповідальності, зокрема вітчизняного інституту покарань.
Представлено цілісне бачення структури та функцій елементів механізму реалізації кримінальної відповідальності (далі – МРКВ). Механізм застосування кримінальної відповідальності поділяється на:
– початковий блок (блок кримінальних норм);
– блок кримінально-процесуальних норм і Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»;
– блок кримінально-виконавчих, цивільно-процесуальних норм, норм цивільного права, Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про пробацію».
Кримінальна норма є нормативно-правовим фундаментом, на якому в подальшому спрацьовує вся сукупність норм права, що забезпечують реалізацію кримінальної відповідальності. Компонентами, що пронизують функціонування МРКВ на кожній стадії кримінального процесу, є правова свідомість та культура осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні.
Визнано, що правова свідомість людини, яка звертається до органів держави з приводу вчинення протиправного діяння, оперативно-розшукові заходи, слідчі (розшукові) дії, спрямовані на розкриття кримінального правопорушення, а також слідчі дії, призначені для отримання необхідних доказів, є невід’ємними компонентами механізму застосування кримінальної відповідальності.
Відзначено, що поведінка учасників кримінально-правових відносин має визначальний вплив на ефективність МРКВ на стадії досудового розслідування та судового розгляду.
Проаналізовано вплив соціальних, культурних, політичних і економічних чинників на формування поведінки учасників кримінальних правовідносин. Визнано, що невідповідність між бажаним та дійсним рівнем задоволення особистих потреб та інтересів, соціальна дезадаптація, низький рівень правової свідомості та культури, зневага до моральних та етичних цінностей є тими соціальними явищами, що сприяють пошуку особою, яка скоїла кримінальне правопорушення, можливості уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від слідства, приховування і фальсифікації важливих доказів, надання неправдивих свідчень та скоєння інших дій, що порушують кримінальні та кримінально-процесуальні норми. Негативний вплив соціокультурних факторів призводить до замовчування свідками протиправного діяння відомостей, що мають важливе значення для встановлення істини та доказування вини в ході кримінального провадження.
Запропоновано:
– доповнити ст. 51 Кримінального кодексу України «Види покарань» п.13 «Примусове лікування від наркотичної та алкогольної залежності»;
– внести зміни до п.2 ст. 52 КК України «Основні та додаткові покарання» з «Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна» на «Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, примусове лікування від наркотичної та алкогольної залежності та конфіскація майна».
Зазначено, що значну роль при застосуванні кримінальних і кримінально-процесуальних норм відіграє український правовий менталітет. Виражений класовий характер інституту покарання, що діяв на території сучасної України впродовж багатьох років, масові порушення прав людини в ході виконання кримінальних покарань, призвели до спотвореного суспільного уявлення щодо сутності та напрямків призначення кримінальної відповідальності як інструменту насильства та утиску прав людини для задоволення корисливих інтересів корумпованої владної верхівки суспільства та громадян з високим рівнем матеріального статку та соціального статусу. Застосування кримінальних покарань в умовах класової нерівності та порушень засад справедливості обумовили формування зневіри до норм права, переважно емоційного сприйняття правової реальності. Негативне розуміння функцій кримінального покарання має наслідком виникнення проблем ефективності виконання завдань кримінальної відповідальності.
Визнано, що обов’язковою умовою усунення негативного впливу деформованого розуміння функцій кримінального покарання є неухильне дотримання принципу справедливості, вимоги правильного застосування норм права та основоположного принципу реалізації кримінальної відповідальності.
Додержання засад справедливості потребує усунення шкідливих наслідків вчинення протиправного діяння та застосування покарання, що відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення. Реформування МРКВ в умовах проведення політики європейської інтеграції потребує впровадження дієвого механізму захисту тих прав і свобод людини і громадянина, яким завдано шкоди в результаті скоєння протиправного діяння. Тому однією з функцій кримінальної відповідальності повинна стати відновлювальна функція, яка полягає у відшкодуванні потерпілому спричиненої фізичної, матеріальної та майнової шкоди та відновленні порушених скоєним кримінальним правопорушенням прав.
Запропоновано доповнити КК України:
– статтею 88-1 «Умови погашення судимості», відповідно до якої «Особа визнається такою, що не має судимість, за умови закінчення строків погашення судимості, передбачених ст. 89 КК України, лише в разі відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також сплати несплачених сум податків, штрафів та інших обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів»;
– ст. 91 КК України «Зняття судимості» п.4 «Зняття судимості допускається лише після відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також сплати несплачених сум податків, штрафів та інших обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів», п.4 ст.91 КК України «Порядок зняття судимості встановлюється Кримінальним процесуальним кодексом України» вважати п.5 ст.91 КК України.
Чинником проблем дієвості відновлювальної функції кримінальної відповідальності є низька спроможність посадових осіб, юридичних осіб відшкодовувати спричинену шкоду у випадку скоєння кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності та злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Запропоновано впровадження в Україні суміжної кримінально-правової відповідальності юридичних осіб та посадових осіб цих юридичних осіб, доповнити статтю 18 КК України «Суб’єкт злочину” пунктом 3. «Суб’єктом злочину є юридична особа, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку». У разі притягнення до кримінальної відповідальності, у випадку несплати юридичною особою несплачених сум податків, штрафів та інших обов’язкових платежів, покарання у вигляді їх сплати, покладається на посадову особу підприємства, установи або організації. За умови невиконання обвинувального вироку суду в питанні виконання майнових зобов’язань посадовою особою юридичної особи, до фізичної особи юридичної особи повинно застосовуватися покарання у вигляді позбавлення волі.
Запропоновано збільшення діючих штрафів у разі скоєння злочинів, спрямованих на отримання прибутків у великих розмірах:
– проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян;
– у сфері господарської діяльності;
– сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відзначено, що правова свідомість і правова культура є визначальними чинниками, що сприяють настанню обов’язкових умов реалізації кримінально-правової відповідальності, якими є:
– звернення особи, по відношенню до якої скоєно кримінальне правопорушення, до державних органів або самостійне виявлення факту протиправного діяння посадовими особами органів держави;
– розкриття злочину;
– встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення та отримання достатніх доказів вини злочинця.
Недоліком кримінального процесу визнано відсутність стадії порушення кримінальної справи, що призводить до перенавантаження слідчих матеріалами Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Надмірна кількість матеріалів кримінальних проваджень знижує ймовірність швидкого, повного і всебічного досудового розслідування.
Запропоновано реформування штатної структури Національної поліції, створення на базі підрозділів слідчих та кримінальної поліції підрозділу, повноваження посадових осіб якого поєднують повноваження слідчих та оперативно-розшукових співробітників. In the thesis philosophical and legal research of problems of criminal liability efficiency and its implementation mechanism is performed. The essence and functions of positive (perspective) and negative (retrospective) criminal and legal liability are considered. Ways of reforming a mechanism of using the criminal liability, in particular domestic institute of punishments are proposed.
Description
Keywords
соціокультурні чинники, правосвідомість, правова культура, механізм реалізації кримінальної відповідальності, культурно-ціннісні орієнтації, інститут покарання, кримінально-виконавча система, sociocultural factors, sense of justice, legal culture, implementation mechanism of criminal liability, cultural and valuable orientations, institution of punishment, corrections and criminal justice system