Browsing by Author "Okhrimenko, I."

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуальні психологічні проблеми управління персоналом сучасної поліцейської організації Actual Psychological Problems of Staff Management of a Modern Police Organization
    (2019) Охріменко, І. М.; Okhrimenko, I.
    Метою дослідження є актуалізація аспектів професійної діяльності керівників органів поліції з огляду на нові підходи в управлінні персоналом правоохоронних органів.The purpose of the study is to update the aspects of the professional activities of police officers in the light of new approaches in the management of law enforcement personnel.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні засади планування та розвитку професійної кар’єри юриста. Psychological Foundations of Planning and Developing a Professional Career of a Lawyer
    (2022) Охріменко, І. М.; Okhrimenko, I.
    Метою дослідження є визначення психологічних засад планування та розвитку професій-ної кар’єри юриста, виокремлення напрямів удосконалення в системі діяльності фахівців юридичних професій. The purpose of the study is to determine the psychological foundations of planning and developing of a professional career of a lawyer, to identify areas for improvement in the system of legal professionals.
  • Thumbnail Image
    Item
    Юридико-психологічна характеристика комунікативної взаємодії зі свідками під час розслідування хуліганства. Legal and Psychological Characteristics ofCommunicative Interaction withWitnesses during the Investigation of Hooliganism
    (2021) Охріменко, І. М.; Okhrimenko, I.; Князєв, Ю.В.; Kniaziev, Yu.
    Метоюдослідження є актуалізація юридико-психологічних особливостей комунікативної взаємодії зі свідками під час досудового розслідування фактів хуліганства, використання їх показань як засобу доказування в кримінальному провадженні.Методологічною основоюстатті є теоретико-прикладний аналіз комунікативних складових показаньсвідків як засобу доказування в кримінальних провадженнях про хуліганство; використано методи контент-аналізу законодавчих актів, публікацій вчених із цієї проблематики, можливості структурно-функціонального методу (під час окреслення позицій слідчої тактики у взаємодії зі свідками).З огляду на це, сформульовано твердження, щорозслідування хуліганства ‒ це складна, різнобічна діяльність, що здійснюється у встановлені законом строки. Слідчий повинен виявити всі обставини вчиненого злочину і встановити причетних осіб. З метою виконання цих завдань необхідним є вміле висунення слідчих версій, провадження низки слідчих (розшукових) дій, зокрема допитів, обшуків, оглядів, призначення експертиз, проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо. Наукова новизнаодержаних результатів полягатиме в узагальненні юридико-психологічних особливостей отримання показань свідків під час досудового розслідування в провадженнях прохуліганство, що сприятиме напрацюванню практичних рекомендацій щодо побудови комунікативної взаємодії слідчого зі свідками, а також удосконаленню професійної діяльності суб’єктів кримінального процесу. Висновки.Свідок є одним із найважливіших і найпоширеніших джерел доказів у різних кримінальних провадженнях. Проте, як засвідчує практика, навіть за таких обставин його показання повинні підлягати ретельній перевірці під час досудового розслідування, і в разі виявлення значних суперечностей, протиставлень показань свідка іншим обставинам справи слідчий має залучати психологічний інструментарій комунікативного характеру задля викорінення брехні й завідомо неправдивих інформативних суперечностей. Зауважено, що психічне ставлення свідка до давання завідомо неправдивих показань передбачає певний свідомий акт волі, алгоритм дій, який спочатку переосмислюють, перед тим як відтворити суб’єкту кримінального провадження етапи формування цих неправдивих відомостей. Знаючи проце, слідчий може швидко й ефективно виявити такі показання, професійно зафіксувати їх, належно зібрати доказову базу та притягнути свідка, у разі доведення його вини, до відповідальності. The purposeof the studyis to actualize the legal and psychological features of communicative interaction with witnesses during the pretrial investigation ofhooliganism, the use of their testimony as a means of proof in criminal proceedings. Themethodologicalbasisofthearticleis a theoretical and applied analysis of the communicative components of witness testimony as a means of proving hooliganism in criminal proceedings; methods of content analysis of legislative acts, publications of scientists on this issue, the possibility of structural and functional method (whenoutliningthepositionsofinvestigative tactics in cooperation with witnesses) wereused. Inviewofthis, itis assertedthatthe investigation of hooliganism is a complex, multifaceted activity carried out within the time limits established by law. The investigator must identify all the circumstances of the crime and identify the persons involved. In order to perform these tasks, it is necessary to put forward investigative versions skillfully, conduct anumber of investigative (search) actions, in particular, interrogations, searches, inspections, appointment of examinations, conducting covert investigative (search) actions, etc. The scientific novelty of the obtained results will be the generalization of legal andpsychologicalfeaturesofobtainingtestimonyofwitnessesduringthepre-trial investigation in hooliganismproceedings, whichwillhelpto develop practical recommendations for building a communicative interactionbetween investigators and witnesses, as well as to improve the professional activities of the subjects of criminal proceedings. Conclusions.The witness is one of the most important and widespread sourcesof evidence in various criminal proceedings. However, as practice shows, even in such circumstances, his testimony should be carefully checked during the pre-trial investigation, and in case of significant contradictions, contradictions of the testimony of the witness to other circumstances of the case –the investigator should use psychological tools of communicative nature to eradicate lies and wittingly false contradictions. It is emphasized that the mental attitude of the witness to deliberately false testimony involves a certain conscious act of will, an algorithm of actions, which he first rethinks before recreating the subject of criminal proceedings stages of formationofthisfalseinformation, knowing which the investigator, prosecutor or judge can quickly and effectively identify such testimony, record it professionally, properlygatherevidence, andprosecute a witness if convicted.