Browsing by Author "Savoiska, S."
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Аксіологічні основи моделі мовної політики:теоретико-методологічний аналіз.Axiological Basis of the Model of Language Policy: Theoretical-Methodological Analysis(2019) Вдовичин, І.Я.; Савойська, С.В.; Vdovychun, I.; Savoiska, S.Здійснено комплексне дослідження аксіологічних основ моделі мовної політики, яка може бути ефективно розбудована лише на ціннісній основі, складовимиякої є культура, духовність, свобода, незалежність, консолідація, взаєморозуміння, толерантність тощо. Автор стверджує, що толерантність, як й інші цінності, має бути в усьому: у стосунках між різними суб’єктами політики, політичними силами, владою та спільнотою, фракціями у Парламенті, коаліцією й опозицією, на міжрегіональному рівні, у мовно-політичних відносинах, на рівні обговорення та ухвалення законів, у розв’язанні мовно-політичних проблем, здійсненні мовної політики, формуванні її моделі тощо. Зазначено, що кожна релігійна спільнота має бути толерантною до іншої громадиз релігійними уявленнями, традиціями, культурою та мовою користування вцерковній службі, проповідях, відмінними від прийнятих у них. Це стосується й світського життя, де мають мирно уживатися різні мови та культури. A comprehensive study of the axiological foundations of the language policy model, which can effectively be developed only on a value basis, is an integral part of which is culture, spirituality, freedom, independence, consolidation,mutual understanding, tolerance, etc. The author argues that tolerance, as well as other values, should be in all things: in relations between different actors of politics, political forces, power and community, factions in parliament, coalition and opposition, at interregional level, in language and political relations, at the level of discussion and adoption of laws, in solving language and political problems, in implementing language policy, in forming its model, and so on. It is noted that every religious community should be tolerant of another, which has other religious beliefs, traditions, culture and language used in church service, sermons, etc. This also applies to secular life, where different languages and cultures are peacefully used.Item Конструктивна комунікативна політика як модель національної консолідації (на прикладі України).Construction Communicative Policy as a Model of National Consolidation (by the Example of Ukraine)(2018) Савойська, С. В.; Savoiska, S.Досліджено конструктивну комунікативну політику як модель консолідації української спільноти. Більшість непорозумінь, протистоянь і конфліктів спричинена тим, що субʼєкти політичного процесу часто не розуміють один одного, а одне й те саме питання сприймають і трактують по-різному, не усвідомлюють, про що йдеться та як сприймати певну інформацію чи проблему. Розв’язанням цієї проблеми слід вважати конструктивну комунікативну політику, яка здатна подолати суперечності, знайти необхідні аргументи та досягти консенсусу з того чи того проблемного питання. Зʼясовано, що конструктивна комунікативна політика може бути ефективною і раціональною, якщо її здійснюють у демократичній державі. І навпаки, вона може бути неефективною, нелегітимною та ірраціональною, якщо її реалізуватимуть в окупованій, тоталітарній або авторитарній державах. Формування і розвиток конструктивної комунікативної політики залежать від того, яка ідеологія панує в державі та який встановлено політичний режим. Усі складові зазначеної моделі позначаються на її функціонуванні та національній консолідації української спільноти. Національна консолідація залежить ще й від того, наскільки ефективно взаємодіють лідери і члени політичних сил, партій, рухів та організацій, що є носіями різних ідеологій і які діють у складі політичного режиму, який зі зміною влади також нерідко змінюється. Доведено, що конструктивна комунікативна політика можлива, якщо її здійснюють у демократичній державі або певній групі (комуністи, національні демократи, націоналісти та ін.). Якщо до певної групи існує опозиція, яка має інше бачення проблеми, то в її розумінні комунікативна політика втрачає конструктивність, сенс і значення. У цьому сенсі конструктивну комунікативну політику всі групи й спільноти трактують по-різному.In the article the constructive communication policy as a model for consolidation of the Ukrainian community. Attention is paid to the fact that many misunderstandings, conflicts and confrontations going on because of the ambiguity and confusion when the subjects of the political process is one and the same issue is perceived and interpreted differently or do not understand whatʼs going on and how to interpret a particular problem. The way out of this situation is constructive communication policy that is able to smooth out all the rough edges, to find the necessary arguments and reach a consensus with one or more issues. It is alleged that without effective communication policy communication no action at all is impossible, because it consists of the following semantic structural elements, such as introduction of material or an event study the issue and its depth and comprehensive analysis, general consultation, discussion and agreement obscure topics that provide a compromise approach to solving problems is accepted. That is, without a proper and responsible approach to the problem to solve it is impossible. That is, without a rational approach to any problem, including national question can not be the consolidation of the Ukrainian nation, which can only unite on a common basis, providing proper knowledge and perception of the history of the Ukrainian people and its statehood, respect to Ukrainian ancestry, national legislation, the study of state/official language, the language posluhovuvannya and spread it to all areas and sectors of political life, respect for heroes, national values and heritage that should be considered as joint achievements and others. It is proved that a nation can be consolidated on the basis of common history, territory, religion respected formed and developed language, culture, economics, public policy and more successful. However, these components of the communication process can divide Ukrainian community and split the country. It was found that constructive communication policy is successful in the area of energy efficiency and energy savings that can be made together based on mutual respect, cooperation, mutual understanding, trust, using appropriate knowledge, skills and abilities. Having thus agreed within a family, shared house, businesses, educational institutions, public and state institutions can reach an agreement with any issues, including energy.Item Національне врядування як основа побудови нової моделі мовної політики в сучасних умова.National Governance as a Basis for Developing a New Language Policy Model in Modern Conditions(2021) Павлишин, О. В.; Pavlyshyn, O.; Савойська, С. В.; Savoiska, S.Мета статті – проаналізувати національне врядування як основу для розбудови моделі мовної політики на новій інституційній базі, яка трансформується, якщо на зміну одним політичним елітам до влади приходять інші. Методологічну основу статті становить сукупність філософських, філософсько-правових і загальнонаукових методів, серед яких визначальними є діалектичний, логічний, історичний, системний, структурно-функціональний, а також діяльнісний, інституціональний, семіотичний та інші міждисциплінарні підходи. Наукова новизна. Аргументовано позицію, згідно з якою національне урядування матиме конструктивну основу для розбудови моделі мовної політики лише за умови функціонування в незалежній демократичній державі та розвитку на новій інституційній базі, коли різні політичні інституції матимуть можливість конкурувати та змагатися між собою не лише під час виборів, а й у повсякденному політичному житті. З огляду на зазначене, досліджено конструктивні дії комуністичних і національно-демократичних політичних сил, які в кінці 1989 – на початку 90-х років ХХ століття спільними зусиллями ухвалили декілька законодавчих актів, серед яких Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», у якому українську мову проголошено державною; Декларація про державний суверенітет, без якої не було б проголошено Акт про незалежність України, а також схарактеризовано Всеукраїнський референдум, під час якого було обрано Президента Незалежної України. Висновки. Деструктивними наслідками урядування проросійськи налаштованих політиків в Україні є ухвалення ними таких законів, як: «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»; «Про засади державної мовної політики», які посилили розкол української спільноти й держави на регіональному, мовно-політичному та інших рівнях. Це суперечить національним інтересам сучасної України, загрожує її незалежності та розбудові моделі мовної політики на новій інституційній базі. Щоб розв’язати зазначену проблему, слід активізувати розробку окреслених напрямів дослідження, представників національно-демократичних політичних сил, політологів, учених-правознавців і самих суб’єктів політики. The purpose of the article is to analyze national governance as a basis for building a model of language policy on a new institutional framework, which changes if some political elites are replaced by others. The methodological basis of the article is a set of philosophical, philosophical and legal and general scientific methods. Determinants are dialectical, logical, historical, systemic, structural and functional methods, as well as activity, institutional, semiotic and other interdisciplinary approaches. Scientific novelty. The position is argued that national government will have a constructive basis for building a model of language policy only if it operates in an independent democracy and develops on a new institutional framework, when different political institutions will be able to compete and compete with each other not only in elections, but also in everyday political life. In this regard, the constructive actions of communist, on the one hand, and national-democratic political forces – on the other, which in the late 1989 – early 1990s jointly adopted several pieces of legislation, including the law «On languages in the Ukrainian SSR», which declared the Ukrainian language the state language; Declaration of State Sovereignty, without which the Act of Independence of Ukraine would not have been proclaimed; All-Ukrainian referendum, during which the President of independent Ukraine was elected. Conclusions. The destructive consequences of the government of pro-Russian politicians in Ukraine are the adoption of such laws as: «On ratification of the European Charter for Regional or Minority Languages»; «On the principles of state language policy», which intensified the division of the Ukrainian community and the state at the regional, linguistic and political and other levels. This contradicts the national interests of modern Ukraine, threatens its independence and the development of a model of language policy on a new institutional basis. To solve this problem, it is necessary to intensify the development of the outlined areas of research, to attract the attention of representatives of national democratic political forces, political scientists, legal scholars and policy makers.Item Політичні мережі як форма взаємодії в контексті побудови моделі мовної політики. Policy Networks as a Form of Interaction in the context of Building a Language Policy Model(2020) Савойська, С. В.; Savoiska, S.Здійснено дослідження політичних мереж як форми взаємодії в контексті побудови моделі мовної політики, щоможе ефективно формуватися лише на конструктивній основі. Складовою цього конструкту (моделі) є проукраїнськи налаштовані політичні інституції й такі явища, як: взаємозалежність, конструктивна комунікація, незалежна держава, взаєморозуміння, згода, а також концепти –«мережі», «політичні мережі», «мережева структура»тощо. Акцентовано на мережевому підході до побудови моделі мовної політики, а також на таких політичних процесах, які відбуваються у сфері мовної політики на вільній та окупованій території України в добу асиміляціїукраїнців Російською імперією.Ефективна побудова моделі мовної політики вимагає конструктивної взаємодії та взаєморозуміння членів її політичних мереж, які формують мовну політику й визначають її напрям. Щоб домогтися порозуміння не лише на локальному, а й на центральному (державному) рівнях, члени кожної політичної мережі мають конструктивно взаємодіятине лише в її межах, а й на міжмережевому рівні. Це надає можливість ефективно здійснювати мовну політику в державі й будувати на її основі модель національну (проукраїнську) за сутністю та демократичну за характером. Коли ж відсутні такі дії, як конструктивна взаємодія, бажання комунікувати та домовлятися, що є хворобою української спільноти, деструктивні взаємовідносини на міжмережевому рівні починають переважати над раціональною політикою комунікантів. На цьому підґрунті починають формуватися політичні мережі,деструктивні за сутністю й антиукраїнські (проросійські) за характером. Political networks are being investigated as a form of interaction in the context of building a language policy model that can be effectively formed only on a constructive basis. The component of this construct (model) is the pro-Ukrainian political institutions and such phenomena as: interdependence, constructive communication, independent state, mutual understanding, agreement, as well as concepts –«networks», «political networks», «network structure», etc. The researcher’s attention is focused on the network approach to constructing a model of language policy, as well as the political processes that take place in the field of language policy in the free and occupied territory of Ukraine during the assimilation of Ukrainians to the Russian Empire. In this context, the term «network» is understood as an institution that defines therules for the interaction and integration of linguistic and political entities that are united by common interests and values. The study argues that the effective construction of a language policy model requires constructive engagement and understanding among members of its political networks that shape and shape language policy. Such interaction should be present in the middle of each political network, as well as on the inter-network, intergovernmental, inter-political, inter-factional, inter-party, inter-regional and other. levels. In order to reach an understanding not only at the local but also at the central (state) levels, the members of each political network must interact constructively, not only within its borders, but also on the inter-network level. This makes it possible to effectively implement language policy in the country and to build on it a model national (pro-Ukrainian) in essence and democratic in character. Otherwise, when there is no constructive interaction, a reluctance to communicate and agree, which is a disease of the Ukrainian community, destructive relationships on the internet level take precedence over rational communication policy. Political networks are beginning to form on this ground, destructive in nature and anti-Ukrainian (pro-Russian) in nature.Item Інституційнінапрями дослідження моделі мовної політики. Institutional Directions of Research of the Language Policy Model(2020) Савойська, С. В.; Savoiska, S.Мета статті –дослідити основи моделі мовної політики, підґрунтям якої є мовна політика й українська мова, що є державною інституцією та її індикатором, використавши такі інституційні напрями, як історичний, дискурсивний, конструктивістський, мережевий, соціальний тощо. Thepurpose of the article –is to explore the basics of the model of language policy, which is base don language policy and the Ukrainian language which is a state institution and its indicator, based on such institutional areas as historical, discursive, constructivist, network, social and others.