dc.contributor.author	Науменко, Сергій Геннадійович
dc.contributor.author	Naumenko, Serhii
dc.date.accessioned	2021-06-22T05:39:57Z
dc.date.available	2021-06-22T05:39:57Z
dc.date.issued	2021-06
dc.description.abstract	У роботі досліджено питання адміністративно-правового регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і визначено можливі шляхи його вдосконалення. Враховуючи актуальність теми дисертації, висвітлено зміст та особливості функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні. Сформульовано авторську позицію щодо поняття «система гарантування вкладів фізичних осіб», яку запропоновано розуміти як сукупність відносин, що виникають у зв’язку з гарантуванням вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку, ліквідації банків і регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суб’єктами яких є ФГВФО, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники. Запропоновано розширити перелік суб’єктів системи гарантування вкладів фізичних осіб, доповнивши його такими суб’єктами, як Верховна Рада України та кредитні спілки. На підставі вивчення досвіду імплементації до національної системи гарантування вкладів фізичних осіб положень Основоположних Принципів для ефективних систем страхування депозитів, розроблених Базельським комітетом з банківського нагляду спільно з Міжнародною Асоціацією страховиків депозитів, сформульовано низку пропозицій з метою вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності ФГВФО. Зокрема, підтримано необхідність участі Державного ощадного банку України у Фонді, запропоновано заходи щодо посилення правового захисту вкладників від неправомірної діяльності службових осіб ФГВФО, а також із вдосконалення правового забезпечення гарантування виплат страхового відшкодування банківським вкладникам. Визначено місце ФГВФО у системі гарантування вкладів фізичних осіб як провідного суб’єкта, якому державою делеговано функції гарантування вкладів фізичних осіб. Запропоновано класифікувати суб’єктів зазначеної системи на суб’єктів активної участі ‒ ті, що розробляють і запроваджують заходи гарантування вкладів фізичних осіб, та суб’єктів пасивної участі ‒ ті особи, чиї інтереси щодо повернення вкладів забезпечує держава. До суб’єктів активної участі віднесено Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, банківські установи, кредитні спілки (за умови внесення відповідних змін до законодавства). До суб’єктів пасивної участі – вкладників, серед яких запропоновано визначати не лише вкладників банківських установ, а й членів кредитних спілок. Зважаючи на те, що право надавати фінансову послугу щодо залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення мають не лише банки, а й кредитні спілки, доведено необхідність передбачити участь останніх у ФГВФО. Наголошено, що без злагодженої діяльності інших суб’єктів активної участі ефективна робота Фонду неможлива, що перешкоджає забезпеченню прав суб’єктів пасивної участі системи гарантування вкладів фізичних осіб. Досліджено ґенезу адміністративно-правового регулювання діяльності ФГВФО та суб’єктів, що здійснюють гарантування вкладів фізичних осіб в провідних країнах світу. Запропоновано періодизацію розвитку адміністративно-правового регулювання діяльності ФГВФО на наступні етапи: ‒ початковий етап (вересень 1998 р. – 2000 р.) – закладено основні підвалини системи гарантування вкладів фізичних осіб, створений ФГВФО та сформований початок адміністративно-правового регулювання його діяльності; ‒ докризовий етап (2001–2007 рр.) – відбулося розширення повноважень ФГВФО щодо виплат вкладникам і водночас скорочений перелік джерел формування його коштів; ‒ кризовий етап (2008–2011 рр.) – обмежено функції ФГВФО до забезпечення достатності фінансових ресурсів для виплат гарантованої суми відшкодувань та організації таких виплат; ‒ новітній етап (2012–2014 рр.) – запроваджено обов’язковість участі банків у ФГВФО та суттєво розширено його повноваження щодо банків (зокрема, щодо виведення неплатоспроможних банків із ринку); ‒ проєвропейський етап (з 2015 р. ‒ дотепер) – збільшений обсяг повноважень ФГВФО не лише як тимчасового адміністратора, але й як ліквідатора неплатоспроможних банків. Доведено, що адміністративно-правове регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – цілеспрямований вплив держави з використанням адміністративно-правових норм на суспільні відносини у сфері гарантування вкладів фізичних осіб з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Під механізмом адміністративно-правового регулювання діяльності ФГВФО запропоновано розуміти систему адміністративно-правових засобів, якими врегульований алгоритм гарантування вкладів фізичних осіб від деструктивних проявів у банківській сфері, організації та реалізації суспільних відносин у сфері забезпечення стабільного та ефективного функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, а також забезпечення ефективності процесу виведення неплатоспроможних банків з національного ринку, із чітким наділенням ФГВФО необхідним обсягом прав і обов’язків. Констатовано, що загальну стратегію Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб визначає адміністративна рада ФГВФО, а управління поточною діяльністю ФГВФО здійснює його виконавча дирекція. При цьому в умовах сьогодення діяльність ФГВФО характеризується високим рівнем корупційних ризиків, що обумовлює необхідність запровадження певних обмежень для осіб, що претендують на місце у складі адміністративної ради Фонду, зокрема, їх зазначення у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, виключає таку можливість. Вивчення міжнародного досвіду регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб дозволило дійти висновку, що Україна пішла шляхом країн, у яких діє система «мінімізатор збитків», у якій керівний орган, зокрема ФГВФО, виконує функції не лише тимчасового керуючого банком, визнаного неплатоспроможним, але і функції його ліквідатора. Завдяки цьому Фонд створює передумови зменшення ризиків у сфері розміщення тимчасово вільних коштів фізичних осіб у банківських установах. Системний аналіз адміністративно-правового регулювання діяльності ФГВФО, зокрема контролю його діяльності, дозволив запропонувати авторське розуміння дефініції «контроль діяльності ФГВФО» як системи дій органів державної влади та представників громадськості, спрямованих на спостереження та оцінку стану дотримання вимог чинного законодавства спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і здійснення ним ефективної діяльності у зазначеній сфері. Доведено, що ФГВФО підконтрольний не лише певним державним інституціям, а, в певному сенсі, і громадськості. Суб’єктам державного контролю діяльності Фонду є ВР України, Кабінет Міністрів України, НБ України та Рахункова палата України. Громадський контроль, з-поміж іншого, реалізується шляхом утворення та функціонування Ради громадського моніторингу при ФГВФО, яка представляє інтереси вкладників і кредиторів та має стати інструментом забезпечення контролю за процедурами ліквідації неплатоспроможних банків і прозорості діяльності Фонду. Водночас у жодної інституції немає дієвих важелів впливу на діяльність Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, що обумовлює необхідність вдосконалення системи контролю та делегування права на здійснення систематичних контрольних заходів НБ України, як основному регулятору фінансового сектору економіки. За результатами аналізу особливостей адміністративно-правового регулювання діяльності ФГВФО запропоновано пріоритетні напрями його подальшого вдосконалення, зокрема: гармонізація національного законодавства до законодавства ЄС щодо функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; модифікація підходів до формування фондів ФГВФО; розширення кола суб’єктів, на яких поширюється діяльність ФГВФО щодо гарантування банківських вкладів; запровадження роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо значення та діяльності ФГВФО. Сучасне адміністративно-правове регулювання діяльності ФГВФО потребує суттєвого вдосконалення з урахуванням вимог міжнародних нормативно-правових актів, імплементація яких є неодмінною умовою вступу України до європейської спільноти. The paper examines the issues of administrative and legal regulation of the Deposit Guarantee Fund of individuals (DGFI) and identifies possible ways to improve it. Taking into account the relevance of the dissertation topic, the content and peculiarities of the functioning of the system of guaranteeing deposits of individuals in Ukraine are highlighted in the work.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/19383
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	Фонд гарантування вкладів фізичних осіб	uk_UA
dc.subject	система гарантування вкладів фізичних осіб	uk_UA
dc.subject	банківський вклад	uk_UA
dc.subject	депозит	uk_UA
dc.subject	адміністративно-правове регулювання	uk_UA
dc.subject	вкладник	uk_UA
dc.subject	Deposit Guarantee Fund of Individuals	uk_UA
dc.subject	Deposit Guarantee System of Individuals	uk_UA
dc.subject	bank deposit	uk_UA
dc.subject	administrative and legal regulation	uk_UA
dc.subject	deposit	uk_UA
dc.subject	depositor	uk_UA
dc.title	Адміністративно-правове регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Administrative and legal regulation of the Deposit Guarantee Fund of individuals.	uk_UA
dc.type	Book	uk_UA
local.special	081 – Право	uk_UA
local.udk	351.72:336.717	uk_UA
local.vid	Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук, автореферати дисертацій.	uk_UA

Адміністративно-правове регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Administrative and legal regulation of the Deposit Guarantee Fund of individuals.

Files

Original bundle

License bundle

Collections