Протидія злочинності: проблеми теорії та практики

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/20003

Browse

Browsing Протидія злочинності: проблеми теорії та практики by Subject "proving"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Допустимість доказів, одержаних у процесі візуального спостереження.Admissibility of Evidence Obtained in the Process of Visual Surveillance
    (2020) Грібов, М.Л.; Hribov, M.; Венедіктов, А.А.; Venediktov, A.; Никипорець, С. М.; Nykyporets, S.
    Мета дослідження полягає у визначенні шляхів мінімізації процесуальних порушень, що призводять до неможливості використання вкримінальному процесуальному доказуванні фактичних даних, одержаних шляхом проведення візуального спостереження, як таких, що мають ознаки недопустимості доказів. Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Його основу становить загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, атакож їхніх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів й органів досудового розслідування. Спеціальними методами дослідження, використаними встатті, є: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, моделювання. Для досягнення мети дослідження та оцінюванняйого результатів було проведено інтерв’ювання та анкетування 200 оперативних працівників, 200 слідчих і200 адвокатів(у Вінницькій, Київській, Полтавській, Херсонській областях та вм. Києві). Теоретичний базис дослідження становлятьостанні наукові праці за обраним напрямом досліджень. Наукова новизнапублікації полягає врозвитку теоретичних положень щодо визначення:головних ознак недопустимості доказів, одержаних шляхом візуального спостереження за особою, річчю або місцем; найбільш грубих ітипових порушень процесуального порядку проведення такого спостереження, що дають підстави визнати одержані докази недопустимими.Висновки. Порушення представниками сторони обвинувачення вимог законодавця щодо процесуального порядку проведення візуального спостереження за особою, річчю або місцем, які призводять до недопустимості одержаних доказів, спричиненіяк суб’єктивними, так йоб’єктивними факторами. Суб’єктивні чинники пов’язані з нерозумінням або ж свідомим ігноруванням змісту окремих норм Кримінального процесуального кодексуУкраїни прокурорами, слідчими, працівниками оперативних підрозділів (а також розробниками підзаконних нормативно-правових актів). Об’єктивні фактори спричинені недосконалістю окремих норм кримінального процесуального закону, які призводять до неможливості притягнення до кримінальної відповідальності осіб, щовчинили кримінальне правопорушення.Окреслено шляхи розв’язання досліджуваної проблеми. The purpose of the research is to identify the ways to minimize the procedural violations which lead to the impossibility of usage the factual data, obtained while conducting visual surveillance, as such ones,that cannot be recognized as admissible evidence in the criminal proceedings.Methodology.The methodological toolkit is chosen taking into account the purpose, the specifics of the object and the subject of the study. Its basis is general dialectical method of scientific cognition of real phenomena and also their connections with practical activity of the operative-search units and bodies of pre-trial investigation. Special methods of research, used in the article, are the methods of systematic analysis, comparative-legal and modelling ones. With the aim of evaluation of the research’s results the questionnaires of 200 operative workers, 200 investigators and 200 advocates (in Vinnitsa, Kyiv, Poltava, Kherson regions and in KyivCity) are held. The theoretical basis of the study is performed by the latest studies of native and foreign scientists who work in this specific field. Scientific novelty is contained inthe development of the theoretical provisions as to the determination of: the main features of the inadmissibility of evidence, obtained while conducting visual surveillanceof a person, a thing or a place; the most serious and typicalviolations of the procedural order of conducting such a surveillance, which give reasonable grounds for declaring the evidence obtained, inadmissible.Conclusions. The prosecution representatives’ violations of the legislator’s demands as to the procedural order of conducting visual surveillanceof a person, a thing or a place,which lead to the inadmissibility of the received evidence, are grounded as by the subjective so by the objective factors.The subjective factors are related to the misunderstandingor deliberate ignorance of the content of certain norms of the CPC of Ukraine by prosecutors, investigators, employees of operative units (as well as by the drafters of the normative-legal acts). The objective factors are connected with the imperfection of certain norms of the Criminal Procedure Law, which do not facilitate the execution of criminal proceeding tasks but, on the contrary, often lead to the impossibility of prosecution of the persons who have committed criminal offences. The propositions as to the ways of such a situation’s improvement are made.