Теоретичні та історичні аспекти правознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Теоретичні та історичні аспекти правознавства by Subject "elite"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Наукова еліта в умовах формування електронного врядування (філософсько-правовий аналіз).Scientific Elite in the Conditions of Formation е-Governance (Philosophical and Legal Analyze)(2019) Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.Мета статті полягає в здійсненні комплексного аналітичного дослідження концепту «наукова еліта» в інформаційну епоху на філософсько-правовому рівні. Для вивчення актуальної, проте недостатньо дослідженої проблеми автор аналізує специфіку та критерії елітарності в умовах формування електронного врядування. Увагу акцентовано на визначенні ролі наукової еліти під час упровадження електронного врядування як ефективного засобу реалізації конституційного права громадян щодо участі в управлінні державними справами в процесі трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань. Для виконання поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи пізнання, зокрема: аналіз, синтез, дедукцію, індукцію, логічний, системний, а також специфічні наукові методи пізнання в галузі права – формально-юридичний, юридико-герменевтичний, порівняльно-правовий, а також метод аналізу вітчизняної та іноземної практики функціонування електронного врядування. Емпіричну базу дослідження становлять праці вітчизняних та іноземних правознавців, які вивчали теоретичні питання, пов’язані з роллю наукової еліти в запровадженні електронного врядування. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняному науковому просторі здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз значення діяльності наукової еліти в умовах формування електронного врядування. За результатами дослідження автор дійшов висновку, що в умовах е-управління (в інформаційному суспільстві) до еліти не може входити людина, рівень знань й інтелектуального розвитку якої не відповідає вимогам часу, тобто тим критеріям елітарності, які висуває сучасна техногенна цивілізація. В умовах розвитку глобального інформаційного суспільства формування еліти має так само глобальний характер, як і правовідносини (насамперед у публічній сфері). Водночас відбувається і зворотний до формування «глобальної наукової еліти» процес – «елітна глобалізація», який передбачає, що тільки високопрофесійні користувачі новітніх технологій зможуть інтегруватися у світову інформаційну систему й максимально скористатися її можливостями та перевагами, у цьому сенсі ідентифікувати себе приналежними до елітарного прошарку за принципом «хто володіє інформацією – володіє світом». The purpose of the paper is to conduct a comprehensive analytical study of the concept «scientific elite» in the information era at the philosophical and legal level. To achieve this urgent, but not sufficiently studied problem the author analyzes the specifics and criteria of elitism in the conditions of the formation of e-governance. Attention is focused on determining the role of the scientific elite when introducing e-governance as an effective means of implementing the constitutional right of citizens to participate in government in the process of transforming the information society into a knowledge society. The purpose of the paper is to conduct a comprehensive analytical study of actual, but insufficiently researched, problems in determining the role of the scientific elite in the processes of origin, formation and establishment of the principles of electronic governance (governance) in the philosophical and legal dimension. The emphasis is on clarifying the peculiarities of one of the main components of the information society on the way to its transformation into a knowledge society – the introduction of e-governance as an effective means of implementing the constitutional right of citizens to participate in the management of state affairs. Today, stated in the article, despite the destruction of the previous elite strata – the aristocracy and intelligentsia, it remains to be hoped that the new generation of the elite – the scientific – will eventually form and play in the society the positive role it claims to be. The scientific novelty of the work is that it is the first domestic comprehensive philosophical and legal analysis of the study of the role and place of the scientific elite in the context of the formation of e-governance. Conclusions. According to the results of the research, the author concluded that in the conditions of e-governance (in the information society) to the elite cannot belong a person whose level of knowledge and intelligence does not meet the requirements of the time. That is, they do not meet the criteria of elitism put forward by our technogenic civilization. It is needed to consider that in the conditions of the development of a global information society the elite formation has the same global character as legal relationship (first of all in the public sphere). Along with the formation «global scientific elite», the reverse process occurs, id est «the elite globalization», which suggests that only highly qualified users of the new technologies can be integrated to the world information system and use by maximum its capabilities and advantages, and in this sense identify themselves belonging to the elite strata by the principle «who owns the information owns the world».