dc.contributor.author	Суденко, Юлія Анатоліївна
dc.contributor.author	Sudenko, Yuliia
dc.date.accessioned	2021-11-17T13:18:55Z
dc.date.available	2021-11-17T13:18:55Z
dc.date.issued	2021-11
dc.description.abstract	У дисертації відображено комплексне дослідження нормативно-правових та психологічних чинників булінгу та напрямків його попередження. За використанням загально- та приватно-наукових методів пізнання здійснено історичний екскурс вивчення зазначеного феномену, аналіз шляхів протидії і превенції булінгу у національному та зарубіжному законодавстві. Розкрито сутність поняття «булінг» як одного з видів агресивної поведінки, визначено його особливості, етапи розвитку та наслідки в освітньому середовищі. Досліджено соціальну структуру булінгу та наведено характеристику його учасників. Окреслено проблему актуального формування навичок роботи з булінгом у працівників закладів освіти та вагомість ролі педагогічного колективу в процесі профілактики та подолання зазначеного негативного явища. Булінг означає здійснення низки психологічних та фізичних знущань, зокрема, насильство, побиття, псування майна, психологічний тиск, яке вчиняє одна особа або ціла група по відношенню до жертви. Систематичність знущань, наявність злого умислу та нерівний розподіл сил між жертвою і агресором - основні критерії цькування. Жертвами булінгу, як правило, стають діти, які не в змозі постояти за себе. Булінг, як негативне явище в закладі освіти, призводить до того, що жертва втрачає впевненість в собі. Також цькування може призводити до різної тяжкості психічних відхилень, а також психосоматичних захворювань та може стати причиною самогубства. Жертви булінгу в освітньому середовищі частіше піддаються вербальній агресії, а приводом для цькування можуть стати зовнішність, поведінка, національність, успішність, тобто те, що може вирізняти їх проміж однолітків. Жертви займають пасивну позицію в ситуації цькування, вони намагаються ігнорувати ситуацію, нікому не скаржаться, не шукають допомоги, побоюються, що буде тільки гірше. У жертв цькування констатується високий рівень депресії, тривоги, буяння суїцидальних думок. В їхніх родинах спостерігається руйнування сімейних комунікацій, перебільшення формального контролю та критики, батьки майже не цікавляться життям дітей, надають менше підтримки. Передумовою будь-якого насильства є відсутність поваги до індивіда. Повноцінний розвиток та реалізація індивідуальних можливостей дитини в закладі освіти можливі виключно в певних умовах міжособистісно центрованого спілкування та психологічної безпеки в освітньому середовищі загалом. Варто підкреслити, що, на жаль, сучасний життєвий контекст не виключає явища насильства з процесів навчання та виховання. У зв’язку з цим у дослідженні звернуто увагу на сам феномен насильства в освітньому середовищі, його витоки, форми і причини, у зв’язку з його здатністю руйнувати безпеку освітнього середовища та негативним чином позначатися на побудові міжособистісних відносин між суб’єктами освітнього процесу та розвитку особистості того, хто навчається. Особливо актуальним є дослідження впливу насильства на особистість в ранньому віці, коли формується самосвідомість дитини. Саме цей віковий період відзначається активним прагненням до особистісного зростання, дисонансом ідеального і реального світогляду дитини, а тому й вплив будь-якого виду насильства здійснює на особистість найбільш деструктивний вплив. Хоча булінг не лише виключно дитяча проблема, дітей цькують частіше, ніж дорослих почасти тому, що молоді люди можуть не розуміти наслідків своїх дій а тому й запобігати булінгу. Безумовно, можна в перспективі уникати таких ситуацій, оскільки діти, яким вже надавалась психологічна допомога, навряд чи налаштовані на повторення негативного досвіду цькування. Дослідження булінгу в історичному аспекті дозволяє розкрити витоки зародження феномену та процес його формування. Відображено результати теоретичного вивчення проблеми булінгу в зарубіжних та вітчизняних роботах. Феномен булінгу визначено з урахуванням новітніх досягнень юридичної психології, досліджено основні чинники цього діяння та напрямки профілактики. Достатньо ретельно з’ясовано та конкретизовано агресивні та ворожі реакції учасників освітнього процесу, які вчиняють булінг або відносно яких вчинено цькування. Здійснено огляд зарубіжних досліджень, присвячених вивченню проблеми булінгу та його різновидів в освітньому середовищі, компаративний аналіз вітчизняного і зарубіжного законодавства в сфері проблемних питань, пов’язаних з обраною темою дисертаційної роботи. Доведено, що булінг-поведінка спостерігається в різних соціальних стратах, незалежно від статі, віку, національності та решти індикативних ознак, що робить цю проблему вкрай актуальною в контексті права та соціальної психології. Найчастіше з цією формою насильства стикаються підлітки середніх та старших класів, і, зазвичай, такі дії потребують схвалення та підтримки з боку значущих оточуючих однолітків. Потреба в заохоченні робить потенційних жертв булінгу ще більш вразливими в ситуації вчинення цькування. З розвитком інформаційних технологій та інших засобів комунікації, цькування перейшло з реального життя в мережу інтернет. Відповідно сучасним дослідженням, жертвами кібербулінгу часто стають ті ж діти, які піддаються цькуванню і в реальному житті. В дисертації конкретизовано загальну термінологію проблематики, проаналізовано основні причини виникнення булінгу. Наведено приклади ефективності реалізації профілактичних програм в зарубіжних країнах, які сприяють суттєвому зменшенню випадків цькування та його подолання в цілому, а також з’ясовано найбільш ефективні способи та прийоми протидії булінгу. Оцінка досвіду законодавчого врегулювання профілактики булінгу в цивілізованих країнах становить значний інтерес в національній правовій теорії і практиці. Неможливо переоцінити цей досвід також і для практики фахівців в галузі педагогіки та психології. Здійснення превентивних заходів стосовно булінгу серед дітей являє собою одну з найбільш актуальних задач в сучасному українському суспільстві. Профілактикою булінгу є діяльність по його попередженню або припиненню на соціально безпечному рівні за допомогою усунення або нейтралізації породжуючих його причин. Обгрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми та розробки предметних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виникненню та розвитку цькування серед дітей. In the dissertation the complex research of legal and psychological bullying and its prevention is carried out, by means of general scientific methods of cognition the analysis and studying of history of formation of the specified phenomenon, both in the national, and in the legislation of foreign states is carried out.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/19873
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	булінг	uk_UA
dc.subject	цькування	uk_UA
dc.subject	кібербулінг	uk_UA
dc.subject	насильство	uk_UA
dc.subject	профілактика	uk_UA
dc.subject	превенція	uk_UA
dc.subject	діти	uk_UA
dc.subject	заклади освіти	uk_UA
dc.subject	педагогічний колектив	uk_UA
dc.subject	інтернатні заклади	uk_UA
dc.subject	Кодекс України про адміністративні правопорушення	uk_UA
dc.subject	Кримінальний кодекс України	uk_UA
dc.subject	bullying	uk_UA
dc.subject	harassment	uk_UA
dc.subject	cyberbullying	uk_UA
dc.subject	prevention	uk_UA
dc.title	Юридико-психологічна характеристика булінгу та його попередження. Legal and psychological characteristics of bullying and its prevention.	uk_UA
dc.type	Book	uk_UA
local.special	081 – Право	uk_UA
local.udk	159.922.7-053.6+159.942.6:316.472:343.6	uk_UA
local.vid	Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук, автореферати дисертацій.	uk_UA

Юридико-психологічна характеристика булінгу та його попередження. Legal and psychological characteristics of bullying and its prevention.

Files

Original bundle

License bundle

Collections