Browsing by Author "Kryvytskyi, Yu."
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item МОВНИЙ ФАКТОР ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ.Language Factor of Legal Reform: Theoretical Aspect(2018) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.Проаналізовано теоретичний аспект мовного чинника правової реформи в контексті мовної ситуації в Україні. Схарактеризовано істотні властивості мови права як вихідної матерії правових змін. Актуалізовано проблематику правової реформи шляхом окреслення наявних у юридичній літературі підходів до її тлумачення. Визначено вияви діалектичного взаємозв’язку мови права та правової реформи відповідно до результатів реформаційної діяльності й мовної політики в Україні.The theoretical aspect of the language factor of legal reform taking into account the linguistic situation in Ukraine is considered in the article. The essential properties of the language of law as the source of the matter of legal changes are characterized. It has been established that the language of law is a special kind of national literary language adapted to the conditions of functioning in the field of legal communication. Without the language of origin, development and other manifestations of the existence of law are impossible.Item Проблеми правової реформи в науковій спадщині академіка В. В. Копєйчикова.Problem of Legal Reform in the Scientific Heritage of the Academician Volodymyr Kopeichykov(2017-02) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.Розглянуто проблемні питання правової реформи в науковій спадщині академіка В. В. Копєйчикова. Висвітлено основні підходи до визначення ним правової реформи, а також перспективні напрями осмислення її теоретичного контексту. Проаналізовано переконання вченого щодо сутності правової реформи та визначено їх місце в комплексі наукових знань у цій сфері.Рассмотрены вопросы правовой реформы в научном наследии академика В. В. Копейчикова. Освещены основные подходы к пониманию им правовой реформы, а также перспективные направления осмысления теоретического образа последней. Проанализированы взгляды В. В. Копейчикова на природу правовой реформы и определено их место в совокупности научных знаний данной сферы.The article is dedicated to the problematic issues of legal reform in the scientific heritage of the academician V. Kopeichykov. In educational and scientific fields V. Kopeichykov is known as an outstanding scientist, a distinguished educator, a talented coordinator of scientific activities, one of the leading national experts in the field of the theory of state and law, constitutional law. In the article was coverage the problems of legal reform, especial in the field of academician V. Kopeichykov’s scientific interests. Also, examined the thematic (categorical) of the closeness of legal reform notion, basic directions of scientific researches of the scientist, especially the mechanism of the state, constitutional process, humanrights and freedoms of man and citizen, that was due to the direct participation of V. Kopeichykov in government and law-making processes during the first stage of the reformation changes after the proclamation of independence of Ukraine.Item РЕФОРМА ВИЩОЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ПЕРЕДУМОВИ, ПРИЧИНИ ТА ВИКЛИКИ(2020-03-26) Кривицький, Юрій Віталійович; Kryvytskyi, Yu.Item Реформаційна проблематика в наукових працях викладачів кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ. ReformationIssues in the Scientific Works of Lecturer of the Department of Theory of State and Law of the National Academy of Internal Affairs(2021) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.Метоюнаукової статті є опрацювання, узагальнення та систематизація реформаційної проблематики в наукових працях викладачів кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ як пріоритетного напряму науково-дослідної роботи цього підрозділу й важливого компонента історіографії правової реформи. Методологічнуосновунаукового пошуку становить сукупність світоглядних, філософських і наукознавчих засад, принципів наукового пізнання, методологічних підходів, загальних методів мислення, філософських, загальнонаукових та конкретно-наукових методів, використання яких забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів дослідження стану й перспективних векторів розвитку проблематики реформаційних зрушень, їх різноманітних виявів, вимірів та аспектів у науковому доробку працівників кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ.The purposeof the scientific article is to study, generalize and systematize the reformation issues in the scientific works of lecturer of the Department of Theory of State and Law of the National Academy of Internal Affairs as a priority of research work of this unit and an important component of historiography of legal reform. The methodologicalbasis of scientific research is a set of philosophical, philosophical and scientific principles, principles of scientific knowledge, methodological approaches, general methods of thinking, philosophical, general and specific scientific methods, the use of which provided validity andreliability of research results and promising vectors development of the problems of reforms, their various images, dimensions and aspects in the scientific achievements of the staff of the Department of Theory of State and Law of the National Academy of Internal Affairs.Item Філософія правової реформи: світоглядно-методологічний вимір. Philosophy of Legal Reform: Worldview and Methodological Dimension(2021) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.Метою наукової статті є узагальнення та розвиток гносеологічних, онтологічних й аксіологічних знань про правову реформу, які дають уявлення щодо граничних засад і ціннісно-смислових властивостей її природи. практичного осягнення світу має справу з найбільш загальними, фунда-ментальними проблемами його існування, єдності, природи, тенденцій розвитку. Сучасна філосо-фія охоплює широку палітру знань, що диференціюються на галузі та характеризуються міждис-циплінарністю, варіативністю, кросдисциплінарністю, інтердисциплінарністю, трансдисциплінар-ністю тощо. Філософія має особливо важливу світоглядно-методологічну роль на переломних етапах суспільного поступу та наукового пізнання, коли філософські узагальнення залишаються чи не єдиними координатами, які дозволяють організувати і спрямувати пошук. Предметними складовими філософсько-правової аналітики є філософія юридичної науки; філософія права; філософія держави як публічно-правового інституту; філософія галузей права (конституційного права, цивільного права, кримінального права, міжнародного права); філософії окремих правових явищ і процесів (прав людини та їх забезпечення, правосуддя, злочину та покарання, правового виховання тощо). Філософія правової реформи – це прикладний напрям філософсько-правової рефлексії, у межах якої осмислюється феномен правової реформи в найбільш утаємничених, сутнісних ознаках її буття, а також у світоглядно-методологічному вимірі. Цей вектор філософії права охоплює сукупність гносеологічних, онтологічних й аксіологічних філософських знань, що дають уявлення про граничні засади правової реформи та її ціннісно-смислові властивості. Філо-софія правової реформи прагне до усвідомлення, осмислення не сущого, а належного (уявлень і смислів), розкриває правову реформу такою, якою вона повинна бути з огляду на світоглядно-методологічні ідеали, зокрема невідчужуваних прав людини, верховенства права, правової держа-ви, громадянського суспільства тощо. The purpose of the scientific article is to generalize and develop epistemological, ontological and axiological knowledge of legal reform, which gives an idea of the basic principles and value-semantic properties of its nature. The conclusions of the scientific article are reduced to the following provisions, namely: philosophy as a special form of spiritual and practical comprehension of the world deals with the most general, fundamental problems of its existence, unity, nature, development trends. Modern philosophy covers a wide range of knowledge that is differentiated in the field and is characterized by interdisciplinarity, variability, cross-discipline, interdisciplinarity, transdisciplinarity and more. Philosophy plays a particularly important ideological and methodological role at the critical stages of social progress and scientific knowledge, when philosophical generalizations remain almost the only coordinates that allow to organize and direct the search. Subject components of philosophical and legal analysis are the philosophy of legal science; philosophy of law; philosophy of the state as a public law institution; philosophy of branches of law (constitutional law, civil law, criminal law, international law); philosophy of certain legal phenomena and processes (human rights and their protection, justice, crime and punishment, legal education, etc.). Philosophy of legal reform is an applied direction of philosophical and legal reflection, within which the phenomenon of legal reform is understood in the most secret, essential features of its existence, as well as in the ideological and methodological dimension. This vector of philosophy of law covers a set of epistemological, ontological and axiological philosophical knowledge that gives an idea of the marginal principles of legal reform and its value-semantic properties. The philosophy of legal reform seeks to understand, comprehend not what is, but what is appropriate (ideas and meanings), reveals legal reform as it should be in terms of ideological and methodological ideals, including inalienable human rights, rule of law, legal state, civil society and more.Item Штучний інтелект як інструмент правової реформи: потенціал, тенденції та перспективи. Artificial Intelligence as a Tool of Legal Reform: Potential, Trends and Prospects(2021) Кривицький, Ю. В.; Kryvytskyi, Yu.Метоюнаукової статті є узагальнення та розвиток теоретичних знань щодо потенціалу, тенденцій і можливих напрямів використання технологій штучного інтелекту як інструментуправової реформи, засобу підвищення ефективності її реалізації. Методологічнуосновунаукового пошуку становить сукупність принципів наукового пізнання (історизм, науковість, усебічність, плюралізм), методологічних підходів (діяльнісний,системний, компаративний, аксіологічний), загальних методів мислення (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення), філософських (діалектичний, метафізичний, герменевтичний, гносеологічний), загальнонаукових (історичний, синергетичний, функціональний, структурний) і конкретно-наукових (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методів, застосування яких забезпечило обґрунтованість і вірогідність результатів дослідження природи штучного інтелекту як новітнього інструментарію технології здійснення правової реформи в сучасних умовах. Наукова новизнапублікації полягає в тому, що вперше висві-тленопотенціал технологій штучного інтелекту як важливого інструмента правової реформи, новітнього засобу підвищення ефективності її реалізації завдяки можливості штучного інтелекту приймати раціональні правові рішення, максимально адекватні обставинам правового розвитку, фактично в режимі реального часу, зокрема через розширення горизонтів законодавчої діяльності, удосконалення законодавчого процесу й урізноманітнення законодавчої техніки шляхом діджиталізації (цифровізації) правової інформації; удосконалено характеристику сучасного стану, тенденцій та основних векторів упровадження штучного інтелекту в правову сферу та юридичну практичну діяльність; набули подальшого розвитку наукові уявлення про доктринальні йнормативні підходи до розуміння природи штучного інтелекту, а також дискусійні питання та ймовірні загрози й виклики, пов’язані з правовим регулюванням створення, упровадження та використання технологій штучного інтелекту.Висновкинаукової статті зводяться до таких положень: поширення технологій штучного інтелекту в сучасному світі набирає дедалі більших обертів. Доволі швидко людина не зможе уявити життя без систем штучного інтелекту, що, найімовірніше, можуть стати наймасштабнішим інноваційним проєктом за всю історію людськоїцивілізації. Досі не сформованоєдиногопідходудо розуміння природи штучного інтелекту в технічній сфері, що зумовлює певну невизначеність у правовій, соціальній і морально-етичній галузях. Існує дискусія між різними групами експертів-юристів з приводу правових аспектів розвитку штучного інтелекту, можливого визнання правосуб’єктності роботів зі штучним інтелектом, необхідності розробленнянових механізмів реалізації юридичної відповідальностіта відшкодування шкоди в умовах використання штучного інтелекту. Останнімирокамиінтенсивно з’являються приклади реалізації систем зі штучним інтелектом у різних сферах і сегментах соціальної активності, що здебільшого позитивно вражають своїми результатами. Використання технологій штучного інтелекту в правовій сфері та юридичній практичній діяльності є важливим чинником розвитку правової системи, забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Потенціал технологій штучного інтелекту може сприяти розв’язанню складних, першочергових правових завдань, здійсненню істотних і прогресивних правових перетворень (нововведень у правовій системі, системі права, системі законодавства тощо). Застосування штучного інтелекту під час правової реформи дає змогусуттєво розширити горизонти законодавчої діяльності, удосконалити законодавчий процес й урізноманітнити законодавчу техніку. The purposeof the scientific article is to generalize and develop theoretical knowledge about the potential, trends and possible directions of using artificial intelligence technologies as a tool of legal reform, a means of improving the effectiveness of its implementation. The methodologicalbasis of scientific research is a set of principles of scientific knowledge (historicism, science, comprehensiveness, pluralism), methodological approaches (activity, system, compara-tive, axiological), general methods of thinking (analysis, synthesis, abstraction, generalization), philosophical (dialectical, metaphysical, metaphysical, metaphysical, metaphysical,hermeneutic, epistemological), general scientific (historical, synergetic, functional, structural) and specific scientific (formal-legal, comparative-legal) methods, the application of which provided the validity and reliability of the results of the study of the nature of artificial intelligence as the latest technology for legal reform. The scientific noveltyof the publication is that for the first time the potential of artificial intelligence technologies as an important tool of legal reform, the latest means of improving its implementation due to its ability to make rational legal decisions, most adequate to the circumstances of legal development, in fact in real time. legislative activity, improvement of the legislative process and diversification of legislative techniques through digitaliza-tion of legal information; improved characteristics of the current state, trends and main vectors of the introduction of artifi-cial intelligence in the legal field and legal practice; scientific ideas about doctrinal and normative approaches to under-standing the nature of artificial intelligence, as well as debatable issues and possible threats and challenges related to the legal regulation of the creation, implementation and use of artificial intelligence technologies have been further devel-oped. The conclusionsof the scientific article are reduced to the following provisions, namely: the spread of artificial intelligence technologies in the modern world is gaining momentum. Soon enough, man will not be able to imagine life without artificial intelligence systems, which are likely to become the largest innovation project in the history of earthly civilization. At present, there is no single approach to understanding the nature of artificial intelligence in the technical field, which causes some uncertainty in the legal, social and moral-ethical fields. There is a discussion between different groups of legal experts on the legal aspects of the development of artificial intelligence; possible recognition of the legalpersonality of robots with artificial intelligence; the need to develop new mechanisms for the implementation of legal liability and compensation for damage in the use of artificial intelligence. In recent years, there have been intensive ex-amples of the implementation of artificial intelligence systems in various fields and segments of social activity, which are mostly positive for their results. The use of artificial intelligence technologies in the legal field and legal practice is an important factor in the development of the legal system, ensuring the rights and freedoms of man and citizen. The poten-tial of artificial intelligence technologies can contribute to the solution of complex, priority legal tasks, the implementation of significant and progressive legal transformations (innovations in the legal system, legal system, legal system). The use of artificial intelligence during legal reform allows to significantly expand the horizons of legislative activity, improve the legislative process and diversifylegislative techniques.Item Юридична аргументація доктринальне розуміння та методологічний потенціал. Legal Argumentation: Doctrinal Understanding and Methodological Potential(2019) Кривицький, Ю.В.; Kryvytskyi, Yu.Метоюнаукової статті є узагальнення та розвиток теоретико-методологічних знань щодо сутності йметодологічного потенціалу юридичної аргументації. Методологічнуосновунаукового пошуку становить сукупність світоглядних, філософських і наукознавчих засад, принципів наукового пізнання, методологічних підходів, загальних методів мислення, філософських, загальнонаукових і конкретно-наукових методів, використання яких забезпечило обґрунтованість та вірогідність результатів дослідження юридичної аргументації.The purposeof the scientific article is to summarize and develop theoretical and methodological knowledge about the nature, nature and methodological potential of legal argumentation. The methodologicalbasis of scientific search is a set of ideological, philosophical and scientific bases, principles of scientific knowledge, methodological approaches, general methods of thinking, philosophical, general and specific scientific methods, the use of which provided the validity and reliability of the results of the study of legal argumentation.