Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди в кримінальному праві України. Voluntarily compensation of the loss caused or elimination of the damage caused in the criminal law of Ukraine.

Abstract
У дисертації розроблено зорієнтовану на оптимізацію та підвищення ефективності застосування кримінального законодавства доктринальну модель уніфікації положень про добровільне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у межах різних інститутів кримінального права (звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування) зі збереженням за потреби індивідуальних особливостей відповідних заохочувальних кримінально-правових норм. У контексті шкоди та збитків серед усіх термінів, які вживають у досліджуваній конструкції («відшкодування», «усунення», «компенсація», «загладжування»), найбільш оптимальним визнано «відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням», яким запропоновано вважати дії, спрямовані на ліквідацію наслідків злочину чи кримінального проступку, відновлення попереднього стану речей або приведення їх до придатних для користування характеристик, передачу потерпілому замість знищеної іншої нової речі, компенсування фізичної чи моральної шкоди або інші подібні дії. Удосконалено систему ознак добровільності вчинення відповідних позитивних посткримінальних дій (з власної волі, з власної ініціативи чи з ініціативи інших осіб, без примусу, з будь-яких мотивів), а також уточнено критерії відмежування добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди від примусового вчинення таких дій. Розроблено класифікацію добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, що враховує такі критерії: 1) обсяг відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2) вік суб’єкта кримінального правопорушення, який заподіяв шкоду; 3) суб’єкт, який здійснює відповідні позитивні посткримінальні дії; 4) вид збитку, що підлягає відшкодуванню, або шкоди, яка підлягає усуненню; 5) кількість осіб, які відшкодовують збиток чи усувають шкоду; 6) форма та спосіб добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 7) кримінально-правові наслідки відповідних позитивних посткримінальних дій; 8) їхня спрямованість; 9) вид кримінального правопорушення. Аргументовано, що добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди іншими фізичними чи юридичними особами, крім суб’єкта кримінального правопорушення, обумовлене об’єктивними причинами (хвороба особи, яка завдала збитки або заподіяла шкоду, брак у неї коштів на відповідну компенсацію суспільно небезпечних наслідків власних дій, її затримання чи арешт, застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тощо) та потребує дотримання певних умов (відсутність в особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, об’єктивної можливості здійснення відповідних позитивних посткримінальних дій; вияв з боку особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, активності, ініціативності, особистої участі або принаймні сприяння; наявність доручення чи прохання з боку винного). Сформульовано рекомендації щодо визначення меж добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, які визначаються початковим і кінцевим моментами учинення таких дій, а також їх обсягом. Розкрито взаємозв’язок зазначених меж із кримінально-правовими наслідками цих позитивних посткримінальних дій у формі виключення кримінальної відповідальності, звільнення від неї, пом’якшення покарання, призначення більш м’якого покарання, звільнення від покарання та його відбування тощо. На підставі дослідження судової практики, вивчення наукової літератури й аналізу зарубіжного досвіду сформульовано висновки та пропозиції щодо добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди як обставини, що пом’якшує покарання: 1) аргументовано необхідність доповнення переліку обставин, зазначених у загальних правилах застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, вказівкою на добровільне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) за результатами тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України доведено, що відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди може бути як повним, так і частковим; 3) підтримано пропозицію доповнити ч. 1 ст. 67 КК України п. 14 такого змісту: «невідшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням»; 4) підтримано пропозицію деталізувати правила врахування обставин, які пом’якшують покарання, у комплексі з обставинами, що обтяжують покарання; 5) сформульовано рекомендації щодо врахування добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди як обставини, що пом’якшує покарання; 6) аргументовано недоцільність об’єднання добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди з такими специфічними його формами, як надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення (нині виокремлено як самостійну обставину) та відвернення винним шкідливих наслідків учиненого кримінального правопорушення (може бути врахована в межах ч. 2 ст. 66 КК України). Розкрито ознаки добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди як умови звільнення від кримінальної відповідальності, надано пропозиції щодо її вдосконалення, зокрема: 1) встановлено, що добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди як умова звільнення від кримінальної відповідальності може включати надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; 2) запропоновано розробити механізм добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди після звільнення від кримінальної відповідальності в разі, якщо винний не має змоги вчинити такі позитивні посткримінальні дії вчасно, у складі якого необхідно передбачити нову заборонну кримінально-правову норму, що міститиме підстави притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання умов звільнення від кримінальної відповідальності у формі добровільного відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 3) обґрунтовано необхідність виключення зі ст. 45 та ч. 4 ст. 289 КК України вказівки на повноту відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди; 4) визнано необґрунтованим конструювання окремої заохочувальної норми, яка міститиме підстави звільнення від кримінальної відповідальності, єдиною умовою якої є добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. Розроблено пропозиції щодо оптимізації можливостей урахування добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди під час звільнення від покарання та його відбування, а саме: 1) запропоновано створити єдину універсальну для всіх видів звільнення від покарання та його відбування, окрім звільнення від відбування покарання з випробуванням, умову – «добровільне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням», яка буде мати факультативний характер для тих випадків, коли в особи немає реальної можливості повною мірою здійснити відповідні позитивні посткримінальні дії; 2) підтримано пропозицію щодо доповнення ч. 3 ст. 76 КК України новим обов’язком, який покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, – «відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, протягом іспитового строку»; 3) обґрунтовано недоцільність доповнення розділу XII Загальної частини КК України «Звільнення від покарання та його відбування» новими видами звільнення від покарання та його відбування, єдиною обов’язковою умовою яких слід визнавати добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. Doctrinal model of unification of provisions concerning voluntarily compensation of the loss caused by criminal offence stipulated by different criminal law institutes (release from criminal responsibility, imposition of punishment, release from punishment and its execution) oriented on optimization and effectiveness improvement of criminal legislation application (while preserving, if necessary, individual peculiarities of the respective stimulating criminal legal norms has been developed in this dissertation.
Description
Keywords
збиток, шкода, відшкодування завданого збитку, усунення заподіяної шкоди, потерпілий, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, обставини, що пом’якшують покарання, loss, damage, compensation for the loss caused, elimination of the damage caused, victim, release from criminal responsibility, release from punishment and its execution, circumstances mitigating punishment
Citation
Collections