Browsing by Author "Ryndiuk, Inna"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп’яніння в Україні та іноземних державах. Administrative liability for driving while intoxicated in Ukraine and foreign countries.
    (2021-12) Риндюк, Інна Іванівна; Ryndiuk, Inna
    У дисертації комплексно досліджено теоретичні та практичні засади й основні проблемні аспекти адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп’яніння в Україні та іноземних державах, зокрема схарактеризовано основні методи, генезу, понятійний апарат, нормативно-правове забезпечення, поняття стану сп’яніння та досвід зарубіжних країн в окресленій сфері дослідження. Здійснено порівняльний аналіз, виявлено основні й відмінні ознаки відповідних адміністративно-правових норм. Розроблено теоретико-методологічні засади здійснення дослідження в порівняльно-правовому зрізі. Акцентовано на правильному виборі методології дослідження питання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп’яніння, оскільки підбір належних методів сприяє визначенню предмета дослідження, об’єкта й мети, а отже, допомагає виконати поставлені в роботі завдання. Визначено поняття стану сп’яніння та його видів – алкогольного, наркотичного й токсичного. На підставі вивчення нормативно-правової бази та наукових джерел встановлено, що, крім науково-практичного коментаря до Кримінального кодексу України, на законодавчому рівні тлумачення аналізованого поняття не закріплено. З метою усунення цієї прогалини в законодавстві запропоновано до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» внести зміни, позначивши приміткою визначення стану сп’яніння. Розглянутий досвід іноземних держав дає підстави стверджувати, що в більшості країн за керування транспортними засобами в стані сп’яніння настає як адміністративна, так і кримінальна відповідальність залежно від градації проміле алкоголю в крові особи. Зазначене засвідчують відповідні положення законодавства Федеративної Республіки Німеччини, Республіки Хорватія, Литовської Республіки, Республіки Франції, Республіки Естонії, Республіки Польщі, Республіки Фінляндії. З огляду на такі висновки, розроблено пропозиції щодо внесення доповнень і змін до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 286-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп’яніння на основі досвіду іноземних держав залежно від рівня проміле алкоголю в крові водія, для чого доцільно встановити такі показники: від 0,25 до 0,5 проміле – адміністративна відповідальність, понад 0,6 – кримінальна відповідальність. Обґрунтовано, що дієвим й ефективним заходом у протидії керуванню транспортними засобами в стані сп’яніння є запровадження «пунктів тверезості». Така практика поширена в Республіці Фінляндії, Королівстві Нідерланди та Королівстві Швеції, вона передбачає функціонування «місць обов’язкової перевірки водіїв транспортних засобів на стан сп’яніння». У дисертації аргументовано доцільність запозичення досвіду країн Європейського Союзу й запровадження мобільних точок «пунктів тверезості». У зв’язку з тим, що в умовах сьогодення поліція не має можливості здійснювати огляд на стан наркотичного чи іншого сп’яніння, доцільно розмежувати процедури цих оглядів, а також проводити їх з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським за умови обладнання екіпажів поліції спеціальними приладами – «наркотестерами». Зазначене унеможливить уникнення відповідальності водіями в стані наркотичного чи іншого сп’яніння, які вимагають провести огляд їх на місці виявлення, оскільки усвідомлюють, що поліція його провести не має змоги, а проведення його одразу в медичному закладі є порушенням встановленої процедури, наслідком чого є скасування результатів, отриманих у лікарні. Доведено, що керування річковим, морським або маломірним судном у стані сп’яніння становить серйозний ризик, тож є правопорушенням, що тягне за собою адміністративну відповідальність. У зв’язку із зазначеним необхідно вдосконалити нормативно-правову базу щодо відповідальності за керування річковими, морськими або маломірними суднами в стані сп’яніння та внести зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, а також спільного наказу Міністерства внутрішніх справ і Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735 і додатків до них. У дисертаційному дослідженні запропоновано об’єднати відповідальність водіїв і судноводіїв за керування транспортними засобами або суднами в стані сп’яніння в межах однієї статті (її частин), а також замінити терміни «водій», «судноводій» на «особа», оскільки не кожна особа, яка керує транспортним засобом, є водієм згідно з Правилами дорожнього руху. Сформульовано пропозиції з удосконалення процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, що стосуються керування транспортними засобами в стані сп’яніння, обґрунтовано доцільність внесення змін у певні нормативно-правові акти, які стосуються досліджуваної сфери. Ці пропозиції спрямовані на покращення процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, оскільки мають на меті усунення прогалин у чинному національному законодавстві. Проаналізовано іноземний досвід регламентування відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп’яніння. Здійснено порівняльний аналіз законодавства нашої держави, Великої Британії та країн Європейського Союзу, визначено переваги й недоліки, виокремлено основні аспекти законодавства України, які потребують удосконалення. Практичне значення результатів здійсненого дисертаційного дослідження полягає в тому, що вони є вагомим внеском у розвиток галузі адміністративного права. Їх можна використовувати в освітньому процесі під час викладання навчальних дисциплін: «Основи адміністративно-юрисдикційної діяльності», «Основні положення Правил дорожнього руху», «Порядок складання адміністративних матеріалів за порушення Правил дорожнього руху, у тому числі з використанням логістичних пристроїв»; у практичній діяльності розроблені рекомендації допоможуть ефективніше оформлювати та розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення; у законотворчій діяльності напрацювання можна використовувати для покращення адміністративного та кримінального законодавства; у науково-дослідній роботі – під час проведення наукових досліджень у галузі адміністративного права та процесу. The dissertation comprehensively investigates theoretical and practical aspects, establishes the main problems of administrative liability for driving while intoxicated in Ukraine and foreign countries, in particular, and describes the main methods, historical aspects, conceptual apparatus, legal support, the concept of intoxication. Аnd the experience of foreign countries in this area of research. The comparative analysis is carried out, the basic and distinctive signs of administrative - legal norms are revealed. In addition, a number of practical and theoretical questions are covered, theoretical and methodological bases of realization of research in a comparative - legal format are developed.