Browsing by Author "Kushakova-Kostytska, N."
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Етичні та правові погляди Піфагора. Ethical and Legal Views of Pythagoras(2020) Костицький, М.В.; Кушакова-Костицька, Н.В.; Kostytskyi, M.; Kushakova-Kostytska, N.Стаття про етичні та правові погляди Піфагора містить інформацію про універсальну систему знань, створену давньогрецьким філософом, мислителем і мудрецем Піфагором, та місце в нійідей і теорій, які стосуються етики й права. Піфагор ніколи не був лише схоластичним теоретиком. Його ідеї, зокрема етичні й правові, втілювалися в практику самим мислителем і його учнями та послідовниками. Важливе світоглядне й практичне значення мають ідеї справедливості та всезагальної любові. Зміст поняття справедливості змінювався і за тисячі років до Піфагора, і за тисячі років після нього. Сучасне розуміння справедливості ґрунтується значною мірою на визначенні, сформульованому в античний період. Нині автори посилаються на Платона, який вважав справедливість доброчесністю, на Аристотеля, котрий пов’язувавсправедливість із заслугами перед суспільством, але не посилаються на Піфагора, який за два століття до названих філософів дав визначення справедливості як відплати рівного за рівне. З огляду на загальне розуміння справедливості Піфагор відкрив новий її вид –законодавчу, яка є навіть кращою за судову справедливість. The article on the ethical and legal views of Pythagoras contains information about the universal system of knowledge created by the ancient Greek philosopher, thinker and sage Pythagoras, and the place in it of ideas and theories relating to ethics and law. Pythagoras was never just a scholastic theorist. His ideas, including ethical and legal,were put into practice by the thinker himself and his students and followers. The ideas of justice and universal love are of great ideological and practical importance. The meaning of the concept of justice changed both thousands of years before Pythagoras and thousands of years after him. Todayʼs understanding of justice is based largely on the definition given in antiquity. Todayʼs authors refer to Plato, who considered justice to virtue, to Aristotle, who associated justice with merit before society, but do not refer to Pythagoras, who two centuries before these philosophers gave the definition of justice as retribution for equal. Based on a general understanding of justice, Pythagoras discovered a new form of it ‒legislative, which is even better than judicial justice.Item Наукова еліта в умовах формування електронного врядування (філософсько-правовий аналіз).Scientific Elite in the Conditions of Formation е-Governance (Philosophical and Legal Analyze)(2019) Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.Мета статті полягає в здійсненні комплексного аналітичного дослідження концепту «наукова еліта» в інформаційну епоху на філософсько-правовому рівні. Для вивчення актуальної, проте недостатньо дослідженої проблеми автор аналізує специфіку та критерії елітарності в умовах формування електронного врядування. Увагу акцентовано на визначенні ролі наукової еліти під час упровадження електронного врядування як ефективного засобу реалізації конституційного права громадян щодо участі в управлінні державними справами в процесі трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань. Для виконання поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи пізнання, зокрема: аналіз, синтез, дедукцію, індукцію, логічний, системний, а також специфічні наукові методи пізнання в галузі права – формально-юридичний, юридико-герменевтичний, порівняльно-правовий, а також метод аналізу вітчизняної та іноземної практики функціонування електронного врядування. Емпіричну базу дослідження становлять праці вітчизняних та іноземних правознавців, які вивчали теоретичні питання, пов’язані з роллю наукової еліти в запровадженні електронного врядування. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняному науковому просторі здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз значення діяльності наукової еліти в умовах формування електронного врядування. За результатами дослідження автор дійшов висновку, що в умовах е-управління (в інформаційному суспільстві) до еліти не може входити людина, рівень знань й інтелектуального розвитку якої не відповідає вимогам часу, тобто тим критеріям елітарності, які висуває сучасна техногенна цивілізація. В умовах розвитку глобального інформаційного суспільства формування еліти має так само глобальний характер, як і правовідносини (насамперед у публічній сфері). Водночас відбувається і зворотний до формування «глобальної наукової еліти» процес – «елітна глобалізація», який передбачає, що тільки високопрофесійні користувачі новітніх технологій зможуть інтегруватися у світову інформаційну систему й максимально скористатися її можливостями та перевагами, у цьому сенсі ідентифікувати себе приналежними до елітарного прошарку за принципом «хто володіє інформацією – володіє світом». The purpose of the paper is to conduct a comprehensive analytical study of the concept «scientific elite» in the information era at the philosophical and legal level. To achieve this urgent, but not sufficiently studied problem the author analyzes the specifics and criteria of elitism in the conditions of the formation of e-governance. Attention is focused on determining the role of the scientific elite when introducing e-governance as an effective means of implementing the constitutional right of citizens to participate in government in the process of transforming the information society into a knowledge society. The purpose of the paper is to conduct a comprehensive analytical study of actual, but insufficiently researched, problems in determining the role of the scientific elite in the processes of origin, formation and establishment of the principles of electronic governance (governance) in the philosophical and legal dimension. The emphasis is on clarifying the peculiarities of one of the main components of the information society on the way to its transformation into a knowledge society – the introduction of e-governance as an effective means of implementing the constitutional right of citizens to participate in the management of state affairs. Today, stated in the article, despite the destruction of the previous elite strata – the aristocracy and intelligentsia, it remains to be hoped that the new generation of the elite – the scientific – will eventually form and play in the society the positive role it claims to be. The scientific novelty of the work is that it is the first domestic comprehensive philosophical and legal analysis of the study of the role and place of the scientific elite in the context of the formation of e-governance. Conclusions. According to the results of the research, the author concluded that in the conditions of e-governance (in the information society) to the elite cannot belong a person whose level of knowledge and intelligence does not meet the requirements of the time. That is, they do not meet the criteria of elitism put forward by our technogenic civilization. It is needed to consider that in the conditions of the development of a global information society the elite formation has the same global character as legal relationship (first of all in the public sphere). Along with the formation «global scientific elite», the reverse process occurs, id est «the elite globalization», which suggests that only highly qualified users of the new technologies can be integrated to the world information system and use by maximum its capabilities and advantages, and in this sense identify themselves belonging to the elite strata by the principle «who owns the information owns the world».Item Роль і місце нової еліти в історичному процесі розвиткулюдської цивілізації. Role and Place of the New Elite in the Process of Forming E-Governance(2019) Костицький, М. В.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kostytskyi, M.; Kushakova-Kostytska, N.Метою статті є дослідження актуальної проблеми формування національної наукової еліти. Автори акцентуютьна тому, що в епоху інформації лише тіособи, чий рівень знань та інтелекту буде відповідати критеріям, запропонованим техногенною цивілізацією, належатимуть до еліти. Обґрунтовано ключову роль наукової еліти в подальшому розвитку інформаційного суспільства в Україні. За результатами дослідження автори доходять висновку, що лише усвідомлення інформатики й інших сучасних галузей знань не робить людину елітарною. Ознаками елітарності мають залишатися висока духовність, благородство, вишуканість, цілеспрямованість бути корисною людям та їхній Батьківщині. Нині, попри знищення попередніх елітних верств, аристократії та інтелігенції, слідсподіватися, що нове покоління еліти –наукове –сформує та відіграє в суспільстві ту позитивну роль, на яку претендує. Thepurpose articleis devoted to the actual problem of the formation of the national scientific elite. The author emphasizes the fact that in the information age only those whose level of knowledge and intelligence will meet the criteria put forward by techno genic civilization will belong to the elite. Thus, the key role of the scientific elite in thefurther development of the information society in Ukraine is substantiated. According to the results of the research, the author concludes that only awareness in computer science and other modern branches of knowledge in itself does not make a person elitist. This is a matter of definition. It seems that the signs of elitism must first of all remain high spirituality, nobility, refinement, the interned to be useful to people and their Motherland. Today, despite the destruction of the previous elite strata –the aristocracy and the intelligentsia, it remains to be hoped that the new generation of the elite –scientific –will eventually form and play in the society the positive role it claims to be.Item Свобода інформації: філософсько-правовий вимір.Freedom of Speech in the Philosophical and Legal Context(2017) Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.Проаналізовано концепт «свобода інформації» та право на інформацію у філософсько-правовому контексті на підставі наукових досліджень, нормативних та інших документів. Обґрунтовано, що шляхи розвʼязання проблем, повʼязаних зі свободою інформації, залежать від світоглядних установок, притаманних соціуму, зокрема індивіду.Проаналізовано концепт «свобода інформації» та право на інформацію у філософсько-правовому контексті на підставі наукових досліджень, нормативних та інших документів. Обґрунтовано, що шляхи розвʼязання проблем, повʼязаних зі свободою інформації, залежать від світоглядних установок, притаманних соціуму, зокрема індивіду.In the article it is analyzing the concept «freedom of information» and the right on information in the philosophical and legal context on the base of the scientific research, normative and other documents. It is pointed that before this time in the society it is not formed clear vision and understanding of the right on information as a natural right, it is not defined its characteristics on the legislative level. It creates some practical and theoretical difficulties, that largely disturbs further development of the theory of the human rights in Ukrainian society and the consciousness by its members the right on information as an immanent and inherent.Item Справедливість як засіб і ціль у виправленні та ресоціалізації засуджених: філософське осмислення.Justice as a Remedy and Aim in Correction and Resocialization of Convicted: Philosophical Thinking(2018) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.Стаття містить дві частини: у першій крізь призму філософії права проаналізовано зміст і форми справедливості, прослідковується звʼязок етики та юриспруденції в підході до справедливості, здійснено спробу виокремити справедливість як одну з підвалин права. Окреслено побутове й наукове розуміння справедливості, констатовано, що справедливість можна трактувати як рівність, правність, свободу, компенсацію, співрозмірність, розподільність тощо. В історії виникнення й розвитку державно-правових систем питання справедливості було головним як в оцінюванні діяльності влади і правителів упродовж не менше ніж останні пʼять тисяч років. У філософії та філософії права справедливість є обʼєктом аналізу й оцінок протягом близько двох з половиною тисяч років. Автори прослідковують еволюцію розуміння справедливості від Сократа й до наших днів. Друга частина статті присвячена проблемі справедливості у виправленні й ресоціалізації засуджених за вчинення злочинів і поміщених в установи виконання покарань. Заперечено формальнодогматичний підхід до виконання покарання, за якого виокремлюється лише один елемент покарання – кара, а інші два – виправлення й ресоціалізація – виявляються лише формально. Для реалізації цих двох елементів необхідно змістити акцент з юридичної основи виправлення та ресоціалізації на психологічну й педагогічну, забезпечуючи вплив на внутрішню, психологічну (душевну) сторону засуджених, усвідомлення ними своєї вини і спонукаючи їх до каяття. Для цього засуджений має прийняти покарання та режим його відбування як вияв справедливості, йому необхідно прищеплювати почуття справедливості як пенітенціарної мети.The article consists of two parts: in first part the content and forms of justice are analyzed through the prism of the legal philosophy, the connection of ethics and jurisprudence concerning the approach to justice is observed, the attempt is made to highlight justice as one of the grounds of law. In the history of appearing and development of the state and legal systems the question of justice was the main in assessing the activities of government and rulers during no less than the last five thousand years. In philosophy and philosophy of law justice is an object of the analyzing and assessment at least for two and a half thousand years. The authors trace the evolution of justice understanding from Socrates to the present day. The second part of the article is devoted to the problem of justice in the correction and resocialization of convicted for crimes commission and imprisoned in penitentiary institutions.The authors reject the formal-dogmatic approach to the execution of punishment when only one element of punishment – retribution -is actually protruded, and the other two – correction and resocialization –are formally presented only. To implement these two elements, it is necessary to shift the focus from the legal basis of correction and resocialization to psychological and pedagogical ones, and to provide an impact on the internal psychological (mental) side of convicted, realizing their guilt by themselves and encourage them to sincere repentance. In order for this to be achieved, it is necessary that punishmentand the regime of its serving be accepted as fairby convicted; and convicted should be instilled with a sense of justice as a penitential goal.Item Філософсько-правові засади формування інформаційного суспільства в Сполучених Штатах Америки.Philosophical and Legal Principles of the Formation of an Information Society in the United States of America(2018) Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.Стаття присвячена актуальним питанням сьогодення, повʼязаним із формуванням інформаційного суспільства. Дослідження ґрунтується на філософській концепції, сутність якої полягає у визнанні доведеною гіпотези про те, що сучасна цивілізація в середині 50-х років минулого століття перейшла в третю епоху генезису – інформаційну, яка є наступною після аграрної та індустріальної. Її сутність полягає у виокремленні інформації (нематеріальної субстанції) як визначальної у людському суспільстві, між суспільством і державою, людиною та державою, людей між собою. Якщо попередні два етапи розвитку людства були жорстко повʼязані з обʼєктом діяльності (земля або засоби діяльності – машини й механізми), то нині інформація стала універсальною. Оскільки Сполучені Штати Америки є беззаперечним світовим лідером у розвитку новітніх технологій та економічного розвитку, не тільки суто з економічної позиції, а й з ідеологічної та філософської, автор ретельно вивчає досвід цієї держави щодо визначення філософсько-правових засад та запровадження механізму захисту прав і свобод громадян у межах інформаційного простору. На підставі результатів дослідження було обґрунтовано висновок щодо необхідності імплементації цього досвіду в законодавчу та правозастосовну діяльність вітчизняних органів державної влади.The article is devoted to the actual issue of the present related to the formation of the information society. In the basis of the study, the author put a philosophical concept, the essence of which is to recognize the hypothesis that modern civilization in the mid-50ʼs entered the third era of genesis – informational, which is the next after the agrarian and industr. Its essence is the separation of information (intangible substance) as determinant in the relationship in human society, between society and state, man and state, people between themselves. If the previous two stages of human development were firmly tied to the object of activity (land or means of operation – machines and mechanisms), today the information has become universal. Proceeding from the fact that the United States is the undisputed global leader in the development of advanced technologies and economic development, not only purely from an economic point of view, but also from an ideological and philosophical point of view, the author thoroughly examines the US experience in defining the philosophical and legal principles and the introduction of a protection mechanism rights and freedoms of citizens within the information space. Based on the results of the study, the conclusion was made on the necessity of implementation of this experience in the legislative and enforcement activities of the domestic bodies of state power.Item Цифровий конституціоналізм: нова парадигма та перспективи розвитку в Україні. Digital Constitutionalism: a New Paradigm and Prospects for Development in Ukraine(2022) Костицький, М.В.; Kostytskyi, M.; Бесчастний, В.М.; Beschastnyi, V.; Кушакова-Костицька, Н.В.; Kushakova-Kostytska, N.За останні двадцять років у галузі цифрових технологій відбувся перехід від ліберальної перспективи до конституційної стратегії, яку визначають сьогодні як цифровий конституціоналізм. Цифрова трансформа-ція суспільства спричинила зміни парадигми через те, що державна влада вже не є монопольним регулятором щодо дотримання конституційних принципів. Сучасні інтернет-платформи переважно перебирають на себе регуляторні функції, породжуючи застереження щодо захисту прав користувачів від автономного розсуду приватних компаній, адже їхня діяльність не регламентована на конституційному рівні. Це зумовлює потребу в розробленні нових концептуальних підходів щодо розвитку конституційної демократії в умовах конкурентного протистояння між державною владою та приватним сектором. Метою публікації є дослідження цифрового конституціоналізму – нового наукового концепту, який сьогодні знаменує з одного боку трансформацію традиційного конституціоналізму до нових цифрових реалій, а з іншого – конституціоналізацію регулювання відносин в інтернеті. Over the past twenty years, there has been a shift in the field of digital technologies from a liberal perspective to a constitutional strategy, defined today as digital constitutionalism. The digital transformation of society has led to a paradigm shift due to the fact that the state power no longer acts as a monopoly regulator regarding the observance of constitutional principles. Modern Internet platforms are increasingly taking over regulatory functions, giving rise to reservations regarding the protection of users’ rights from the autonomous discretion of private companies, because their activities are not regulated at the constitutional level. This necessitates the development of new conceptual approaches to the development of constitutional democracy in the conditions of competitive confrontation between state power and the private sector. The purpose of the publication is the study of digital constitutionalism – a new scientific concept, which today marks, on the one hand, the transformation of traditional constitutionalism to new digital realities, and on the other hand, the constitutionalization of the regulation of relations on the Internet.Item Цілісність і єдність в онтології законів буття та соціуму. Integrity and Unity in the Ontology of the Laws of Existence and Society(2021) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.У статті окреслено питання відродження (ренесансу) натурфілософії та натурфілософського підходу до зв’язку буття, матерії та свідомості як методологічної основи у визначенні зв’язку природи та соціуму, законів буття та законів суспільства (зокрема права та законів людських). Поділяючи право та законодавство, автори зазначають не лише системний зв’язок різних соціальних норм і законів, а й повну ієрархію норм суспільного регулювання. Метою дослідження є встановленняцілісності та єдності всього Сущого, з яким у нерозривному зв’язку перебуває право та законодавство. Методологія дослідження базується на інтегративному підході.Уперше в юридичній і філософсько-правовій літературі порушено питання щодо Всезагальних (космічних) законів як джерела права та закону, що зумовлює наукову новизнувикладеного матеріалу. Увисновкахнаголошено, що нині існують новітній синтез філософії, природничих, соціальних і гуманітарних наук і похідні від них знання. З огляду на зазначений методологічний процес є потреба розглянути право та закони (юридичні) у взаємозв’язку, цілісністю та єдністю із всезагальними (космічними) та природними законами. The article reveals the issues of revival (renaissance) of natural philosophy and natural philosophical approach to the connection of being, matter and consciousness as a methodological basis in determining the connection between nature and society, laws of existence and laws of society (including human rights and laws). Separating law and legislation, the authors emphasize not only the systemic relationship of various social norms and laws, but also the full hierarchy of norms of social regulation. Thepurposeof this study is to establish the integrity and unity of all Being, with which law and legislation are inextricably linked. The publication is based on an integrative research methodology.For the first time in the legal and philosophical-legal literature the question of Universal (space) laws as a source of law and law is raised, which determines the scientific noveltyof the presented material. Theconclusionsemphasize that today there is the latest synthesis of philosophy, natural, social and human sciences and knowledge derived from them. In connection with this methodological process, it is necessary to consider law and laws (legal) in the relationship, integrity and unity with the universal (space) and natural laws.