Теоретичні та історичні аспекти правознавства

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/1492

Browse

Browsing Теоретичні та історичні аспекти правознавства by Subject "philosophy of law,"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Взаємозв’язок між знаковими елементами ідеї права в контексті семіотико-правового аналізу. Interelation of the Sign Elements of the Idea of Law in the Context of Semiotic Legal Analysis.
    (2016) Павлишин, О. В.; Pavlyshyn, O.
    Розглянуто систему зв’язків знакових елементів ідеї права за допомогою семіотико-правової методології. Визначено зміст пов’язаних між собою правових знакових конструкцій – свободи, справедливості, загального блага, солідарності, порядку та миру. Окреслено методологічні можливості та евристичний потенціал продуктивного використання семіотичного підходу в процесі дослідження ідеї права. Рассмотрена система взаимосвязей знаковых элементов идеи права с помощью семиотико-правовой методологии. Определено содержание связанных между собой правовых знаковых конструкций – свободы, справедливости, всеобщего блага, солидарности, порядка и мира. Очерчены методологические возможности и эвристический потенциал продуктивного использования семиотического подхода в процессе исследования идеи права. In the article the system of interrelations of the elements of the idea of law and the most important aspects of their’s researching are investigated on the basis of Semiotics of Law’s methodology. Their’s place in the sign structures of law and relations between main (basic) elements of the idea of law as legal sign constructions are explored. Binary oppositions «chaos – cosmos», «life – death», «Eros – Thanatos», «heaven – earth», «light – darkness», «spirit – body», «city – forest», «opinion – meaning», «nature – culture», «cultural hero – trickster», «epic hero – enemy», «stranger», «body – soul», «present – absent», «perceived – the unknown», «subject to – not subject to», «beginning – ending», «order – disorder», «harmony – disharmony» and conceptual notion of «consistency», «orderliness», «chaos», «entropy», «peace», «life», «patriotism», «war», «lawlessness», «fate», «enemy», «arms», «revenge», «battle», «glory», «competition» is discussed in relation to the elements of the idea of law in the context of semiotics and legal analysis.
  • Thumbnail Image
    Item
    Парадигмальний підхід у філософсько-правовій методології юридичного нормотворення. Paradigm Approach in Philosophical and Legal Methodology of Juridical Rule-Making.
    (2016) Подік, І. І.; Podіk, І.
    Розглянуто філософсько-правову методологію як поєднання наукового і соціокультурного вимірів вітчизняного юридичного нормотворення. Доведено необхідність теоретичної систематизації зазначеного процесу і застосування парадигмального підходу до поєднання різновекторних наукових пошуків нормотворення в цілісну систему, а також визначення принципів її побудови. Рассмотрена философско-правовая методология как сочетание научного и социокультурного измерений отечественного юридического нормотворчества. Доказана необходимость теоретической систематизации данного процесса и применения парадигмального подхода к слиянию разновекторных научных изысканий нормотворчества в целостную систему, а также определения принципов ее построения. The subject of study is philosophical and legal methodology as a combination of scientific and socio-cultural dimensions of the process of the national legal rule-making. It is given the accumulated empirical experience of legal rule-making for sectoral principle of development of the legal science, the question of the need for its theoretical systematization. Analysis of the literature shows the need for paradigm approach to the combination of opposing scientific research of rule-making into the whole system, thus to define general, specific and particular principles of construction. It is suggested two approaches of use the term «paradigm»: the first approach, the term «legal paradigm» that can be used to analyze the methodological principles of jurisprudence, which makes identification of trends in the legal rule-making and its terminological arsenal.