Роботи працівників відділення організації науково-дослідної роботи перемінного складу
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Роботи працівників відділення організації науково-дослідної роботи перемінного складу by Subject "criminality"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Причини злочинності у вченні П.О.Сорокіна (з історії політичної і правової думки)(2017) Тимошенко, Віра Іванівна; Tymoshenko, ViraРозглядаються ідеї П. О.Сорокіна щодо суспільних факторів злочинності. Акцентується увага на класифікації «шаблонів» людської поведінки і формах реагування на них, на розумінні сутності злочину, на зв'язку поняття злочину з психічними переживаннями людини, на проблемі суспільної кризи як основного фактора злочинності.Рассматриваются идеи П.А. Сорокина относительно общественных факторов преступности. Акцентируется внимание на классификации «шаблонов» человеческого поведения и формах реагирования на них, на понимании сущности преступления, на связи понятия преступления с психическими переживаниями человека, на проблеме общественного кризиса как основного фактора преступности.PA. Sorokin’s ideas regarding social factors of crime are considered. The attention is focused on the classification of «patterns» of human behavior and ways to respond to them, on the understanding of the nature of crimes connected with the concept of the crime of human mental experiences, on the issue of social crisis as the main factor of criminality.Item Соціальна основа злочинності.The social basis of crime(2019) Тимошенко, Віра Іванівна; Tymoshenko, ViraОбґрунтовується поняття злочинності як сукупності злочинів одного або кількох видів, що мають масовий характер і закономірно повторюються у країні або окремому регіоні протягом певного періоду часу.The work substantiates the concept of criminality as an aggregate of offenses of one or several types of mass character, committed regularly in a country or a separate region during a certain period.Item Соціальна сутність злочинності і злочину у вченніІ Г. Тарда (з історії політичної і правової думки).The social essence of criminality and crime in the doctrine of Gabriel Tarde (From the history of political and legal research)(2017) Тимошенко, Віра Іванівна; Tymoshenko, ViraРозглядається вчення французького соціолога і кримінолога Г. Тарда, який досліджував злочин і злочинність у взаємозв‘язку з еволюцією суспільства та суспільних відносин, акцентував увагу на вивченні особистості злочинця та причин злочину. Висвітлюються обгрунтовані Г Тардом «закони наслідування», звертається увага на особливості поведінки натовпу, визначені Г. Тардом. Порушується проблема нейтралізації злочинності.Рассматривается учение французского социолога и криминолога Г. Тарда, который исследовал преступление и преступность во взаимосвязи с эволюцией общества и общественных отношений, акцентировал внимание на изучении личности преступника и причин преступления. Освещаются обоснованные Г. Тардом «законы подражания», обращается внимание на особенности поведения толпы, отмеченные Г. Тардом. Поднимается проблема нейтрализации преступности.The article considers the doctrine of a French sociologist and criminologist Gabriel Tarde, who studied crime and criminality in their interrelation with the evolution of the society and social relations, andfocused attention on studying the crim¬inal 's personality and reasons for crime. ‘Laws of imitation 'substantiated by Gabriel Tarde are highlighted, more attention is paid to peculiarities of crowd behavior in the light of Gabriel Tarde’s theories, and the issue of neutralizing crime is discussed.Item УЧЕННЯ ЩОДО МЕТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ ДУМЦІ НОВОГО ЧАСУ. The doctrine of the purpose of criminal punishment in modern European political and legal thought(2022) Тимошенко, Віра Іванівна; Tymoshenko, V. I.Стисло характеризуються погляди щодо мети покарання І.Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ч. Ломброзо, Е. Феррі, Р. Гарофало, І. Бентама, П.Й.А. Фейєрбаха, О.Ф. Кістяківського, Дж. Говарда, І.Я. Фойниць-кого та ін. Встановлено, що з точ- ки зору абсолютної теорії злочинець має бути покараний лише тому, що він здійснив злочин. Або ж злочинець підлягає покаранню заради торжества абсолютної ідеї. Будь-яка інша мета покарання не має значення. Представники відносних теорій покарання знаходили виправдання та мету покарання не в ньому самому, а в тих ре- зультатах, які мають ним досягатися. Це може бути залякування, психологічний примус, виправлення, попередження інших злочинів тощо. Покарання розглядається як спосіб впливу на свідомість злочин- ця, воно має усунути злочинну волю останнього.