Законодавче врегулювання правозастосування

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/19956

Browse

Browsing Законодавче врегулювання правозастосування by Subject "information"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Штучний інтелект як інструмент правової реформи: потенціал, тенденції та перспективи. Artificial Intelligence as a Tool of Legal Reform: Potential, Trends and Prospects
    (2021) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.
    Метоюнаукової статті є узагальнення та розвиток теоретичних знань щодо потенціалу, тенденцій і можливих напрямів використання технологій штучного інтелекту як інструментуправової реформи, засобу підвищення ефективності її реалізації. Методологічнуосновунаукового пошуку становить сукупність принципів наукового пізнання (історизм, науковість, усебічність, плюралізм), методологічних підходів (діяльнісний,системний, компаративний, аксіологічний), загальних методів мислення (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення), філософських (діалектичний, метафізичний, герменевтичний, гносеологічний), загальнонаукових (історичний, синергетичний, функціональний, структурний) і конкретно-наукових (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методів, застосування яких забезпечило обґрунтованість і вірогідність результатів дослідження природи штучного інтелекту як новітнього інструментарію технології здійснення правової реформи в сучасних умовах. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що вперше висві-тленопотенціал технологій штучного інтелекту як важливого інструмента правової реформи, новітнього засобу підвищення ефективності її реалізації завдяки можливості штучного інтелекту приймати раціональні правові рішення, максимально адекватні обставинам правового розвитку, фактично в режимі реального часу, зокрема через розширення горизонтів законодавчої діяльності, удосконалення законодавчого процесу й урізноманітнення законодавчої техніки шляхом діджиталізації (цифровізації) правової інформації; удосконалено характеристику сучасного стану, тенденцій та основних векторів упровадження штучного інтелекту в правову сферу та юридичну практичну діяльність; набули подальшого розвитку наукові уявлення про доктринальні йнормативні підходи до розуміння природи штучного інтелекту, а також дискусійні питання та ймовірні загрози й виклики, пов’язані з правовим регулюванням створення, упровадження та використання технологій штучного інтелекту.Висновкинаукової статті зводяться до таких положень: поширення технологій штучного інтелекту в сучасному світі набирає дедалі більших обертів. Доволі швидко людина не зможе уявити життя без систем штучного інтелекту, що, найімовірніше, можуть стати наймасштабнішим інноваційним проєктом за всю історію людськоїцивілізації. Досі не сформованоєдиногопідходудо розуміння природи штучного інтелекту в технічній сфері, що зумовлює певну невизначеність у правовій, соціальній і морально-етичній галузях. Існує дискусія між різними групами експертів-юристів з приводу правових аспектів розвитку штучного інтелекту, можливого визнання правосуб’єктності роботів зі штучним інтелектом, необхідності розробленнянових механізмів реалізації юридичної відповідальностіта відшкодування шкоди в умовах використання штучного інтелекту. Останнімирокамиінтенсивно з’являються приклади реалізації систем зі штучним інтелектом у різних сферах і сегментах соціальної активності, що здебільшого позитивно вражають своїми результатами. Використання технологій штучного інтелекту в правовій сфері та юридичній практичній діяльності є важливим чинником розвитку правової системи, забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Потенціал технологій штучного інтелекту може сприяти розв’язанню складних, першочергових правових завдань, здійсненню істотних і прогресивних правових перетворень (нововведень у правовій системі, системі права, системі законодавства тощо). Застосування штучного інтелекту під час правової реформи дає змогусуттєво розширити горизонти законодавчої діяльності, удосконалити законодавчий процес й урізноманітнити законодавчу техніку. The purposeof the scientific article is to generalize and develop theoretical knowledge about the potential, trends and possible directions of using artificial intelligence technologies as a tool of legal reform, a means of improving the effectiveness of its implementation. The methodologicalbasis of scientific research is a set of principles of scientific knowledge (historicism, science, comprehensiveness, pluralism), methodological approaches (activity, system, compara-tive, axiological), general methods of thinking (analysis, synthesis, abstraction, generalization), philosophical (dialectical, metaphysical, metaphysical, metaphysical, metaphysical,hermeneutic, epistemological), general scientific (historical, synergetic, functional, structural) and specific scientific (formal-legal, comparative-legal) methods, the application of which provided the validity and reliability of the results of the study of the nature of artificial intelligence as the latest technology for legal reform. The scientific noveltyof the publication is that for the first time the potential of artificial intelligence technologies as an important tool of legal reform, the latest means of improving its implementation due to its ability to make rational legal decisions, most adequate to the circumstances of legal development, in fact in real time. legislative activity, improvement of the legislative process and diversification of legislative techniques through digitaliza-tion of legal information; improved characteristics of the current state, trends and main vectors of the introduction of artifi-cial intelligence in the legal field and legal practice; scientific ideas about doctrinal and normative approaches to under-standing the nature of artificial intelligence, as well as debatable issues and possible threats and challenges related to the legal regulation of the creation, implementation and use of artificial intelligence technologies have been further devel-oped. The conclusionsof the scientific article are reduced to the following provisions, namely: the spread of artificial intelligence technologies in the modern world is gaining momentum. Soon enough, man will not be able to imagine life without artificial intelligence systems, which are likely to become the largest innovation project in the history of earthly civilization. At present, there is no single approach to understanding the nature of artificial intelligence in the technical field, which causes some uncertainty in the legal, social and moral-ethical fields. There is a discussion between different groups of legal experts on the legal aspects of the development of artificial intelligence; possible recognition of the legalpersonality of robots with artificial intelligence; the need to develop new mechanisms for the implementation of legal liability and compensation for damage in the use of artificial intelligence. In recent years, there have been intensive ex-amples of the implementation of artificial intelligence systems in various fields and segments of social activity, which are mostly positive for their results. The use of artificial intelligence technologies in the legal field and legal practice is an important factor in the development of the legal system, ensuring the rights and freedoms of man and citizen. The poten-tial of artificial intelligence technologies can contribute to the solution of complex, priority legal tasks, the implementation of significant and progressive legal transformations (innovations in the legal system, legal system, legal system). The use of artificial intelligence during legal reform allows to significantly expand the horizons of legislative activity, improve the legislative process and diversifylegislative techniques.