Публічне адміністрування у сфері медичного обслуговування населення в Україні. Public administration in the field of medical care in Ukraine.

Abstract
У дисертації висвітлено публічне адміністрування у сфері медичного обслуговування населення в Україні. Генезис становлення та розвитку сфери медичного обслуговування в Україні пройшов досить не легкий шлях, в основу якого покладено такі етапи його історичного розвитку: первісний (600 млн. років тому до XII–VI тис. до н. е.); Київської Руси (ІХ ст. до ХІІІ ст.); Польсько-Литовський (включаючи козацьку державність) (XIV до першої половини XVII ст.); Імперський (включає правління Петра І, Катерини II та Миколи ІІ (XVIII – до ХІХ ст.); Радянський (ХХ ст.); Української самостійності (друга половина ХХ ст.); Сучасної України (початок ХХІ ст. – донині). Обґрунтовано, що кожен із зазначених етапів генезису медичного обслуговування населення має свої доктринальні особливості. Під медичним обслуговуванням населення розуміється цілеспрямована та організаторська діяльність ліцензованих закладів охорони здоров’я та/або сертифікованих кваліфікаційних медичних працівників з метою надання якісних, ефективних та безпечних медичних послуг. Державна політика у сфері медичного обслуговування населення визначена як сукупність загальнодержавних рішень та зобов’язань, які приймаються з метою збереження громадського здоров’я за допомогою надання медичних послуг щодо профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку із хворобами, травмами, отруєннями та патологічними станами, а також у зв’язку із вагітністю та пологами. Визначено основні ознаки державної політики у сфері медичного обслуговування населення. Разом з тим виокремлено основні напрямки державної політики медичного обслуговування населення, якими є: по-перше, надання якісних медичних послуг, орієнтацією на які визначатиметься громадське здоров’я; по-друге, переорієнтація функціонування закладів медичного обслуговування населення на профілактичну та діагностичну діяльність; по-третє, метою якісного медичного обслуговування населення є формування здорового способу життя; по-четверте, удосконалення механізмів фінансування сфери медичного обслуговування населення; по-п’яте, удосконалення та розширення кількості нозологій відповідно до Програми медичних гарантій (гарантований пакет медичних послуг); по-шосте, переобладнання структури сфери медичного обслуговування населення з формуванням належної мережі медичних установ; по-сьоме, багаторівневе реформування функцій медичного обслуговування населення (первинного, вторинного та третинного рівнів); по-восьме, створення належної базової підготовки для адміністрування у сфері медичного обслуговування населення; по-дев’яте, удосконалення нормативно-правової бази, яка врегульовуватиме сферу медичного обслуговування населення; по-десяте, впровадження наукового супроводу сучасної моделі публічного адміністрування сферою медичного обслуговування населення. Сформульовано, що механізм публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення – це система взаємозалежних, взаємообумовлених і взаємозв’язаних структурних елементів, за допомогою яких суб’єкти, наділені державно-владними повноваженнями (органи публічної адміністрації), забезпечують надання медичного обслуговування населенню з метою задоволення публічного інтересу. Умотивовано, що елементами механізму публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення є такі: сукупність нормативно-правових актів, які визначають правовий статус суб’єкта і об’єкта, та засоби адміністрування. Обґрунтовано, що нормативно-правове забезпечення сфери медичного обслуговування населення є комплексом правових настанов, які втілюються в життя за допомогою юридичних норм, тим самим реалізовуючи права громадян на якісне медичне обслуговування, метою якого є забезпечення життєдіяльності населення та збереження його здоров’я. Виокремлено класифікаційні групи нормативно-правового забезпечення медичного обслуговування населення залежно від конкретної сфери та предмета цього забезпечення, а саме: акти, які спрямовані на надання медичних послуг та медичної допомоги; акти, які формують взаємовідносини закладів охорони здоров’я із пацієнтами; акти, які врегульовують характерологічні суспільні відносини у сфері медичного обслуговування населення; акти, які встановлюють юридичну відповідальність за порушення норм у сфері медичного обслуговування населення. Під публічним адмініструванням у сфері медичного обслуговування населення розуміється сукупність незалежних публічно-правових суб’єктів сфери медичного обслуговування населення, які наділені державно-владними повноваженнями, що реалізовуються з метою надання медичних та інших публічних послуг задля забезпечення та збереження здоров’я людини. Сформульовано основні ознаки публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення і подано класифікацію суб’єктів цього адміністрування у сфері медичного обслуговування населення відповідно до їхніх повноважень на: а) суб’єкти із загально-публічними повноваженнями; б) суб’єкти із консультативно-дорадчими повноваженнями; в) суб’єкти із спеціалізовано-публічними повноваженнями. Обґрунтована доцільність створення суб’єкта публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення, а саме: Державної санітарно-епідеміологічної інспекції, основними повноваженнями якої буде формування державної політики у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в країні та здійснення контрольно-наглядових функцій щодо їх реалізації. З метою підтвердження доцільності створення зазначеного суб’єкта публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення нами проведено анкетування пересічних громадян та медичних працівників, яке продемонструвало, що 93% повною мірою підтримують цю пропозицію, 6% - не підтримують та не вбачають у цьому необхідності і 1% - утрималися від відповіді. На зразок міжнародної системи медичного обслуговування населення запропоновано авторську кваліфікацію, яка виокремлює бюджетну систему медичного обслуговування населення (є характерною для Великобританії, Швеції, Фінляндії, Іспанії, Канади, Австралії, Греції, Грузії), приватну систему медичного обслуговування населення (є характерною для США), страхову систему медичного обслуговування населення (є характерною для Японії та змішану систему медичного обслуговування населення (є характерною для Австралії, Франції, Нідерландів). Аргументовані та охарактеризовані основні напрямки ефективності публічного адміністрування у сфері медичного обслуговування населення, якими є: 1) діджиталізація у сфері медичного обслуговування населення; 2) розвиток навчальної та науково-дослідної діяльності під час підготовки фахівців у сфері медичного обслуговування населення; 3) удосконалення належного фінансування сфери медичного обслуговування населення; 4) впровадження якісної кадрової політики у сфері медичного обслуговування населення; 5) покращення санітарного та епідемічного благополуччя населення; 6) розвиток сфери трансплантології. Разом з тим визначено їхні особливості. Відповідно до представленої класифікації доведена необхідність запровадження Єдиного реєстру трансплантології, який включатиме в себе такі дані: 1) про донорів або уповноважених осіб, які надали згоду на пересадку органів особисто або, за потреби, їх родичів; 2) реєстр медичних закладів, які ліцензовані на проведення трансплантології; 3) реєстр фахівців-трансплантологів; 4) реєстр договорів про проведення трансплантації; 5) реєстр сумісності органів та анатомічних частин; 6) реєстр осіб із пересадженими органами та анатомічними матеріалами; 7) реєстр посттрансплантаційних ускладнень та смертей донорів і реципієнтів тощо. Також запропоновано затвердити Концепцію впровадження електронного медичного обслуговування населення. Позицію щодо необхідності затвердження Концепції підтвердили 58 % проінтерв’юйованих осіб із числа медичних працівників та 40% пересічних громадян, 5% утрималися від відповіді і 10% не підтримують представлену позицію. З метою удосконалення нормативно-правового врегулювання сфери медичного обслуговування населення запропоновано ряд змін та доповнень до чинного законодавства у досліджуваній сфері. The dissertation covers public administration in the field of medical care in Ukraine.
Description
Keywords
медичне обслуговування, публічне адміністрування, механізм публічного адміністрування, трансплантологія, сфера медичного обслуговування населення, medical service, public administration, mechanism of public administration, transplantology, sphere of medical service of the population, subjects of public administration
Citation
Collections