Browsing by Author "RIABUSHCHENKO, Danylo"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА КАТЕГОРІЇ "ЦИФРОВИХ (ЕЛЕКТРОННИХ) ДОКАЗІВ" У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ. CONCEPTUAL AND THEORETICAL PROBLEMS OF THE CATEGORY OF "DIGITAL (ELECTRONIC) EVIDENCE" IN THE CRIMINAL PROCESS
    (2023) РЯБУЩЕНКО, Данило Юрійович; RIABUSHCHENKO, Danylo
    У статті акцентовано увагу на формуванні «концепту» цифрового доказу у кримінальному провадженні. Проаналізовано та розкрито характерні особливості природи цифрової інформації (доказу), − на основі цього згенеровано авторську дефініцію «цифрового доказу». Робота містить погляди вітчизняних науковців-процесуалістів з питання необхідності інституціоналізації цифрового (електронного) доказу як процесуального джерела доказів. Автором висловлено і обґрунтовано персональну позицію проблематики цифрового доказу та вагомості його виділення на законодавчому рівні. The rapid development of the process of bringing information into digital form is directly related to the active use of material and technical facilities and the Internet. Such technological progress contributes to the emergence of a new type of evidence - digital, which requires complex scientific and practical understanding.
  • Thumbnail Image
    Item
    КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ СПІВУЧАСНИКІВ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ. CRIMINAL AND LEGAL CHARACTERISTICS OF TYPES OF PARTICIPANTS UNDER UKRAINIAN LEGISLATION
    (2022) РЯБУЩЕНКО, Данило Юрійович; RIABUSHCHENKO, Danylo
    У статті проаналізовано види співучасників у кримінальному правопорушенні, їхні особливості та ознаки. Зокрема, розглянуто основні концепції розподілу співучасників на види та охарактеризовано критерії даного розмежування. Визначено вичерпні дефініції та функції кожного з виду співучасників у кримінально-протиправному акті. Окреслено основні відмінності між відповідними видами. Зауважено стосовно тенденції розширення або звуження переліку видів співучасників. До того ж, проаналізовано практику Верховного Суду України з питань видів співучасників у кримінальному правопорушенні. It is noted that the peculiarity of complicity is that a criminal act is committed by a collective group, with a direct division of responsibilities, which is a greater public danger than an act committed by one entity. Therefore, it is necessary to distinguish and distinguish the types established by the legislator. The expediency of expanding the legal framework, in particular the profile decisions of the Supreme Court on specific types of accomplices and the qualification of their actions in different types of criminal offenses, as well as the separation of the category of “accomplice”.
  • Thumbnail Image
    Item
    ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ "ПРАВА НА НАДІЮ" НА НАЦІОНАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ. FORMATION AND IMPLEMENTATION OF THE "RIGHT TO HOPE" CONCEPT ON THE NATIONAL LEVEL
    (2022) РЯБУЩЕНКО, Данило Юрійович; RIABUSHCHENKO, Danylo
    Передусім наголошується на основоположності «права на надію» довічно ув’язненої особи в аспекті фундаментальної людської цінності – гідності особи. Здійснено тлумачення «права на надію» у контексті ст. 3 ЄКПЛ та практики ЄСПЛ. Зауважено на важливості дотримання повноцінної реалізації покарання у розумінні виправлення засудженого, що обумовлює формування «права на надію». Акцентовано на наявних національних інструментах звільнення особи від відбування міри покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Також проаналізовано відповідність даного механізму ст. 3 ЄКПЛ крізь призму практики ЄСПЛ. Зокрема розглянуто справу «Петухов проти України» та досліджені основні зауваження і настанови Суду стосовно національного механізму реалізації «права на надію». The paper describes the elements that implement and condition the "right to hope", but are the object of violation at the national level. First of all, the importance of the "right to hope" of a person imprisoned for life is emphasized, in terms of the fundamental human value – the dignity of the person. The historical retrospective of the origin of the measure of punishment in the form of life imprisonment is outlined. The interpretation of the "right to hope" in the context of Article 3 of the ECHR and the practice of the ECHR was carried out. In addition, the violation of the "right to hope" in the aspect of the lack of the right itself for a person imprisoned for life was considered. The importance of compliance with the full implementation of punishment, in the sense of correction of the convicted person, is noted, which determines the formation of the "right to hope". Attention is focused on the available mechanisms for releasing a person from serving a sentence of life imprisonment. The institution of pardon by the President of Ukraine was studied in the context of the release of persons sentenced to life terms. The compliance of this mechanism with Article 3 of the ECHR was also analyzed through the prism of the practice of the ECHR. Reports of the European Committee for the Prevention of Torture, Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe to member states were additionally analyzed.
  • Thumbnail Image
    Item
    ІНСТИТУТ ОМБУДСМЕНА У МЕХАНІЗМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ОСОБИ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ АСПЕКТ. INSTITUTE OF OMBUDSMAN IN THE MECHANISM OF PERSONAL RIGHTS PROTECTION: NATIONAL AND FOREIGN ASPECTS
    (2021) РЯБУЩЕНКО, Данило Юрійович; RIABUSHCHENKO, Danylo
    Статтю присвячено дослідженню інституту омбудсмена або уповноваженого, як спеціального суб’єкта правозахисної системи. Встановлено ключові історичні передумови зародження інституту омбудсмана та тенденції подальшого загального поширення даної структури. Визначено вичерпну дефініцію поняття «омбудсмен» та охарактеризовано найхарактерніші особливості та риси інституту, крізь призму національного та зарубіжного погляду. Зазначено деякі типи та форми інституту омбудсмена та встановлено комплект прав та повноважень відповідної посадової особи, залежно від країни світу. Крім того, у статті охарактеризовано вимоги до кандидатів на посаду омбудсмена. It is established that the fundamental task of any democratic and legal state is to ensure and protect legal human rights and freedoms and the additional formation and implementation of effective guarantees of adequate protection, the creation of an effective human rights system. One of the elements of this system is the institution of the ombudsman. As an object of the European legal tradition, the institution of ombudsman has gradually become established in Eastern Europe, including Ukraine. The system of the Commissioner is a litmus test that indicates the level of development of a democratic society and the state, which is determined by the full provision and realization of their rights by the individual and the normative enshrinement of various guarantees for protection of these rights by the state. However, in the domestic reality there is a need to modernize the ombudsman institution for its more efficient functioning.