Browsing by Author "Kostytskyi, M."

Now showing 1 - 11 of 11
  • Thumbnail Image
    Item
    Генезис діалектичного взаємозв’язку права (правності) та закону (законності). Genesis of Dialectic Interconnection of Law (Lawfulness) and Legal Act (Legalness).
    (2016) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.
    Проаналізовано витоки понять права (правності) і закону (законності) починаючи від античних часів. Доведено, що впродовж понад двох з половиною тисячоліть у філософії права триває дискусія щодо змісту цих категорій. Аргументовано актуалізацію зазначеного питання на сучасному етапі розвитку соціуму з огляду на інтеграцію двох правових систем (континентальної європейської та англо-американської) на теренах Європи та у зв’язку з європейською орієнтацією України, декларуванням принципу верховенства права й інерцією юридичного мислення, що ґрунтується на методології радянського нормативізму (верховенства закону). Проанализированы истоки понятий права (правности) и закона (законности) начиная от античных времен. Доказано, что на протяжении более двух с половиной тысячелетий в философии права продолжается дискуссия относительно этих понятий. Аргументирована актуализация данного вопроса на современном этапе развития социума учитывая интеграцию двух правовых систем (континентальной европейской и англо-американской) на территории Европы и в связи с европейской ориентацией Украины, декларированием принципа верховенства права и инерции юридического мышления, основанный на методологии советского нормативизма (верховенства закона). In the article it is analyzing sources of the concepts of law (lawfulness) and legal act (legalness) from the ancient times. It is confirmed that during more than twenty seven centuries in the philosophy of law the discussion about these concepts are continued. Today again in the connection with integration of two legal systems (European continental and precedent law) on the territory of Europe and in the connection with its European orientation of Ukraine these questions become anew urgent. We have this question becomes especially sharply in the legal practice in the connection with declaration of the principle the rule of and inertness of the legal thinking based on the methodology of the soviet normativism (rule of legal act). That’s why there is a need in the re-thinking of the legal concepts (lawfulness) and legal act (legalness) and investigation of its dialectic interconnection from the ancient sources.
  • Thumbnail Image
    Item
    Державницько-політичні погляди в універсалістській системі світогляду Піфагора. State and Political Views in the Universalist System of Pythagoras’Worldview
    (2020) Костицький, М.В.; Kostytskyi, M.
    Метою статті є запровадження (чи повернення) в науковий обіг інформації про призабутого універсального античного мислителя, філософа і мудреця Піфагора. Він був тим, з кого почалися європейська філософія, наука, культурологія, музикознавство тощо. У цілісному вченні мислителя важливим є акцент на державницьких і політичних поглядах, які стали підґрунтям для їх розвитку іншими античними філософами ймудрецями. The purposeof this article is to introduce (or return) into scientific circulation information about the forgotten universal ancient thinker, philosopher and sage –Pythagoras. He was the originator of European philosophy, science, culturology, musicology, and others. In the holistic teaching of the thinker it is necessary to highlight the state and political views that served as the basis for their development by other ancient philosophers and sages.
  • Thumbnail Image
    Item
    Етичні та правові погляди Піфагора. Ethical and Legal Views of Pythagoras
    (2020) Костицький, М.В.; Кушакова-Костицька, Н.В.; Kostytskyi, M.; Kushakova-Kostytska, N.
    Стаття про етичні та правові погляди Піфагора містить інформацію про універсальну систему знань, створену давньогрецьким філософом, мислителем і мудрецем Піфагором, та місце в нійідей і теорій, які стосуються етики й права. Піфагор ніколи не був лише схоластичним теоретиком. Його ідеї, зокрема етичні й правові, втілювалися в практику самим мислителем і його учнями та послідовниками. Важливе світоглядне й практичне значення мають ідеї справедливості та всезагальної любові. Зміст поняття справедливості змінювався і за тисячі років до Піфагора, і за тисячі років після нього. Сучасне розуміння справедливості ґрунтується значною мірою на визначенні, сформульованому в античний період. Нині автори посилаються на Платона, який вважав справедливість доброчесністю, на Аристотеля, котрий пов’язувавсправедливість із заслугами перед суспільством, але не посилаються на Піфагора, який за два століття до названих філософів дав визначення справедливості як відплати рівного за рівне. З огляду на загальне розуміння справедливості Піфагор відкрив новий її вид –законодавчу, яка є навіть кращою за судову справедливість. The article on the ethical and legal views of Pythagoras contains information about the universal system of knowledge created by the ancient Greek philosopher, thinker and sage Pythagoras, and the place in it of ideas and theories relating to ethics and law. Pythagoras was never just a scholastic theorist. His ideas, including ethical and legal,were put into practice by the thinker himself and his students and followers. The ideas of justice and universal love are of great ideological and practical importance. The meaning of the concept of justice changed both thousands of years before Pythagoras and thousands of years after him. Todayʼs understanding of justice is based largely on the definition given in antiquity. Todayʼs authors refer to Plato, who considered justice to virtue, to Aristotle, who associated justice with merit before society, but do not refer to Pythagoras, who two centuries before these philosophers gave the definition of justice as retribution for equal. Based on a general understanding of justice, Pythagoras discovered a new form of it ‒legislative, which is even better than judicial justice.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема свідомості у філософії та психології. Problem of the Consciousness in the Philosophy and Psychology.
    (2017) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.
    Проаналізовано одвічну філософську та психологічну проблему свідомості, зокрема її зв’язок із буттям, матерією, інформацією, енергією. Здійснено історичний екскурс щодо визначення цього феномену починаючи з античних часів. Констатовано, що методологія матеріалістичної діалектики більше ніж на півстоліття зупинила дослідження свідомості на території СРСР і країн соціалістичного табору, зумовивши утвердження догмату, згідно з яким свідомість сприймали як найвищу форму відображення матерії, властивість головного мозку людини. Висловлено гіпотезу про позаіндивідуальний характер свідомості. In the article, a timeless philosophical and psychological problem of the consciousness, particularly, its connection with the existence, materia, information, energy is analysed. The article contains a historical background of the definition of this phenomenon from the ancient times. It is stated that in the USSR and the socialist states, the methodology of the materialistic dialectic stopped the research of the consciousness on more than half a century and derived the statement of a dogma that the consciousness was taken in as the highest form of the reflection of the materia, the quality of the brain of a human being. It is made a hypothesis about the outindividual nature of the consciousness.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні погляди Піфагора. Psychological Views of Pythagoras
    (2020) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.
    Метоюстатті є спроба відновити належне місце психологічного вчення Піфагора в історії психології. У цьому контексті автор уточнює витоки психології, досліджуючи науковий спадок Піфагора –першого європейського мислителя, філософа, ученого, творця універсальної системи знань, де вперше було представлено і психологію. Методологієюдослідженняє заперечення автором «пірамідальності» методологій та обстоювання «горизонтального» поліметодологічного підходу, де творцем методології та методики наукового дослідження є науковець. Крім того, автор під час написання статті використав логічну методологію, а також метод герменевтики й історичний метод. Представлений матеріал вирізняється науковою новизною,оскільки в історії психології постать цього мислителя здебільшого оминаютьувагою. Згадок про Піфагора майже немає. Висновки. Відомості про творчу спадщину Піфагора суперечливі. Іноді стверджують, що він нічого не писав, в інших джерелах зазначено, що Піфагор написав три, шість, вісімнадцять трактатів. Однак фактом є те, що в усіх переліках його творів зазначенотрактат «Про душу», текст якого до нас дійшов. Аналіз цього трактату дає підстави вважати Піфагора першовідкривачем психології та її місця в системі наук. Очевидно, що в низці інших питань Платон, Арістотель, Емпедокл, Демокріт та інші античні мислителі творчо використали спадщину Піфагора, зокрема й ту її частину, яка стосується психології. Thepurpose of this article is to clarify the origins of the history of psychology, to return to theperson of the first European thinker, philosopher, scientist, creator of the universal system of knowledge where psychology was first presented. Themethodologyof this study is the author’s denial of the «pyramidality» of methodologies and advocating a «horizontal»polymethodological approach, where the creator of the methodology and methodology of scientific research is the scientist himself (see the author’s publications in the journal «Legal Psychology» No.1 (7) in 2010, No.2(12) in 2012, No.1(15) in 2014, etc.). In addition, the author used a logical methodology in writing the article, as well as the method of hermeneutics and the historical method. The presented material is marked by scientific noveltybecause in the history of psychology the figure of this Thinker is mostly ignored. There is almost no mention of Pythagoras. Conclusions:information about the creative heritage of Pythagoras is contradictory. It is sometimes claimed that he did not write anything, other sources indicate that Pythagoras wrote three, six, eighteen treatises. However, the fact is that in all lists of his works there is a mention of the treatise «On the Soul», the text of which has come down to us. Analysis of this treatise gives grounds to consider Pythagoras the discoverer of psychology and its place in the system of sciences. It is believed that, as in many other matters, Plato, Aristotle, Empidocles, Democritus and other ancient thinkers creatively used the legacy of Pythagoras, including that part of it that relates to psychology.
  • Thumbnail Image
    Item
    Психологічні, юридичні та політичні аспекти запровадження української мови як державної. Psychological, Legal and Political Aspects of Introduction of the Ukrainian Language as a State Language.
    (2016) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.
    Проаналізовано психологічні, юридичні та політичні проблеми запровадження української мови як державної. Наведено стислий історичний огляд дискримінування українців за мовною ознакою, здійснюваного царським російським і радянським урядами. Розглянуто дві спроби українізації суспільного життя в УРСР (20-ті і 50–60-ті роки ХХ століття), висвітлено фрагменти колонізаційної політики щодо українців. Визначено психологічні, юридичні та політичні причини ускладнення мовної ситуації в Україні, а також підґрунтя для її оптимізації. Проанализированы психологические, юридические и политические проблемы внедрения украинского языка как государственного. Подан краткий исторический обзор дискриминации украинцев по языковому признаку, осуществляемой царским и советским правительствами. Рассмотрены две попытки украинизации общественной жизни (20-е и 50–60-е годы ХХ века), освещены некоторые фрагменты колонизаторской политики в отношении украинцев. Определены психологические, юридические и политические причины осложнения языковой ситуации в Украине, а также направления ее оптимизации. In the article it is analyzing psychological, legal and political problems of implementation of the Ukrainian language as a state language. It is given the short historical review of the Ukranians’ discrimination by the language factor which is realized by the czar’s and soviet governments.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль і місце нової еліти в історичному процесі розвиткулюдської цивілізації. Role and Place of the New Elite in the Process of Forming E-Governance
    (2019) Костицький, М. В.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kostytskyi, M.; Kushakova-Kostytska, N.
    Метою статті є дослідження актуальної проблеми формування національної наукової еліти. Автори акцентуютьна тому, що в епоху інформації лише тіособи, чий рівень знань та інтелекту буде відповідати критеріям, запропонованим техногенною цивілізацією, належатимуть до еліти. Обґрунтовано ключову роль наукової еліти в подальшому розвитку інформаційного суспільства в Україні. За результатами дослідження автори доходять висновку, що лише усвідомлення інформатики й інших сучасних галузей знань не робить людину елітарною. Ознаками елітарності мають залишатися висока духовність, благородство, вишуканість, цілеспрямованість бути корисною людям та їхній Батьківщині. Нині, попри знищення попередніх елітних верств, аристократії та інтелігенції, слідсподіватися, що нове покоління еліти –наукове –сформує та відіграє в суспільстві ту позитивну роль, на яку претендує. Thepurpose articleis devoted to the actual problem of the formation of the national scientific elite. The author emphasizes the fact that in the information age only those whose level of knowledge and intelligence will meet the criteria put forward by techno genic civilization will belong to the elite. Thus, the key role of the scientific elite in thefurther development of the information society in Ukraine is substantiated. According to the results of the research, the author concludes that only awareness in computer science and other modern branches of knowledge in itself does not make a person elitist. This is a matter of definition. It seems that the signs of elitism must first of all remain high spirituality, nobility, refinement, the interned to be useful to people and their Motherland. Today, despite the destruction of the previous elite strata –the aristocracy and the intelligentsia, it remains to be hoped that the new generation of the elite –scientific –will eventually form and play in the society the positive role it claims to be.
  • Thumbnail Image
    Item
    Справедливість як засіб і ціль у виправленні та ресоціалізації засуджених: філософське осмислення.Justice as a Remedy and Aim in Correction and Resocialization of Convicted: Philosophical Thinking
    (2018) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.
    Стаття містить дві частини: у першій крізь призму філософії права проаналізовано зміст і форми справедливості, прослідковується звʼязок етики та юриспруденції в підході до справедливості, здійснено спробу виокремити справедливість як одну з підвалин права. Окреслено побутове й наукове розуміння справедливості, констатовано, що справедливість можна трактувати як рівність, правність, свободу, компенсацію, співрозмірність, розподільність тощо. В історії виникнення й розвитку державно-правових систем питання справедливості було головним як в оцінюванні діяльності влади і правителів упродовж не менше ніж останні пʼять тисяч років. У філософії та філософії права справедливість є обʼєктом аналізу й оцінок протягом близько двох з половиною тисяч років. Автори прослідковують еволюцію розуміння справедливості від Сократа й до наших днів. Друга частина статті присвячена проблемі справедливості у виправленні й ресоціалізації засуджених за вчинення злочинів і поміщених в установи виконання покарань. Заперечено формальнодогматичний підхід до виконання покарання, за якого виокремлюється лише один елемент покарання – кара, а інші два – виправлення й ресоціалізація – виявляються лише формально. Для реалізації цих двох елементів необхідно змістити акцент з юридичної основи виправлення та ресоціалізації на психологічну й педагогічну, забезпечуючи вплив на внутрішню, психологічну (душевну) сторону засуджених, усвідомлення ними своєї вини і спонукаючи їх до каяття. Для цього засуджений має прийняти покарання та режим його відбування як вияв справедливості, йому необхідно прищеплювати почуття справедливості як пенітенціарної мети.The article consists of two parts: in first part the content and forms of justice are analyzed through the prism of the legal philosophy, the connection of ethics and jurisprudence concerning the approach to justice is observed, the attempt is made to highlight justice as one of the grounds of law. In the history of appearing and development of the state and legal systems the question of justice was the main in assessing the activities of government and rulers during no less than the last five thousand years. In philosophy and philosophy of law justice is an object of the analyzing and assessment at least for two and a half thousand years. The authors trace the evolution of justice understanding from Socrates to the present day. The second part of the article is devoted to the problem of justice in the correction and resocialization of convicted for crimes commission and imprisoned in penitentiary institutions.The authors reject the formal-dogmatic approach to the execution of punishment when only one element of punishment – retribution -is actually protruded, and the other two – correction and resocialization –are formally presented only. To implement these two elements, it is necessary to shift the focus from the legal basis of correction and resocialization to psychological and pedagogical ones, and to provide an impact on the internal psychological (mental) side of convicted, realizing their guilt by themselves and encourage them to sincere repentance. In order for this to be achieved, it is necessary that punishmentand the regime of its serving be accepted as fairby convicted; and convicted should be instilled with a sense of justice as a penitential goal.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифровий конституціоналізм: нова парадигма та перспективи розвитку в Україні. Digital Constitutionalism: a New Paradigm and Prospects for Development in Ukraine
    (2022) Костицький, М.В.; Kostytskyi, M.; Бесчастний, В.М.; Beschastnyi, V.; Кушакова-Костицька, Н.В.; Kushakova-Kostytska, N.
    За останні двадцять років у галузі цифрових технологій відбувся перехід від ліберальної перспективи до конституційної стратегії, яку визначають сьогодні як цифровий конституціоналізм. Цифрова трансформа-ція суспільства спричинила зміни парадигми через те, що державна влада вже не є монопольним регулятором щодо дотримання конституційних принципів. Сучасні інтернет-платформи переважно перебирають на себе регуляторні функції, породжуючи застереження щодо захисту прав користувачів від автономного розсуду приватних компаній, адже їхня діяльність не регламентована на конституційному рівні. Це зумовлює потребу в розробленні нових концептуальних підходів щодо розвитку конституційної демократії в умовах конкурентного протистояння між державною владою та приватним сектором. Метою публікації є дослідження цифрового конституціоналізму – нового наукового концепту, який сьогодні знаменує з одного боку трансформацію традиційного конституціоналізму до нових цифрових реалій, а з іншого – конституціоналізацію регулювання відносин в інтернеті. Over the past twenty years, there has been a shift in the field of digital technologies from a liberal perspective to a constitutional strategy, defined today as digital constitutionalism. The digital transformation of society has led to a paradigm shift due to the fact that the state power no longer acts as a monopoly regulator regarding the observance of constitutional principles. Modern Internet platforms are increasingly taking over regulatory functions, giving rise to reservations regarding the protection of users’ rights from the autonomous discretion of private companies, because their activities are not regulated at the constitutional level. This necessitates the development of new conceptual approaches to the development of constitutional democracy in the conditions of competitive confrontation between state power and the private sector. The purpose of the publication is the study of digital constitutionalism – a new scientific concept, which today marks, on the one hand, the transformation of traditional constitutionalism to new digital realities, and on the other hand, the constitutionalization of the regulation of relations on the Internet.
  • Thumbnail Image
    Item
    Цілісність і єдність в онтології законів буття та соціуму. Integrity and Unity in the Ontology of the Laws of Existence and Society
    (2021) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.
    У статті окреслено питання відродження (ренесансу) натурфілософії та натурфілософського підходу до зв’язку буття, матерії та свідомості як методологічної основи у визначенні зв’язку природи та соціуму, законів буття та законів суспільства (зокрема права та законів людських). Поділяючи право та законодавство, автори зазначають не лише системний зв’язок різних соціальних норм і законів, а й повну ієрархію норм суспільного регулювання. Метою дослідження є встановленняцілісності та єдності всього Сущого, з яким у нерозривному зв’язку перебуває право та законодавство. Методологія дослідження базується на інтегративному підході.Уперше в юридичній і філософсько-правовій літературі порушено питання щодо Всезагальних (космічних) законів як джерела права та закону, що зумовлює наукову новизнувикладеного матеріалу. Увисновкахнаголошено, що нині існують новітній синтез філософії, природничих, соціальних і гуманітарних наук і похідні від них знання. З огляду на зазначений методологічний процес є потреба розглянути право та закони (юридичні) у взаємозв’язку, цілісністю та єдністю із всезагальними (космічними) та природними законами. The article reveals the issues of revival (renaissance) of natural philosophy and natural philosophical approach to the connection of being, matter and consciousness as a methodological basis in determining the connection between nature and society, laws of existence and laws of society (including human rights and laws). Separating law and legislation, the authors emphasize not only the systemic relationship of various social norms and laws, but also the full hierarchy of norms of social regulation. Thepurposeof this study is to establish the integrity and unity of all Being, with which law and legislation are inextricably linked. The publication is based on an integrative research methodology.For the first time in the legal and philosophical-legal literature the question of Universal (space) laws as a source of law and law is raised, which determines the scientific noveltyof the presented material. Theconclusionsemphasize that today there is the latest synthesis of philosophy, natural, social and human sciences and knowledge derived from them. In connection with this methodological process, it is necessary to consider law and laws (legal) in the relationship, integrity and unity with the universal (space) and natural laws.