Browsing by Author "Vasylevych Vitalii"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Collaborationism as an object of criminological research. Колабораціонізм як об’єкт кримінологічного дослідження
    (НАВС, 2023) Dzhuzha Oleksandr; Джужа Олександр; Vasylevych Vitalii; Василевич Віталій; Tychyna Dmytro; Тичина Дмитро
    With the onset of the war initiated by the Russian Federation against Ukraine, collaborationist activity has become a matter of national security for the country. Collaborationist activity, which involves cooperation or assistance to another country or organisation, can have an impact on the national security of a country, including armed or cyber influence, influence on information flows, and citizen safety. The purpose of this study is to identify the dynamics of changes and distinguish collaborationist activity from other types of criminal offences within the context of criminology and criminal law in Ukraine. З початком війни, яку розгорнула російська федерація проти України, таке явище в суспільстві, як колабораційна діяльність, стало належати до питань національної безпеки країни. Колабораційна діяльність, яка включає співпрацю або допомогу іншій країні або організації, може мати вплив на національну безпеку країни, збройний або кібернетичний вплив, вплив на інформаційні потоки та безпеку громадян.
  • Thumbnail Image
    Item
    The problem of expanding the rights of those sentenced to life imprisonment. Проблема розширення прав засуджених до довічного позбавлення волі
    (2023) Kolb Oleksandr; Колб Олександр; Vasylevych Vitalii; Василевич Віталій; Levchenko Yury; Левченко Юрій
    As of 2023, the issue of life imprisonment is the least regulated in Ukrainian criminal-executive law. Moreover, life imprisonment is the most controversial form of punishment, prompting research into its specific aspects. The purpose of the study is to explore problematic issues related to the rights of those sentenced to life imprisonment for short-term release from the institution serving the sentence. Various methods, including systemic-structural, analytical, comparative, and terminological, were used to achieve this purpose. An analysis of the legal status of those sentenced to life imprisonment in Ukraine concluded that these subjects of criminal-executive legal relations do not have the right to leave the prison, particularly in the presence of exceptional personal circumstances. It was also established that, according to current criminal-executive legislation in Ukraine, only specific categories of prisoners serving a sentence of imprisonment possess such a right, reflecting the essence of the punishment's purpose. The study demonstrates that it is through the regime of legal restrictions that the state has the opportunity to fulfil criminal-executive tasks, including preventing criminal offences by both convicts and other individuals. The legally established status of those sentenced to life imprisonment, especially in terms of legal restrictions, aims to deter not only recidivists but also individuals who may contemplate or prepare to commit such serious criminal offences. If, in 2002, the number of those sentenced to life imprisonment in Ukraine exceeded 100 individuals, by 2022, it had decreased to 23. It is emphasised that expanding the rights of individuals serving a life sentence may lead to social tension and pose a threat to the national security of Ukraine. The results of the study can be used in further regulatory adjustments regarding problematic aspects of life imprisonment. Станом на 2023 рік проблема довічного позбавлення волі є найменш урегульованою в українському кримінально-виконавчому праві. Водночас довічне позбавлення волі є найбільш дискусійним видом покарання, що актуалізує дослідження його окремих аспектів. Метою статті є дослідження проблемних питань щодо права засуджених до довічного позбавлення волі на короткочасні виїзди за межі установи відбування покарань. Для її досягнення використано різноманітні методи, серед яких: системно-структурний, аналітичний, порівняльний і термінологічний. Здійснено аналіз правового статусу засуджених до довічного позбавлення волі в Україні, на підставі результатів якого зроблено висновок про те, що зазначені суб’єкти кримінально-виконавчих правовідносин не наділені правом виїзду за межі в’язниці, зокрема за наявності виняткових особистих обставин. Водночас встановлено, що згідно з чинним кримінально-виконавчим законодавством України таким правом володіють лише окремі категорії засуджених до позбавлення волі, у чому, власне, й виявляється сутність мети покарання. У дослідженні доведено, що саме через режим правообмежень держава має можливість виконувати завдання кримінально-виконавчого характеру, одним із яких є запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами. Закріплений на законодавчому рівні правовий статус засуджених до довічного позбавлення волі, особливо в частині правообмежень, спрямований стримувати від вчинення особливо тяжких злочинів не тільки рецидивістів, але й осіб, які вперше задумали чи готуються вчиняти такі кримінальні правопорушення. Якщо 2002 року кількість засуджених до довічного позбавлення волі в Україні складала в абсолютних числах понад 100 осіб, то 2022 року – 23 особи. Констатовано, що розширення прав осіб, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, може спричинити суспільну напругу та посягання на національну безпеку України. Результати дослідження можуть бути використані під час подальшого нормативно-правового врегулювання проблемних аспектів довічного позбавлення волі.