Тактика проведення слідчих (розшукових) дій з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тactical aspects of investigative (search) activities performance guided by ECHR practices.
Loading...
Date
2021-11
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У дисертації сформульовано теоретичні положення та пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства, розроблено криміналістичні рекомендації щодо тактики проведення слідчих (розшукових) дій з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За результатами дослідження та в контексті практики Європейського суду з прав людини в роботі реалізовано такі завдання: висвітлено генезу тактики проведення слідчих (розшукових) дій; проаналізовано стан наукових досліджень проблем тактики проведення слідчих (розшукових) дій; з’ясовано правові засади тактики проведення слідчих (розшукових) дій; схарактеризовано тактику проведення огляду, допиту й обшуку; окреслено напрями вдосконалення тактики проведення слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення прав і свобод учасників кримінального провадження; визначено напрями оптимізації тактики проведення слідчих (розшукових) дій за умови використання спеціальних знань; запропоновано шляхи вдосконалення тактики проведення слідчих (розшукових) дій відповідно до європейських стандартів.
Встановлено, що генеза використання практики Європейського суду з прав людини в правозастосовній діяльності розпочалася з часу ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколами до неї Законом України від 17 липня 1997 року. Наступний етап залучення практики Європейського суду з прав людини до кримінального провадження пов’язаний із прийняттям Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року. Якісно новий період у використанні практики Європейського суду з прав людини в кримінальному провадженні та регламентації слідчих (розшукових) дій зумовлений прийняттям Кримінального процесуального кодексу України 2012 року. Статті 8 і 9 цього Кодексу визначили де-юре застосування практики Європейського суду з прав людини в кримінальному провадженні. Аналіз законодавства засвідчив, що уповноважені суб’єкти під час проведення слідчих (розшукових) дій повинні діяти згідно з кримінальним процесуальним законодавством України, важливою складовою якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практика Європейського суду з прав людини.
Аргументовано, що практика Європейського суду з прав людини є джерелом розвитку криміналістичної тактики, важливою галуззю якої є тактика слідчих (розшукових) дій.
Проаналізовано проблемні аспекти доведення до відома та використання рішень Європейського суду з прав людини уповноваженими суб’єктами кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій. Запропоновано вирішення проблемної ситуації, яка полягає в тому, що на законодавчому рівні не передбачено норми щодо оприлюднення в офіційних виданнях України рішень Європейського суду з прав людини, які постановлені проти інших держав, а також не визначено порядок перекладу таких рішень державною мовою, що не відповідає ст. 57 Конституції України. Окреслено низку заходів, спрямованих на те, щоб рішення Європейського суду з прав людини, а також ухвали Європейської комісії з прав людини (функціонувала до 1999 року), які постановлені проти інших держав і розглянуті по суті справи, були перекладені й опубліковані в установленому порядку. Внесення відповідних змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 2006 року усуне наявну колізію та забезпечить повне використання практики Європейського суду з прав людини в національному кримінальному провадженні. У дисертації розроблено механізм ознайомлення слідчого, інших уповноважених суб’єктів з практикою Європейського суду з прав людини, що потребує впровадження в межах досудового розслідування.
За результатами здійсненого дослідження сформовано систему правових засад тактики проведення слідчих (розшукових) дій з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, вона охоплює: 1) Конституцію України; 2) міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року тощо); 3) Кримінальний процесуальний кодекс України, закони України «Про міжнародні договори України» 2004 року, «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 2006 року; 4) практику Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини й ухвали Європейської комісії з прав людини, які постановлені як проти України, так і проти інших держав); 5) підзаконні нормативно-правові акти (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Міністерства юстиції України тощо).
З огляду на те, що в теорії криміналістики та практичній правозастосовній діяльності огляд місця події, допит й обшук є найскладнішими слідчими (розшуковими) діями, з’ясовано особливості їх проведення в контексті практики Європейського суду з прав людини. Аргументовано позицію, за якою практику Європейського суду з прав людини має бути враховано на всіх етапах проведення слідчих (розшукових) дій: підготовчому, робочому, заключному. Обґрунтовано, що використання здобутків практики Європейського суду з прав людини в кримінальних процесуальних і криміналістичних аспектах сприятиме підвищенню ефективності та якості проведення огляду місця події, допиту, обшуку й інших слідчих (розшукових) дій.
Проаналізовано окремі рішення Європейського суду з прав людини, які мають бути враховані в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Визначено процесуальні й тактичні помилки, яких припускаються під час проведення огляду місця події, допиту й обшуку, що призводять до порушення прав людини та визнання Європейським судом з прав людини досудового розслідування неефективним. Сформовано практичні рекомендації для слідчих щодо проведення слідчих (розшукових) дій на підставі практики Європейського суду з прав людини.
Акцентовано на категоричній забороні застосування катувань у будь-яких формах. За результатами вивчення рішень Європейського суду з прав людини (Справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 липня 2011 року тощо) окреслено коло діянь, що оцінює Європейський суд з прав людини як катування. Зокрема, це побиття, застосування електричного струму, погроза вбивством, знущання з рідних. Зауважено, що Європейський суд з прав людини оцінює катування як насильство не лише фізичне, а й психологічне (погрози тощо). Відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, катування є неприпустимим під час проведення як допиту, так й інших слідчих (розшукових) дій. Використовувані правоохоронними органами тактичні прийоми під час проведення слідчих (розшукових) дій, що містять ознаки катування, є недопустимими.
Обґрунтовано, що головним завданням застосування практики Європейського суду з прав людини під час формування тактики слідчих (розшукових) дій є забезпечення прав і свобод людини відповідно до європейських стандартів. На підставі аналізу рішень Європейського суду з прав людини проти України в кримінальних справах сформовано висновок, що порушення прав і свобод людини під час проведення слідчих (розшукових) дій найчастіше відбувається щодо підозрюваних або інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежують під час досудового розслідування. Розглянуто рішення
Європейського суду з прав людини, у яких ідеться про випадки таких порушень. Обґрунтовано, що ці порушення негативно позначаються на доказуванні в кримінальному провадженні, оскільки отримані докази визнаватимуть недопустимими, що перешкоджає досягненню завдань кримінального провадження. Тому правоохоронні органи повинні забезпечувати дотримання всіх прав і свобод учасників кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Здійснене дослідження засвідчило, що в рішеннях Європейського суду з прав людини висвітлено організаційно-тактичні аспекти досудового розслідування та проведення слідчих (розшукових) дій. Європейський суд з прав людини, аналізуючи матеріали кримінального провадження та інші відомості, виносить шляхом тлумачення своє рішення, яке містить інформацію про оцінку обставин справи («The Court's assessment»). Саме в частині оцінки обставин справи
(«The Court's assessment») містяться конкретні позиції Європейського суду з прав людини стосовно доцільності: проведення слідчої (розшукової) дії; вилучення певної слідової інформації; вчинення допоміжних дій, що спрямовані на
підготовку до проведення процесуальних дій; відібрання зразків для експертизи; прийняття рішення про дослідження слідів в іншому безпечному місці;
отримання показань саме на місці події; вилучення слідової інформації з подальшою метою забезпечення відтворення обстановки й обставин події задля перевірки наданих показань; перевірки наявності певних слідів на визначеному місці задля подальшого проведення конкретного виду судової експертизи; складання протоколу з максимальною деталізацією обстановки вчиненого кримінального правопорушення та виявленої слідової інформації; допиту широкого кола свідків тощо.
Встановлено, що розвиток тактики слідчих (розшукових) дій, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, полягає в тому, що: а) з рішень Європейського суду з прав людини можна виокремити криміналістичні рекомендації (зокрема в частині представлення скарг і доводів заявників); б) практика Європейського суду з прав людини є джерелом формування тактичних прийомів у контексті досвіду іноземних держав; в) завдяки аналізу представленої ситуації заявником та її тлумачення Європейським судом з прав людини можна сформувати відповідні слідчим ситуаціям розслідування тактичні прийоми та криміналістичні рекомендації щодо їх застосування.
Thesis presents formulation of theoretical provisions and proposals to amend
the criminal procedure legislation, set of forensic recommendations regarding the
tactics of investigative (search) actions guided by the practices of the European Court of Human Rights.
Description
Keywords
тактика, слідча (розшукова) дія, Європейський суд з прав людини, криміналістична рекомендація, кримінальне провадження, європейські стандарти, tactics, investigative (search) action, European Court of Human Rights, forensic recommendation, criminal proceeding, European standards