2022 рік

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/21700

Browse

Browsing 2022 рік by Subject "admissibility of evidence"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Observance of the Constitutional Rights and Freedoms of Man and Citizen During Surveillance. Дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина під час спостереження за особою
    (2022) Kravchenko, Larysa V.; Кравченко, Лариса Вячеславівна
    The relevance of the study, given the law enforcement practice of the courts of Ukraine and the case law of the European Court of Human Rights, based on the coverage of standard decisions, lies in identifying some errors in the pre-trial investigation. Further, the study disclosed the issues related to the observance of human and civil rights and freedoms during the surveillance. The purpose of the study is to identify the main reasons for recognising the evidence obtained during covert investigative action as inadmissible in the course of the trial. The methodological basis of the study is a comparative legal method based on the evaluation approach, formal legal (dogmatic method, analysis and synthesis. The study highlights individual papers in the context of the issue under consideration, which allowed disclosing the content of each of the areas and tracing their relationship. Based on the review of judicial practice and decisions of the European Court of Human Rights, the main reasons for declaring evidence inadmissible are presented and substantiated. In addition, individual court decisions on non-compliance with constitutional human rights and freedoms during such a covert investigative (search action as surveillance are summarised and characterised. It was proved and argued that authorised bodies that have the right to authorise surveillance must comply with the norms of the European Convention on Human Rights. It is determined in which cases the court may recognise evidence obtained during surveillance as admissible. The ultima ratio principle, which guarantees the observance of constitutional human and civil rights and freedoms during pre-trial investigations, is highlighted separately. A personal opinion on each of the analysed decisions is formulated, considering national and international legislation. The practical value lies in the fact that the results of the study allow the prosecution to avoid mistakes during the collection of evidence in criminal proceedings. Результати аналізу правозастосовної практики судів України та прецедентної практики Європейського суду з прав людини засвідчують актуальність наукового дослідження щодо окремих помилок у процесі досудового розслідування на підставі висвітлення типових рішень. Розкрито проблемні питання стосовно дотримання прав і свобод людини та громадянина під час проведення спостереження за особою. Метою статті є виявлення основних причин визнання доказів, отриманих у межах цієї негласної слідчої (розшукової) дії, недопустимими в процесі судового розгляду. Методологічну основу дослідження становлять формально-юридичний (догматичний), порівняльно-правовий методи, застосовані на основі оцінного підходу, а також методи аналізу й синтезу. На підставі аналізу наукових праць з досліджуваної тематики, судової практики та рішень Європейського суду з прав людини наведено й обґрунтовано основні причини визнання доказів недопустимими. Узагальнено та схарактери-зовано окремі судові рішення щодо недотримання конституційних прав і свобод людини під час прове-дення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як спостереження за особою. Доведено, що уповноважені органи, наділені правом санкціонування проведення спостереження за особою, мають дотримуватися норм Європейської Конвенції про захист прав людини. Встановлено умови, за яких суд може визнати допустимими докази, отримані під час проведення візуального спостереження за особою. Виокремлено принцип «ultima ratio», який гарантує забезпечення дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина під час досудового розслідування. Висловлено авторську позицію щодо кожного з проаналі-зованих рішень з огляду на національне й міжнародне законодавство. Практична значущість досліджен-ня полягає в тому, що отримані результати нададуть можливість стороні обвинувачення уникати помилок у процесі збирання доказів у кримінальному провадженні.