Browsing by Author "Veresha, R."
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Емоційний стан особи: кримінально-правовий та віктимологічний аспекти.Emotional State of the Person: Criminal-Law and Victimological Aspects(2018) Вереша, Р. В.; Veresha, R.Комплексно розглянуто питання емоційного стану особи у віктимологічному та кримінально-правовому контекстах. Визначено особливості впливу особи потерпілого на виникнення та юридичну оцінку емоційного стану винного. Проаналізовано норми Кримінального кодексу України, у яких передбачено наявність емоційного стану особи, і запропоновано систему їх уніфікації. Емоції як окрема категорія не є виключно кримінально-правовою чи юридичною: традиційно їх досліджують різні галузі науки, до яких належать психологія, судова психіатрія, юридична психологія тощо. Визначення поняття емоцій у різних науках не є однаковим, унаслідок чого теоретичні положення кримінального права щодо емоційного стану, які використовують у законодавчій, правозастосовній та експертній діяльності, містять низку неоднозначних аспектів, що вимагають подальшого наукового осмислення. Емоції загалом є одним з обовʼязкових елементів будь-якої активної поведінки людини, зокрема злочину. Емоції мають форму переживань, які відображають, передусім, субʼєктивне ставлення до певних явищ обʼєктивної дійсності, що оточують людину. Кримінальне право трактує емоції як особливий вид субʼєктивних психологічних станів (реакцій на внутрішній та (або) зовнішній вплив). У теорії кримінального права емоційний стан – це особливий юридично значущий психологічний стан особи, який, впливаючи на її волю та свідомість, взаємодіє з ознаками складу злочину (насамперед – його субʼєктивною стороною) і в такий спосіб визначає особливості кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, а також впливає на вирішення питань, повʼязаних з індивідуалізацією покарання.Тhe article comprehensively deals with the emotional state of a person in the victimological and criminal-law context. The peculiarities of the personʼs influence on the occurrence and the legal assessment of the emotional state of the perpetrator are determined. The norms of the Criminal Code of Ukraine are analyzed, in which the presence of an emotional state of a person is envisaged and a system of their unification is proposed. Emotions as a separate category are not exclusively criminal or legal - they are traditionally studied by various branches of science, which can include psychology, forensic psychiatry, legal psychology, etc. Definition of the concept of emotions in different sciences is not the same, and this, in turn, affects the fact that the theoretical provisions of criminal law regarding the emotional state used in legislative, law enforcement and expert activities contain a number of ambiguous points that require further scientific reflection. Emotions, in general, represent one of the obligatory elements of any active human behavior, including crime. At the same time emotions act in the form of experiences, which, in turn, reflect, first of all, a subjective attitude to those or other phenomena of objective reality, which surround a person. It should be noted that criminal law considers emotions to be a special type of subjective psychological states (reactions to internal and (or) external influences). In the theory of criminal law, the emotional state is a special legally significant psychological state of a person who, acting on his will and consciousness, interacts with the features of the crime (first of all, his subjective side) and thus determines the features of the criminal-law assessment of the act, envisaged by the relevant article of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, and also affects the resolution of issues related to the individualization of punishment.Item Принцип вини як фундаментальна конституційна засада кримінальної відповідальності.The Guilty Principle is a Fundamental Legal and Constitutional Basis of Criminal Liability(2018) Вереша, Р. В.; Veresha, R.Комплексно розглянуто питання, що стосуються принципу вини як правової, конституційної, кримінальної процесуальної та кримінальноправової категорії. Проаналізовано матеріали національної судової практики та практики Європейського суду з прав людини. Визначено зв'язок принципу вини з іншими принципами кримінального права, а також запропоновано внесення змін до чинного кримінального законодавства України. Принцип вини означає, що вітчизняне кримінальне законодавство заперечує можливість об’єктивного інкримінування, тобто притягнення до кримінальної відповідальності за думки, певні переконання, випадкове заподіяння шкоди. Тhe article comprehensively deals with the principles of guilt as a legal, constitutional, criminal procedural and criminal-law category. The materials of the national court practice and practice of the European Court of Human Rights are analyzed. The connection between the guilty principle and other principles of criminal law was determined, as well as amendments to the current criminal legislation of Ukraine were proposed. Principle of guilt means that domestic criminal law rejects the possibility of objective criminality, that is, the prosecution of opinions, certain beliefs, accidental damage.Item Проблеми суб’єктивної сторони складу злочину.Problems of the subjective side of corpus delicti.(2017-10-04) Вереша, Роман Вікторович; Veresha, R.У роботі визначено концепцію, методологію та феноменологічну основу суб’єктивної сторони складу злочину. Встановлено структуру суб’єктивної сторони злочину та суб’єктивної сторони складу злочину. Обґрунтовано, що принцип вини має морально-етичне походження. Розроблено поняття «загальна теорія вини у кримінальному праві». Встановлено, що вина, будучи обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони як елемента складу злочину, перебуває в основі кримінальної відповідальності (є однією із складових її умови) та підстави кримінальної відповідальності як основоположних інститутів кримінального права України. Визначено, що суб’єктивна сторона складу злочину в ряді випадків набуває ускладнених конструкцій, якими є складна вина, помилка особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та казус (випадок). Здійснено кримінально-правову характеристику мотиву, мети та емоційного стану, як факультативних ознак суб’єктивної сторони складу злочину. Диссертация является первым комплексным и системным монографическим исследованием, в котором с использованием современных методов познания, учетом новейших достижений науки проведен анализ и обобщение теоретических, практических и нормативных проблем субъективной стороны состава преступления. В результате проведенного исследования сформулировано ряд новых положений, выводов и предложений, которые могут способствовать дальнейшему развитию науки уголовного права и формированию уголовно-правовой политики государства. В работе определена концепция, методологическая основа и феноменология субъективной стороны состава преступления. Субъективная сторона преступного деяния включает все психические процессы, которые характеризуют содержание внутренней стороны акта преступного поведения. Субъективная сторона состава преступления, как юридическая конструкция, предусматривает структурирование (моделирование) наиболее значимых для уголовного права характеристик психической деятельности соответствующего вида преступного деяния, что находит отображение в уголовном законодательстве Украины. В этой конструкции имеет место определённая фрагментарность, недостаточная полнота, поскольку с такими структурированными характеристиками связывается акт преступного поведения. В пределах субъективной стороны преступления, как фактической конструкции, соответствующие характеристики юридической конструкции устанавливаются касательно определенных фактических обстоятельств. Субъективная сторона состава преступления формируется комплексно под воздействием биологических, психологических и социальных факторов, которые обуславливают в каждом конкретном случае связь сознательно-волевой сферы лица с явлениями окружающей среды во время совершения преступления. The paper defines the concept, methodological principles and phenomenological basis of the subjective side of crime. There are defined the subjective side of crime and the subjective side of corpus delicti. The principle of guilt was substantiated to have a moral and ethical origin.There is developed a concept of the "general theory of guilt in the criminal law". The guilt as a mandatory feature of the subjective side of corpus delicti forms a basis of criminal liability (as one of the components of its condition) and the grounds of criminal liability as the fundamental institutions of criminal law in Ukraine. In certain cases, subjective side of corpus delicti takes a form of complex structures, including a complex guilt, a mistake made by a person, who had committed a socially dangerous act and a chance (casus). There is carried out a criminal-legal description of a motive, intent and emotional state as the optional features of the subjective side of corpus delicti.Item Проблеми суб’єктивної сторони складу злочину.Problems of the subjective side of corpus delicti.(2017-10-04) Вереша, Роман Вікторович; Veresha, R.У роботі визначено концепцію, методологію та феноменологічну основу суб’єктивної сторони складу злочину. Встановлено структуру суб’єктивної сторони злочину та суб’єктивної сторони складу злочину. Обґрунтовано, що принцип вини має морально-етичне походження. Розроблено поняття «загальна теорія вини у кримінальному праві». Встановлено, що вина, будучи обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони як елемента складу злочину, перебуває в основі кримінальної відповідальності (є однією із складових її умови) та підстави кримінальної відповідальності як основоположних інститутів кримінального права України. Визначено, що суб’єктивна сторона складу злочину в ряді випадків набуває ускладнених конструкцій, якими є складна вина, помилка особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та казус (випадок). Здійснено кримінально-правову характеристику мотиву, мети та емоційного стану, як факультативних ознак суб’єктивної сторони складу злочину. Диссертация является первым комплексным и системным монографическим исследованием, в котором с использованием современных методов познания, учетом новейших достижений науки проведен анализ и обобщение теоретических, практических и нормативных проблем субъективной стороны состава преступления. В результате проведенного исследования сформулировано ряд новых положений, выводов и предложений, которые могут способствовать дальнейшему развитию науки уголовного права и формированию уголовно-правовой политики государства. В работе определена концепция, методологическая основа и феноменология субъективной стороны состава преступления. Субъективная сторона преступного деяния включает все психические процессы, которые характеризуют содержание внутренней стороны акта преступного поведения. Субъективная сторона состава преступления, как юридическая конструкция, предусматривает структурирование (моделирование) наиболее значимых для уголовного права характеристик психической деятельности соответствующего вида преступного деяния, что находит отображение в уголовном законодательстве Украины. В этой конструкции имеет место определённая фрагментарность, недостаточная полнота, поскольку с такими структурированными характеристиками связывается акт преступного поведения. В пределах субъективной стороны преступления, как фактической конструкции, соответствующие характеристики юридической конструкции устанавливаются касательно определенных фактических обстоятельств. Субъективная сторона состава преступления формируется комплексно под воздействием биологических, психологических и социальных факторов, которые обуславливают в каждом конкретном случае связь сознательно-волевой сферы лица с явлениями окружающей среды во время совершения преступления. The paper defines the concept, methodological principles and phenomenological basis of the subjective side of crime. There are defined the subjective side of crime and the subjective side of corpus delicti. The principle of guilt was substantiated to have a moral and ethical origin.There is developed a concept of the "general theory of guilt in the criminal law". The guilt as a mandatory feature of the subjective side of corpus delicti forms a basis of criminal liability (as one of the components of its condition) and the grounds of criminal liability as the fundamental institutions of criminal law in Ukraine. In certain cases, subjective side of corpus delicti takes a form of complex structures, including a complex guilt, a mistake made by a person, who had committed a socially dangerous act and a chance (casus). There is carried out a criminal-legal description of a motive, intent and emotional state as the optional features of the subjective side of corpus delicti.Item Сильне душевне хвилювання: поняття та кримінально-правове значення.Strong Emotion: Concept and Criminal Law(2017) Вереша, Р. В.; Veresha, R.Констатовано, що невизначеність поняття «сильне душевне хвилювання» в різних галузях науки спричиняє неоднозначне його трактування в кримінальному праві. Визначено, що підставою для пом’якшення відповідальності та покарання за злочини, учинені в стані сильного душевного хвилювання, є спрямованість діянь винуватої особи, яка їй загалом не властива і сформувалася під впливом сильних емоцій, що виникли у провокаційній ситуації. Запропоновано зміни до кримінального законодавства України, пов’язані з необхідністю уточнення норм, у яких використано аналізоване поняття.Констатировано, что неопределенность понятия «сильное душевное волнение» в различных областях науки вызывает неоднозначную его трактовку в уголовном праве. Определено, что основанием для смягчения ответственности и наказания за преступления, совершенные в состоянии сильного душевного волнения, является направленность действий виновного лица, которая ей в целом не свойственна и сформировалась под влиянием сильных эмоций, возникших в провокационной ситуации. Предложены изменения в уголовное законодательство Украины, связанные с необходимостью уточнения норм, в которых использовано рассматриваемое понятие.In the criminal code of Ukraine no indication of any emotional States that are part of the structure of strong emotion. The term «heat of passion» is used in the five norms of the criminal code of Ukraine: part 4 of article 36 «self-defense», part 3 of article 39 «the urgency», paragraph 7 of part 1 of article 66 «Circumstances that mitigate punishment», article 116 of the «Premeditated murder committed in the heat of passion», article 123 «Intentional serious bodily injury inflicted in the heat of passion». The complexity of the definition of the term is that in psychology it is not used.Item Синергетика суб’єктивного елементу злочину.Synergetics of the Subjective Element of a Crime(2018) Вереша, Роман Вікторович; Veresha, R.Визначено юридичні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину в структурі суб’єктивної сторони злочину. Доведено, що суб’єктивна сторона злочину є такою фактичною конструкцією, без якої неможливо встановити юридичну конструкцію – суб’єктивну сторону складу злочину.Іn the structure of the subjective part of the crime, the legal features of the subjective part of the crime are determined. That is, the subjective part of the crime is such an actual design, without which it is impossible to establish a legal structure – the subjective part of the crime.