dc.contributor.author	Марусевич, Дмитро Олександрович
dc.contributor.author	Marusevych, Dmytro
dc.date.accessioned	2021-02-05T11:42:36Z
dc.date.available	2021-02-05T11:42:36Z
dc.date.issued	2021-02
dc.description.abstract	У роботі досліджено питання адміністративно-правового регулювання соціального захисту поліцейських та визначено можливі шляхи його вдосконалення. Доведено, що соціальний захист поліцейських – це комплекс правових, економічних та організаційних заходів, які застосовуються суб’єктами публічної адміністрації та спрямовані на встановлення основних і додаткових гарантій, що забезпечують реалізацію прав та законних інтересів поліцейських відповідно до умов несення служби, статусу особи та членів їхніх сімей під час проходження служби та після її закінчення. Соціальний захист поліцейських охоплює дві групи гарантій: основні (гарантовані Конституцією України) та додаткові (гарантовані законами України), тобто гарантії, пов’язані з наявністю умов і стану здоров’я та життя поліцейського, членів його сім’ї. Запропоновано класифікувати види соціального захисту поліцейських на підставі таких критеріїв: 1) залежно від суб’єктних ознак соціального захисту поліцейського; 2) залежно від виду страхового випадку страхування поліцейського; 3) залежно від форм соціального захисту. Сформульовано поняття принципів соціального захисту поліцейських, які визначено як основоположні ідеї та закономірності, що слугують підґрунтям соціального захисту поліцейських і спрямовані на підвищення престижності служби в поліції, встановлення та реалізації загальних і додаткових гарантій соціального захисту поліцейського з метою захисту їхніх прав, свобод та законних інтересів з урахуванням умов складності й небезпечності несення служби. Виокремлено такі принципи: загальні (верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; нейтральності; безперервності; справедливості; пріоритетності міжнародних стандартів соціального захисту порівняно зі стандартами, встановленими національним законодавством; рівності; гуманізму; збереження суті права людини на соціальний захист; декларативності); галузеві (комплексності та системності; адресності; адаптивності; індивідуальної визначеності; обґрунтованості; конкретизації); інституційні (відповідальності суб’єкта гарантування соціального захисту; диференціації; доброчесності й неупередженості; обов’язковості страхування життя і здоров’я поліцейських; пропорційності виду соціального захисту тим умовам та підставам, що передбачають застосування певного заходу; пріоритетності соціального захисту осіб, що забезпечують охорону прав і свобод людини, протидію злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку; кровної спорідненості соціального захисту; довіри поліцейського до держави). Визначено сутність державної політики у сфері соціального захисту поліцейських, яка становить цілеспрямовану, організовану діяльність суб’єктів публічної адміністрації, що в процесі реалізації своїх повноважень шляхом застосування комплексу управлінських, правових, економічних, соціальних заходів сприяє розробленню коротко- та довгострокових програм соціального захисту поліцейських з метою захисту їхніх прав і законних інтересів відповідно до умов несення служби, статусу особи та членів їхніх сімей під час проходження служби та після її закінчення. Сформульовано мету державної політики у сфері соціального захисту поліцейських та пріоритетні напрями її розвитку. Досліджено механізм соціального захисту поліцейських, зокрема визначено його як сукупність адміністративно-правових норм і засобів, організаційних форм та методів, які впливають на суспільні відносини, що пов’язані із фінансовим, матеріальним, соціальним і побутовим забезпеченням необхідних умов для реалізації поліцейськими своїх прав та обов’язків, а також захисту прав, свобод та інтересів членів їхніх сімей. Виокремлено основні завдання механізму соціального захисту поліцейських та його структурні елементи, до яких належать: норми адміністративного права, що встановлюють соціальні гарантії для поліцейських і членів їхніх сімей, адміністративно-правові відносини й акти реалізації заходів соціального захисту поліцейських. Розглянуто особливості нормативно-правового регулювання соціального захисту поліцейських та обґрунтовано необхідність внесення змін до низки законодавчих і підзаконних актів, що сприятиме вдосконаленню правового регулювання таких питань, як: визначення страхового стажу в разі тимчасової непрацездатності поліцейських; відповідність грошового забезпечення поліцейських, а також посадових окладів розміру прожиткового мінімуму; виплата доплат за роботу поліцейських у нічний час; обмеження впливу місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування на реалізацію гарантій професійної діяльності поліцейського; забезпечення прав поліцейських на звернення про надання необхідної медичної допомоги; посилення захисту соціальних прав та інтересів поліцейських, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях; визначення максимальних розмірів пенсійного забезпечення поліцейських. Сформульовано авторську позицію щодо поняття адміністративних правовідносин у сфері соціального захисту поліцейських, які запропоновано розглядати як врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, що виникають у сфері соціального захисту на підставі визначених законодавством юридичних фактів, коли одним з учасників є публічна адміністрація, а іншим – поліцейський або член його сім’ї. Запропоновано власну класифікацію соціальних гарантій, що слугують об’єктом адміністративно-правових відносин у сфері соціального захисту поліцейських, які охоплюють: соціальні гарантії економічного характеру; соціальні гарантії реалізації права на відпочинок; соціальні гарантії поліцейських у зв’язку з виконанням ними службових повноважень; соціальні гарантії у сфері медичного забезпечення; соціальні гарантії щодо забезпечення житлом; соціальні гарантії у сфері пенсійного забезпечення; додаткові соціальні гарантії для членів сім’ї поліцейського. Досліджено досвід іноземних держав стосовно реалізації заходів із соціального забезпечення поліцейських, на підставі чого запропоновано внести зміни до законодавства щодо посилення соціальних гарантій для поліцейських, які звільнились зі служби, а потім працевлаштувались на іншу роботу. Розглянуто питання ефективності таких видів соціального захисту поліцейських, як підвищення заробітної плати, компенсація за найм житла, а також фінансовий лізинг на придбання власного житла. Запропоновано внести низку змін до нормативно-правових актів, що має позитивно вплинути на ефективність реалізації заходів соціального захисту поліцейських. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи грошового забезпечення поліцейських, порядку компенсації поліцейському за найм житла в разі проходження (несення) служби не за місцем його проживання, а також окремих норм у сфері забезпечення поліцейських житлом на умовах фінансового лізингу.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/18073
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	соціальний захист	uk_UA
dc.subject	соціальні гарантії	uk_UA
dc.subject	соціальна допомога	uk_UA
dc.subject	органи поліції	uk_UA
dc.subject	служба в поліції	uk_UA
dc.subject	грошове утримання	uk_UA
dc.subject	матеріальне забезпечення	uk_UA
dc.subject	адміністративно-правове регулювання	uk_UA
dc.subject	міжнародний досвід	uk_UA
dc.title	Адміністративно-правове регулювання соціального захисту поліцейських. Administrative and legal regulation of social protection of police officers	uk_UA
dc.type	Book	uk_UA
local.special	081 – Право	uk_UA
local.udk	342.951:351.84	uk_UA
local.vid	Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії та доктора наук, автореферати дисертацій.	uk_UA

Адміністративно-правове регулювання соціального захисту поліцейських. Administrative and legal regulation of social protection of police officers

Files

Original bundle

License bundle

Collections