Адміністративно-правовий статус Вищого антикорупційного суду України. Administrative and legal status of the High Anti-Corruption Court of Ukraine.
Loading...
Date
2021-08
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2021.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці питань адміністративно-правого статусу Вищого антикорупційного суду в контексті вітчизняної правозастосовної практики та досвіду зарубіжних країн.
Досліджено ґенезу виникнення Вищого антикорупційного суду і на основі проведеного аналізу визначено такі основні етапи його становлення як повноцінного елемента системи судоустрою та антикорупційного механізму: 1) до 1.02.2017 р. – поява, еволюціонування та законодавче оформлення ідеї створення незалежної судової ланки для розгляду і вирішення справ про корупцію у вищих органах державної влади; 2) 1.02.2017 р. – 21.06.2018 р.– законодавче оформлення адміністративно-правового статусу Вищого антикорупційного суду; 3) 21.06.2018 р. – по теперішній час – початок функціонування Вищого антикорупційного суду та удосконалення адміністративно-правового забезпечення його діяльності, в рамках якого виділено такі самостійні періоди: проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду; вирішення організаційних питань підготовки до початку роботи суду; початок роботи Вищого антикорупційного суду. Визначено найбільш відчутні позитивні результати роботи Вищого антикорупційного суду, а також проаналізовано фактори, що відображають нереалізовані очікування та свідчать про розчарування його роботою.
Доведено, що виникнення та становлення Вищого антикорупційного суду відбувалось під впливом цілої низки різних за правовою природою і характером факторів. Розкрито зміст таких факторів й обґрунтовано доцільність їх об’єднання в такі групи: стійкий запит громадськості на боротьбу з корупцією; низький рівень довіри до судової гілки влади; логічна незавершеність антикорупційного механізму; вимога міжнародних партнерів. Проаналізовано такі основні напрями адміністративно-правового регулювання діяльності Вищого антикорупційного суду, як організація діяльності; забезпечення відправлення правосуддя; боротьба з корупцією, забезпечення незалежності діяльності; кадрове забезпечення діяльності; інформаційне забезпечення діяльності; ведення діловодства, обліково-реєстраційна та статистична робота; забезпечення пропускного режиму, трудового розпорядку, службової дисципліни; фінансове, ресурсне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності. Визначено основні недоліки адміністративно-правового регулювання діяльності Вищого антикорупційного суду, а також обґрунтовано найбільш перспективні шляхи їх усунення.
Визначено місце Вищого антикорупційного суду в антикорупційному механізмі. Доведено, що Вищий антикорупційний суд не можна розглядати виключно як складову частину судової гілки влади. В першу чергу, він є ключовим елементом антикорупційної інфраструктури. Визначено фактори, що обумовлюють соціальне призначення суду поза межами судової системи. Розкрито зміст таких факторів, як історія створення Вищого антикорупційного суду та особлива роль у цьому процесі міжнародних партнерів та вітчизняних антикорупційних громадських організацій; тенденція до розширення антикорупційного механізму та поглиблення спеціалізації окремих органів державної влади у сфері протидії корупції; законодавче закріплення антикорупційної спрямованості діяльності Вищого антикорупційного суду; дослівне тлумачення офіційної назви суду. Наголошено, що специфічний характер виконуваних функцій дає підстави розглядати Вищий антикорупційний суд як повноцінний елемент вітчизняного антикорупційного механізму. Доведено, що створення такого суду логічно завершило побудову вертикалі антикорупційних інститутів, діяльність яких спрямована на протидію корупції. Відтак, з високою вірогідністю можна спрогнозувати, що уже в найближчому майбутньому сфера антикорупційної діяльності виокремиться з адміністративного права й остаточно сформується у самостійну галузь вітчизняної правової системи.
З’ясовано недоліки адміністративно-правового регулювання питань, пов’язаних із визначенням місця Вищого антикорупційного суду в національній судовій системі. Доведено, що створення такого суду не суперечить Конституції України, оскільки не порушує такі основоположні конституційні засади, як повага прав і свобод людини, доступ до правосуддя, забезпечення справедливого правосуддя, а також узгоджується з одним із основних принципів системи судоустрою – принципом спеціалізації. З урахуванням положень Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищий антикорупційний суд», інших національних та міжнародних правових актів, а також теоретичних здобутків і напрацювань, визначено основні ознаки особливих судів. Наведено аргументи на користь того, що Вищий антикорупційний суд не володіє жодною із цих ознак, а тому не може бути віднесений до категорії «особливих судів».
Проаналізовано структуру та організаційні засади діяльності Вищого антикорупційного суду. З’ясовано, що такий суд, як вищий спеціалізований суд в системі судоустрою України, має складну організаційно-структурну побудову, що обумовлена виконанням ним специфічних завдань і функцій. Проаналізовано особливості адміністративно-правового регулювання таких структурних елементів Вищого антикорупційного суду, як керівництво; судова палата Вищого антикорупційного суду; Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду; Апарат Вищого антикорупційного суду; органи суддівського самоврядування. Доведено, що чітке та однозначне визначення організаційної структури такого суду має не лише теоретичне, але також і практичне значення, а тому потребує відповідного законодавчого закріплення. З метою удосконалення діяльності судової палати Вищого антикорупційного суду обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів, як збільшення кількості суддів, а також законодавче закріплення та вжиття заходів до фактичного створення в структурі судової палати Вищого антикорупційного суду відокремлених палат з розгляду окремих категорій справ. Розкрито сутність і зміст принципу інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії діяльності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Визначено гарантії реалізації зазначеного принципу, а також обґрунтовано необхідність їх законодавчого закріплення.
Встановлено, що обов’язковою вимогою при віднесенні кримінальних проваджень до підсудності Вищого антикорупційного суду є наявність особливих умов. Обґрунтовано необхідність диференціації таких умов в залежності від їх сутності та змісту на три самостійні групи: що характеризують особливості правового статусу суб’єкта злочину, що характеризують особливості предмета злочину; що характеризують особливості потерпілого від злочину. В результаті порівняльно-правового аналізу компетенції Вищого антикорупційного суду та Національного антикорупційного бюро, з’ясовано, що незважаючи на численні корегування компетенції суду на стадії законопроектної роботи, а також після ухвалення Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», законодавцю так і не вдалося виконати одну із головних вимог міжнародних партнерів, які наполягали на обов’язковій узгодженості компетенції Вищого антикорупційного суду та Національного антикорупційного бюро. Доведено, що встановлення обмежень підсудності Вищого антикорупційного суду за ознакою суб’єкта злочину, предмета злочину чи потерпілого від злочину не порушує норми Основного закону України, є ознакою спеціалізації такого суду, відповідає конституційній моделі судоустрою в Україні і спрямоване на забезпечення максимально кваліфікованого розгляду деяких категорій справ. Така вузькоспеціалізована спрямованість діяльності Вищого антикорупційного суду покликана забезпечити максимально кваліфікований розгляд корупційних кримінальних проваджень, що є важливою складовою гарантії реалізації конституційного права кожної людини на ефективний судовий захист.
Визначено основні напрями удосконалення кадрового забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду. Проаналізовано вимоги, які висуваються до кандидатів на посаду судді такого суду, і які, в залежності від їх сутності та спрямованості, об’єднано в три блоки: загальні вимоги, спеціальні «позитивні» вимоги та спеціальні «негативні» критерії. Доведено, що законодавче закріплення додаткових вимог і обмежень до кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду є обґрунтованим й обумовлене необхідністю комплектування такого суду суддями з високим освітнім і професійним рівнем, діловими та моральними якостями, а також бездоганною діловою репутацією. Наведено аргументи на користь необхідності законодавчого розмежування вимог, що висуваються до суддів Вищого антикорупційного суду і до суддів Апеляційної палати такого суду в напрямі посилення вимог до рівня освіти та стажу професійної діяльності останніх.
Проаналізовано зміст та особливості адміністративно-правового регулювання таких етапів конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду, як допуск кандидата на посаду судді до проходження кваліфікаційного оцінювання (що включає подання до ВККСУ кандидатом на посаду судді необхідних документів; проведення відбіркового іспиту (анонімного тестування); перевірка ВККСУ поданих кандидатом на посаду судді документів та формування його досьє); спеціальна перевірка кандидатів; дослідження досьє, проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, складання рейтингу кандидатів та оголошення результатів конкурсу; розгляд ВРП рекомендації ВККСУ щодо призначення кандидата на посаду судді; призначення на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Проаналізовано особливості адміністративно-правового статусу Громадської ради міжнародних експертів та її роль в кадровому забезпеченні антикорупційного судочинства. Доведено, що діяльність Громадської ради міжнародних експертів не суперечить Конституції України, а також не звужує повноваження ВРП у кадровому забезпеченні діяльності Вищого антикорупційного суду, зводячи їх до формальної участі в процедурі добору суддів такого суду. Наголошено, що Громадська рада міжнародних експертів утворюється ВККСУ, є її допоміжним органом і сприяє їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду, виконуючи лише допоміжну роль у процесі професійного відбору суддів. З метою удосконалення законодавчого регулювання адміністративно-правового статусу Громадської ради міжнародних експертів, обґрунтовано необхідність внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», які спрямовані на скасування норми про тимчасовий характер діяльності ради, конкретизацію умов, за яких рада є повноважною, а також умов, за яких вона може ухвалювати рішення; врегулювання процедури і порядку прийняття рішень радою.
Проаналізовано зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання діяльності антикорупційних судів, а також окреслено перспективи його імплементації в національну правову систему. Встановлено, що основними, рушійними детермінантами створення антикорупційних судів в зарубіжних країнах є: високий рівень корупції та її проникнення в усі сфери суспільного життя; високий рівень корумпованості судової системи; проведення загальнодемократичних реформ, спрямованих на зміцнення правових стандартів; тиск міжнародних партнерів і донорів та інші. Обґрунтовано авторську класифікацію основних моделей організації антикорупційного судочинства в зарубіжних країнах в залежності від місця, яке займають антикорупційні суди в національній судовій системі, ступеня їх автономності, специфіки виконуваних функцій, а також співвідношення з іншими судами та антикорупційними органами.
Визначено специфічні особливості кадрового забезпечення адміністративного судочинства в зарубіжних країнах за такими напрямами, як встановлення додаткових вимог до кандидатів на посаду антикорупційного судді; встановлення додаткових етапів процедури професійного відбору кандидатів на посаду антикорупційного судді; залучення міжнародних експертів та/або представників національних антикорупційних організацій до професійного відбору кандидатів на посаду антикорупційного судді; встановлення додаткових механізмів протидії корупції в антикорупційних судах. Доведено, що в залежності від юрисдикційних меж антикорупційного судочинства, усі країни, в яких функціонують антикорупційні суди, можна диференціювати на такі групи: країни, антикорупційні суди яких наділені «широкими» юрисдикційними повноваженнями; країни, антикорупційні суди яких мають «обмежені» юрисдикційні повноваження; країни, антикорупційні суди яких мають «однозначні» юрисдикційні повноваження; країни, антикорупційні суди яких мають «комбіновані» юрисдикційні повноваження.
Визначено найбільш відчутні негативні аспекти а також переваги запровадження антикорупційного судочинства в зарубіжних країнах.
Thesis for obtaining a scientific degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.07 – «Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law». – National Academy of Internal Affairs, 2021.
The Thesis provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to develop issues of administrative and legal status of the High Anti-Corruption Court in the context of domestic law enforcement practice and the experience of foreign countries.
The genesis of the High Anti-Corruption Court has been studied and based on the analysis the following main stages of its formation as a full-fledged element of the judiciary and anti-corruption mechanism have been identified: 1) by February 1, 2017 – emergence, evolution and institutionalizing the idea of an independent judiciary for considering cases of corruption in the highest bodies of State power; 2) February 01, 2017 – June 21, 2018 – legislative registration of the administrative and legal status of the High Anti-Corruption Court; 3) June 21, 2018 – to date – operationalization of the High Anti-Corruption Court and the improvement of administrative and legal support of its activities, which includes the following independent periods: competitive examination for the post of judge of the High Anti-Corruption Court; resolving organizational issues of preparation for the beginning of the Court’s work; operationalization of the High Anti-Corruption Court. The most tangible positive results of the work of the High Anti-Corruption Court have been identified, as well as the indicators of unrealized expectations and disappointment by its work, have been analyzed.
It has been proved that the establishment and formation of the High Anti-Corruption Court took place under the influence of a variety of factors of different legal nature. The content of such factors has been revealed and the expediency of their grouping into the following groups has been substantiated: stable public demand for the fight against corruption; low level of trust in the judiciary; logical incompleteness of the anti-corruption mechanism; requirement of international partners. The main directions of administrative and legal regulation of the High Anti-Corruption Court, such as the organization of activities; ensuring the administration of justice; fight against corruption, ensuring the independence of activities; staffing of activities; information support of activity; record keeping, accounting and registration and statistical work; ensuring access regime, work schedule, service discipline; financial, resource, logistical and other support of activity have been analyzed. The main shortcomings of the administrative and legal regulation of the activities High Anti-Corruption Court have been identified, and the most promising ways to eliminate them have been substantiated.
The place of the High Anti-Corruption Court in the anti-corruption mechanism has been determined. It has been proven that the High Anti-Corruption Court cannot be considered solely as an integral part of the judiciary. First of all, it is the key element of the anti-corruption infrastructure. The factors that determine the social purpose of the Court outside the judicial system have been identified. The content of such factors as the history of the establishment of the High Anti-Corruption Court and the special role of international partners and domestic anti-corruption public organizations in this process; the tendency to expand the anti-corruption mechanism and deepen the specialization of certain public authorities in the area of anti-corruption; legislative consolidation of the anti-corruption orientation of the High Anti-Corruption Court; literal interpretation of the official name of the court, have been revealed. It has been emphasized that the specific nature of the functions performed gives grounds to consider the High Anti-Corruption Court as a full-fledged element of the domestic anti-corruption mechanism. It has been proved that the establishment of such a court logically completed the construction of the vertical of anti-corruption institutions, whose activities are aimed at combating corruption. Therefore, it is highly probable that the sphere of anti-corruption activity will be separated from administrative law in the near future and will finally form into an independent branch of the domestic legal system.
The shortcomings of the administrative and legal regulation of the issues related to determining the place of the High Anti-Corruption Court in the national judicial system have been clarified. It has been proved that the establishment of such a court does not contradict the Constitution of Ukraine, as it does not violate such fundamental constitutional principles as respect for human rights and freedoms, access to justice, fair justice, and is consistent with one of the basic principles of the judiciary. Taking into account the provisions of the Constitution of Ukraine, the Laws of Ukraine “On the Judiciary and the Status of Judges”, “On the High Anti-Corruption Court”, other national and international legal acts, as well as theoretical achievements and developments, the main features of special courts have been identified. It has been argued that the High Anti-Corruption Court does not have any of these characteristics and therefore cannot be classified as a “special court”.
The structure and organizational principles of the High Anti-Corruption Court have been analyzed. It has been found that such a court as a higher specialized court in the judicial system of Ukraine has a complex organizational and structural structure, due to the performance of specific tasks and functions. The peculiarities of administrative and legal regulation of such structural elements of the High Anti-Corruption Court have been analyzed: the Judicial Chamber of the High Anti-Corruption Court; Appellate Chamber of the High Anti-Corruption Court; Staff of the High Anti-Corruption Court; judicial self-government bodies. It has been proved that a clear and unambiguous definition of the organizational structure of such a court has not only theoretical but also practical significance, and therefore requires appropriate legislative consolidation. In order to improve the activities of the Judicial Chamber of the High Anti-Corruption Court, the need to take such measures as increasing the number of judges, legislative consolidation and taking measures to actually create separate chambers in the structure of the Judicial Chamber of the High Anti-Corruption Court has been justified. The essence and content of the principle of institutional, organizational, personnel and financial autonomy of the Appellate Chamber of the High Anti-Corruption Court have been revealed. The guarantees of realization of the specified principle have been defined, as well as the necessity of their legislative consolidation has been substantiated.
It has been established that the existence of special conditions is a mandatory requirement for including criminal proceedings under the jurisdiction of the High Anti-Corruption Court. The necessity of division of such conditions depending on their essence and content into three independent groups has been substantiated: 1) features of the legal status of the perpetrator of the crime, 2) features of the perpetrator of the crime; 3) the characteristics of the victim of the crime. As a result of a comparative legal analysis of the competence of the High Anti-Corruption Court and the National Anti-Corruption Bureau, it has been found that despite numerous adjustments of the court’s competence at the stage of Draft Law, as well as after the adoption of the Law of Ukraine “On the High Anti-Corruption Court”, the legislator has failed to meet one of the main requirements of international partners, who insisted on the mandatory coordination of the competence of the High Anti-Corruption Court and the National Anti-Corruption Bureau. It has been proved that the establishment of restrictions on the jurisdiction of the High Anti-Corruption Court on the grounds of the perpetrator of the crime, the subject matter of the crime or the victim of the crime does not violate the Basic Law of Ukraine, is a sign of specialization of such a court, conforms to the constitutional model of judicial organization affairs, aims to ensure that certain categories of cases are handled with the best possible expertise. Such a highly specialized focus of the High Anti-Corruption Court is designed to ensure the most qualified consideration of corrupt criminal proceedings, which is an important component of guaranteeing the realization of the constitutional right of everyone to effective judicial protection.
Key areas for improvement in human resources management of the High Anti-Corruption Court have been identified. The requirements for candidates for the position of a judge of such a court have been analyzed, which, depending on their nature and direction, have been grouped into three blocks: general requirements, special “positive” requirements and special “negative” requirements. It has been proved that the legislative consolidation of additional requirements and restrictions for candidates for the position of a judge of the High Anti-Corruption Court is justified and conditioned by the need to staff such a court with judges with high educational and professional level, professional and moral qualities, and impeccable professional reputation. The reasons in favor of the need to legally differentiate the requirements for the judges of the High Anti-Corruption Court and the judges of the Appeals Chamber of such a court in the direction of strengthening the requirements for the level of education and professional experience of the latter have been given.
The content and features of administrative and legal regulation of the following stages of the competition for the position of a judge of the High Anti-Corruption Court have been revealed: admission of a candidate for the position of a judge to pass the qualification assessment (including submission of necessary documents to the Higher Commission for the Qualification of Judges of Ukraine; selection examination (anonymous testing); verification of the documents submitted by the candidate for the post of judge and preparation of his (her) file by the Higher Commission for the Qualification of Judges of Ukraine); special examination of candidates; research of dossiers, conducting a qualification assessment interview, compiling a rating of candidates and announcing the results of the competition; consideration of the Higher Commission for the Qualification of Judges of Ukraine recommendation on the appointment of a candidate for the position of a judge by the High Council of Justice; appointment as a judge of the High Anti-Corruption Court.
The peculiarities of the administrative and legal status of the Public Council of International Experts and its role in staffing anti-corruption proceedings have been analyzed. It has been proved that the activity of the Public Council of International Experts does not contradict the Constitution of Ukraine and does not limit the powers of the High Council of Justice in staffing the activities of the High Anti-Corruption Court, reducing them to formal participation in the selection of judges. It has been emphasized that the Public Council of International Experts is formed by the Higher Commission for the Qualification of Judges of Ukraine, is its subsidiary agency and assists it in preparing decisions on the appointment of judges to the High Anti-Corruption Court, performing only a supporting role in the professional selection of judges. In order to improve the legislative regulation of the administrative and legal status of the Public Council of International Experts, it is necessary to amend the Law of Ukraine “On the High Anti-Corruption Court” which aims to abolish the rules on the temporary nature of the Council, specification of the conditions under which the Council is competent, and the conditions under which it may take decisions; regulation of the decision-making procedure by the Council.
The foreign experience of administrative and legal regulation of anti-corruption courts has been analyzed, as well as the prospects of its implementation in the national legal system have been outlined. It has been established that the main, driving determinants of the creation of anti-corruption courts in foreign countries are: high level of corruption and its penetration into all spheres of public life; high level of corruption in the judiciary; performing general democratic reforms aimed at strengthening legal standards; pressure from international partners and donors, etc. The author’s classification of the main models of organization of anti-corruption proceedings in foreign countries depending on the place occupied by anti-corruption courts in the national judicial system, the degree of their autonomy, the specifics of their functions, as well as relations with other courts and anti-corruption bodies has been proposed.
Features of staffing of administrative proceedings in foreign countries in the following areas have been identified: setting additional requirements for the candidates for the position of anti-corruption judge; setting additional stages of the procedure of professional selection of candidates for the position of anti-corruption judge; involvement of international experts and / or representatives of national anti-corruption organizations in the professional selection of candidates for the position of anti-corruption judge; setting of additional anti-corruption mechanisms in anti-corruption courts. It has been proved that depending on jurisdiction over anti-corruption proceedings, all countries, in which anti-corruption courts operate,can be differentiated into the following groups: the States, whose anti-corruption courts are endowed with broad jurisdictional powers; the States, whose anti-corruption courts have limited jurisdiction; the States, whose anti-corruption courts have unambiguous jurisdiction; the States, whose anti-corruption courts have combined jurisdictional powers.
The most tangible negative aspects as well as the advantages of introducing anti-corruption proceedings in foreign countries have been studied.
Description
Keywords
адміністративно-правове регулювання ВАКС,, антикорупційне судочинство,, Вищий антикорупційний суд,, надзвичайний суд, організаційна структура ВАКС,, особливий суд, повноваження ВАКС,, принцип спеціалізації, система судоустрою,, спеціалізований суд,, суддя ВАКС,, судова система. administrative and legal regulation of the High Anti-Corruption Court, anti-corruption proceedings, High Anti-Corruption Court, emergency court, organizational structure of the High Anti-Corruption Court, special court, powers of the High Anti-Corruption Court, principle of specialization, judicial system, specialized court, judge of the High Anti-Corruption Court, judicial system.