Філософсько-правовий вимір трансформації судочинства України в умовах європейської інтеграції. Philosophical-legal dimension of the transformation of the Ukrainian judiciary in the conditions of European integration.
Loading...
Date
2022-10
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація присвячена актуальним та малодослідженим питанням трансформації вітчизняного судочинства на сучасному етапі розвитку з філософсько-правових позицій. Детально розглянуті та охарактеризовані трансформаційні процеси, які відбуваються в українському суспільстві та зумовлюють якісні перетворення у сфері судочинства. Вказується на те, що зміни в українському судочинстві є відповіддю на запити сучасності: актуальністю євроінтеграційних процесів, прагненням вибудувати власне національне судочинство на засадах справедливості і верховенства права, адаптувати європейські зразки (модель) судочинства до національного контексту. Для більш повного та ефективного проведення дослідження в роботі детально розглянуті та охарактеризовані основні процеси змін, які можливі в суспільному житті: модернізація, реформування, трансформація. Вказується на те, що поняття «трансформація» стало широко застосовуватися у суспільствознавчих наука з кінця ХХ століття. Встановлено, що соціальна трансформація є глибокою та якісною зміною в суспільному житті, яка може мати як творчу, так і деградаційну направленість. Наслідками трансформації є морфологічні, структурні, функціональні та інші зміни принципового, корінного, сутнісного характеру в соціальному об’єкті. Трансформація спричиняє зміни, які носять чіткий якісний, комплексний, незворотний характер і вони приводять до принципово нових властивостей системи.
Окремо виділено такий підвид соціальної трансформації як правова трансформація, яка, за своєю природою, є конструктивною соціальною трансформацією, архітектонічним складником якої є трансформація в судочинстві. Запропоновано такий логічний ланцюжок міркувань: «трансформація – соціальна трансформація – правова трансформація – трансформація судочинства». Дотримання такої послідовності у міркуваннях обумовило використання широкого спектру наукових доробків, зокрема наукових праць з соціальної філософії, філософії права, соціології, політології, теорії права, історії права, культурології та науки державного управління.
З’ясовано, що трансформаційні процеси у суспільстві є наслідком суттєвих змін у панівній системі цінностей та ідеології конкретного суспільства. Ідеолого-ціннісна складова суспільства виконує двоєдине завдання: є рушійною силою та результатом трансформацій. Тому конкретизація суспільних цінностей у дії є якість та форма судочинства на конкретному етапі розвитку конкретного суспільства (в нашому випадку українського суспільства). Судочинство є такою сферою суспільного буття, в якій представлена панівна система цінностей.
В роботі демарковано позитивістський та юснатуралістичний підходи до трансформації судочинства в Україні. Разом з цим підкреслюється, що сучасні процеси глобалізації у правовій сфері передбачають зближення вказаних підходів. Доведено, що гуманізм та процеси гуманізації у правосудді і судочинстві є продовженням ліберальних уявлень про суспільний устрій, оскільки гуманізм сьогодні є світоглядом, який визнає такі права, які направлені на благо людини і дозволяють їй всебічно розвиватися; визнає благо людини критерієм оцінки всіх соціальних інститутів; є нормою взаємин між людьми, які вибудовуються на принципах рівності, справедливості, поваги і моралі
Прийнятними та ефективними методологічними підходами (в контексті теорії ментальностей) у дослідженні трансформаційних процесів у вітчизняному судочинстві в контексті європейського впливу виділено: ціннісний (аксіологічний) підхід застосовувався доведення детермінованості форми та змісту судочинства панівною системою цінностей в межах конкретного суспільства та для порівняння суспільних ідеологем, які вплинули на судочинство та його принципи тощо; антропосоціологічний підхід в процесі дослідження трансформацій у вітчизняному судочинстві показав взаємозалежність соціального контексту та правил відправляння правосуддя з орієнтацією на людину. Серед методів особливо ефективними виявилися порівняльний, порівняльно-правовий, герменевтичний.
Детально опрацьованими в тексті роботи є питання впливу ліберальної філософської доктрини на суд і судочинство, а також питання гуманізації сучасного європейського судочинства. Вказується на те, що попри кризового стану ліберального правопорядку в ХХІ столітті, ліберальні настанови ще досить сильні в сфері політико-правового устрою низки сучасних держав та у судочинстві цих держав (у формі світоглядних принципів та цінностей, які мають свої філософські, юридичні, політичні, соціальні та антропологічні аспекти).
В роботі розкриті питання синтезу прецедентної і статутної системи судочинства в практиці Європейського Союзу. ЄСПЛ, застосовуючи принципи прецедентного права забезпечує ефективність дії Конвенції 1950 року. Така особливість судочинства ЄСПЛ зумовлена тим, що більшість положень Конвенції мають абстрактне формулювання. За видовими ознаками Рішення Європейського Суду є декларативними (прецеденти тлумачення як інтерпретація і конкретизація чинних правових приписів), а не креативними (містять нові норми).
Діяльність ЄСПЛ тісно пов’язана з процесами становлення та функціонування «наднаціонального» судочинства, яке розвивається в системі чинних норм позитивного права європейського права. А європейське право, в свою чергу, сформувалося на стику національного та міжнародного права, що зумовлює його специфіку, яка представлена у формі особливої правової системи sui generis (правові інститути, механізми і принципи міжнародного й національного права).
Особлива увага приділена особливостям модерної правової ментальності українців та її впливу на особливості вітчизняного судочинства. Вказується, що модерна правова ментальність українців є результатом низки історико-культурних і соціально-історичних чинників формування українського етносу, а основними її складовими є: національна мрія, прагнення самовладності, національну психологію, національну вдачу, соціальну пам’ять, національний характер, мову, національні архетипи, національну ідею, базові стереотипи.
З’ясовані основні позитивні та негативні риси сучасного українського судочинства. До позитивних рис автор відносить: прозорість і гласність в діяльності суду, діджиталізацію, гуманізм. Негативними рисами є: наявність конфлікту інтересів у правосудді, нестабільність, недовіра громадськості до суду як до ефективної і справедливої соціальної інституції та до суддів. Окремого висвітлення в роботі набули питання специфіки сучасної судової практики і судочинства на тимчасово окупованих територіях України та питання щодо розгляду судових справ стосовно внутрішньо переміщених осіб.
В роботі також доводиться, що сучасне вітчизняне судочинство вибудовується за європейською моделлю та своїм ідеологічним підґрунтям має світоглядно-настановчий комплекс Європи як культурного феномену і засадничі моменти української ментальності. Автор доводить, що на сучасному етапі розвитку європейське судочинство представлене антропоцентристською моделлю, яка має такі риси: визнання особливого статусу закону; визнання прав людини безумовною цінністю; часова тривалість досудового слідства; трансформація від карально-репресивного до відновлювального характеру; лаконічність конституційних положень щодо організації і діяльності судових органів; транспарентність судової влади, судочинства і правосуддя. Окреслені кроки української держави відповідності національного судочинства європейському. Автор доводить (на основі аналізу нормативно-правових документів та практики ЄСПЛ), що з формально-правової точки зору, українське судочинство є проєвропейським, але за змістовними характеристиками – воно потребує серйозних змін, які передбачають серйозні зміни, насамперед в правосвідомості та правових настановах українців. Такий висновок випливає із визнання детермінованості конкретної історичної моделі судочинства соціокультурним контекстом. Особливим фактором, що визначає змістовність сучасного вітчизняного судочинства, є етатистські орієнтації в суспільстві та низький рівень індивідуалізму (в культурологічному сенсі).
Визначені головні напрями подальшого впровадження європейської моделі судочинства в Україні та показана реалізація комплексу заходів щодо розбудова комплексної, безперервної діючої системи кадрового, фінансового та інформаційного забезпечення судових органів.
The dissertation is devoted to topical and little - studied issues of transformation of the domestic judiciary at the present stage of development from a philosophical and legal standpoint. The transformation processes that take place in Ukrainian society and determine qualitative transformations in the field of justice are considered in detail and characterized. It is pointed out that changes in the Ukrainian judiciary are a response to modern demands: the relevance of European integration processes, the desire to build their own national judiciary on the basis of justice and the rule of law, to adapt European models of justice to the national context. For a more complete and effective study, the paper examines in detail and describes the main processes of change that are possible in public life: modernization, reform, transformation. It is pointed out that the concept of "transformation" has been widely used in the social sciences since the late twentieth century. It is established that social transformation is a profound and qualitative change in public life, which can have both creative and degrading orientation. The consequences of transformation are morphological, structural, functional and other changes of fundamental, fundamental, essential nature in the social object. Transformation causes changes that are clearly qualitative, complex, irreversible and they lead to fundamentally new properties of the system.
Description
Keywords
правова трансформація, право Європейського Союзу, наднаціональне судочинство, European Union law