Browsing by Author "Koshchynets, V."

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості надання екстреної психологічної допомоги за різних психофізіологічних реакцій особи.Features of Emergency Psychological Assistance in Different Psychophysical Reactions of Personality
    (2020) Кощинець, В. В.; Koshchynets, V.; Галич, М. Ю.; Halych, M.
    Метоюстатті є вивчення особливостей надання екстреної психологічної допомоги за різних психофізичних реакцій особи.Методологія.Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Методологічну основу статті становлять наукові концепції вивченняокремихпсихологічних аспектів надання психологічної допомоги. Розглянуто особливості впливу екстремальних ситуацій та стресу на психоемоційний стан особи. Висвітлено роль динаміки переживання травмувальної ситуації та станів, що виникають унаслідок травматизації особи. Залежно від цього визначено основні типи реакцій на стресові ситуації, їх форми йвияви. Проаналізовано діяльність психологів-практиків у роботі з особами, які опинилися в надзвичайних ситуаціях. Окреслено негативний вплив екстремальних ситуацій та психіку особистості, визначено основні види психоемоційних реакцій, що виникають одразу після надзвичайної ситуації.Зʼясовано особливості переживання афективного стану й особливостей його перебігу. Наукова новизнастатті полягає в узагальненні та систематизації результатів досліджень щодо особливостей надання екстреної психологічної допомоги за різних психофізичних реакцій особи як наслідок переживання психотравмувальної ситуації. Висновки. Визначено низку практичних рекомендацій, які варто використовувати під час надання психологічної допомоги, розглянуто основні застереження. Обґрунтовано ефективність підходів, що використовують в організації надання екстреної психологічної допомоги особі, яка потрапила в надзвичайні умови. Визначено роль служби психологічної допомоги, її базові функції, головні принципи надання психологічної допомоги. психологічна допомога; психофізична реакція; марення; нервове тремтіння; плач; екстремальна ситуація; динаміка стану; екстрена психологічна допомога; стрес; афект.The purposeof the article is to study the question of the peculiarities of providing emergency psychological care for various psychophysical reactions of the individual The methodological basisof the article was formed by scientific concepts of studying individual psychological aspects of providing psychological assistance. The features of the influence of extreme situations and stress on the psychoemotional state of the individual are considered. The role of the dynamics of experiencing a traumatic situation and states arising as a result of personality traumatization is revealed. Depending on this, the main types of reactions to stressful situations, their forms and manifestations are determined. The activity of practicing psychologists in working with persons who find themselves in emergency situations is analyzed. The negative influence of extreme situations and the psyche of the individual are determined, and the main types of psychoemotional reactions that arise immediately after an emergency are determined. Thefeatures of the experience of an affective state and the features of its course are revealed. The scientific noveltyof the article lies in the generalization and systematization of research results on the features of the provision of emergency psychological assistance for various psychophysical personality reactions as a result of experiencing a traumatic situation. Conclusions.A number of practical recommendations that should be used in the provision of psychological assistance are identified and the main caveats are considered. The effectiveness of the approaches used in organizing the provision of emergency psychological assistance to a person who has fallen into emergency conditions has been substantiated. The role of the psychological assistance service, their basic functions, and the basic principles of providing psychological assistance are determined.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України до допиту дітей –жертв насильства. Features of Professional and Psychological Training the Investigators of the National Police of Ukraine for the Interrogation of Children –Victims ofViolence
    (2021) Кощинець, В. В.; Koshchynets, V.; Рівчаченко, О. А.; Rivchachenko, O.
    Наукову статтю присвячено питанням удосконалення процесу професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України в напрямі провадження допиту з дітьми – жертвами насильства. Актуальні проблеми поширення різних форм насильства щодо дітей, обрання вектору надання поліцейських послуг на міжнародному рівні, зі спрямуванням на стандарти міжнародного співтовариства, потребують суттєвого перегляду й оновлення програм професійної підготовки фахівців, яких залучають до кримінальних проваджень за участю дітей –жертв насильства. Метоюстатті є дослідження особливостей професійно-психологічної підготовки слідчих Національної поліції України до допиту дітей –жертв насильстваяк однієї з основних характеристик успішності професійної діяльності й забезпечення прав дитини. Методологія. Під час підготовки статті використано окремі загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, а саме: історичний, філософсько-правовий, порівняльний, системний, функціональний, узагальнення та психологічні методи: анкетування, опитування, бесіди, тестування.The scientific article is devoted to the issues of improving the process of professional and psychological training the investigators of the National Police of Ukraine in the field of interrogation of children –the victims of violence. The current problems of the spread the various forms of violence against children, the choice of the vector the police services at the international level, with a focus on international standards, require significant revision and updating the training programsfor specialists involved in criminal proceedings with children –the victims of violence. Thepurposeof thearticle is to research the features of professional and psychological training the investigators of the National Police of Ukraine to interrogate children –victims of violence as one of the main characteristics of the professional success and ensuring the rights of a child. Methodology. In preparation the article one used some general and special scientific methods of cognition, in particular: historical, philosophical and legal, comparative, systemic, functional, generalization and psychological methods:questionnaires, surveys, interviews, testing.Scientific novelty. As a result of an empirical research of the current condition and problems of the professional and psychological training of the National Police investigators for the interrogation of children -victims of violence, its role and significance, the ways to improve professional and psychological training have been identified. On this basis, we have developed proposals to optimize the professional and psychological training of investigators by making changes to vocational and postgraduate education programs, as well as the development of special courses and optional training programs using the training ground «Green Room». Conclusions.The analysis of the problem the professional and psychological preparation of investigators for interrogation the children –victims of violence, showed that in the process of professional development of specialists it is necessary to take into account requests the practical activities, modern methods and aids, to provide the use of practice-oriented methods of interactive adult study, and also providing psychological and methodological assistance to the specialists involved in criminal proceedings with children.Thus, the comprehensive professional and psychologicalpreparation of NPU investigators for the interrogation the children –victims of violence, will ensure the effective performance the professional tasks and improve the condition of real legal and psychological protection of the child –the victim of a crime. The issues covered are not final and require further scientific investigations.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретико-методологические основы специального психологического познания в юрисдикционном процессе. Theoretical and methodological principles of special psychological knowledge in the process of jurisdiction.
    (2019-09-06) Кощинець, Віктор Васильович; Koshchynets, V.
    Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад спеціального психологічного пізнання та практичних рекомендацій стосовно застосування спеціальних психологічних знань в юрисдикційному процесі, спрямованих на подальше вдосконалення цього напряму роботи. Обґрунтовано, що теоретичне пізнання і пізнання у юрисдикційному процесі відрізняються за своїм предметом, а саме: в першому випадку предмет нічим не обмежений, він представлений новими сутностями, феноменами та закономірностями їх розвитку; в другому – предмет знаходиться в межах приписів закону, він реалізується в межах іманентних юрисдикційному процесу завдань, причому результат відображення у такому пізнанні може не тільки не співпадати з реальністю, але й бути її викривленням. Доведено, що пізнання в юрисдикційному процесі реалізується за допомогою системно-структурного підходу і передбачає застосування суб’єктом пізнання сукупності методів, прийомів і засобів для досягнення наступних цілей: накопичення знань про оточуючий світ, закони та закономірності його розвитку, можливості та межі перетворення дійсності; формування індивідуального стилю діяльності з урахуванням знань про закони та форми мислення; встановлення індивідуально-психологічних і соціальнопсихологічних особливостей взаємодії об’єкта пізнання з оточуючим світом; Удосконалено: розуміння поняття правової процедури як особливого, нормативно встановленого порядку здійснення юридичної діяльності; уявлення про методологію юрисдикційного процесу як рефлексивного опису принципів та методів дослідження в правовій сфері; методологічна парадигма пізнання в юрисдикційному процесі як сукупного результату взаємодії пізнання і доказування.Обосновано, что теоретическое познание и познание в юрисдикционном процессе отличаются по своему предмету, а именно: в первом случае предмет ничем не ограничен, он представлен новыми сущностями, феноменами и закономерностями их развития; во втором – предмет находится в пределах норм закона, он реализуется в имманентных юрисдикционному процессу задач, причем отражения у таком познании может не только не совпадать с реальностью, но и быть ее искажением. Доказано, что познание в юрисдикционном процессе реализуется с помощью системно-структурного подхода и предусматривает применение субъектом познания совокупности методов, приемов и средств для достижения следующих целей: накопление знаний об окружающем мире, законах и закономерностях его развития, возможностям и пределах преобразования действительности; формирование индивидуального стиля деятельности с учетом знаний о законах и формах мышления; установление индивидуальнопсихологических и социально-психологических особенностей взаимодействия объекта познания с окружающим миром. Усовершенствовано понимание понятия правовой процедуры как особенного, нормативно установленного порядка осуществления юридической деятельности; представление о методологии юрисдикционного процесса как рефлексивного описания принципов и методов исследования в правовой сфере; методологическая парадигма познания в юрисдикционном процессе как совокупного результата взаимодействия познания и доказывания. The dissertation is devoted to the development of theoretical and methodological principles of special psychological knowledge and practical recommendations regarding the application of special psychological knowledge in the process of jurisdiction aimed at further improvement of this direction of thesis. It presents a meaningful generalization and provides a structural and functional model for using special psychological knowledge in the process of jurisdiction. It is substantiated that theoretical knowledge and knowledge in the process of jurisdiction differ in their subject and method, namely: the subject of theoretical knowledge is boundless, it consists of new entities, patterns of development of nature and society; the subject of jurisdictional knowledge is limited by the requirements of the law, it is not connected with new entities and expressed in the immanent jurisdictional process of concepts, and the result of reflection in such knowledge may not only not coincide with reality, but also be a distortion of it. It is proved that knowledge in the process of jurisdiction is a multilevel system of various methods and tools that are used for: the establishment of psychophysiological mechanisms of interaction of the subject of knowledge with objective reality; accumulation of the worldview of knowledge through the fundamental philosophical principles of scientific perception and transformation of reality; definition of a system of dialectically interconnected and interconnected general scientific, private and special methods of cognition; taking into account the logical forms of knowledge, which is a system of knowledge about the laws and forms of thinking in the application of certain methods of cognition; the involvement of technical means that expand the cognitive capabilities of the subject of knowledge.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретико-методологічні засади спеціального психологічного пізнання в юрисдикційному процесі. Theoretical and methodological principles of special psychological knowledge in the process of jurisdiction.
    (2019-09-06) Кощинець, Віктор Васильович; Koshchynets, V.
    Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад спеціального психологічного пізнання та практичних рекомендацій стосовно застосування спеціальних психологічних знань в юрисдикційному процесі, спрямованих на подальше вдосконалення цього напряму роботи. Обґрунтовано, що теоретичне пізнання і пізнання у юрисдикційному процесі відрізняються за своїм предметом, а саме: в першому випадку предмет нічим не обмежений, він представлений новими сутностями, феноменами та закономірностями їх розвитку; в другому – предмет знаходиться в межах приписів закону, він реалізується в межах іманентних юрисдикційному процесу завдань, причому результат відображення у такому пізнанні може не тільки не співпадати з реальністю, але й бути її викривленням. Доведено, що пізнання в юрисдикційному процесі реалізується за допомогою системно-структурного підходу і передбачає застосування суб’єктом пізнання сукупності методів, прийомів і засобів для досягнення наступних цілей: накопичення знань про оточуючий світ, закони та закономірності його розвитку, можливості та межі перетворення дійсності; формування індивідуального стилю діяльності з урахуванням знань про закони та форми мислення; встановлення індивідуально-психологічних і соціальнопсихологічних особливостей взаємодії об’єкта пізнання з оточуючим світом; Удосконалено: розуміння поняття правової процедури як особливого, нормативно встановленого порядку здійснення юридичної діяльності; уявлення про методологію юрисдикційного процесу як рефлексивного опису принципів та методів дослідження в правовій сфері; методологічна парадигма пізнання в юрисдикційному процесі як сукупного результату взаємодії пізнання і доказування.Обосновано, что теоретическое познание и познание в юрисдикционном процессе отличаются по своему предмету, а именно: в первом случае предмет ничем не ограничен, он представлен новыми сущностями, феноменами и закономерностями их развития; во втором – предмет находится в пределах норм закона, он реализуется в имманентных юрисдикционному процессу задач, причем отражения у таком познании может не только не совпадать с реальностью, но и быть ее искажением. Доказано, что познание в юрисдикционном процессе реализуется с помощью системно-структурного подхода и предусматривает применение субъектом познания совокупности методов, приемов и средств для достижения следующих целей: накопление знаний об окружающем мире, законах и закономерностях его развития, возможностям и пределах преобразования действительности; формирование индивидуального стиля деятельности с учетом знаний о законах и формах мышления; установление индивидуальнопсихологических и социально-психологических особенностей взаимодействия объекта познания с окружающим миром. Усовершенствовано понимание понятия правовой процедуры как особенного, нормативно установленного порядка осуществления юридической деятельности; представление о методологии юрисдикционного процесса как рефлексивного описания принципов и методов исследования в правовой сфере; методологическая парадигма познания в юрисдикционном процессе как совокупного результата взаимодействия познания и доказывания. The dissertation is devoted to the development of theoretical and methodological principles of special psychological knowledge and practical recommendations regarding the application of special psychological knowledge in the process of jurisdiction aimed at further improvement of this direction of thesis. It presents a meaningful generalization and provides a structural and functional model for using special psychological knowledge in the process of jurisdiction. It is substantiated that theoretical knowledge and knowledge in the process of jurisdiction differ in their subject and method, namely: the subject of theoretical knowledge is boundless, it consists of new entities, patterns of development of nature and society; the subject of jurisdictional knowledge is limited by the requirements of the law, it is not connected with new entities and expressed in the immanent jurisdictional process of concepts, and the result of reflection in such knowledge may not only not coincide with reality, but also be a distortion of it. It is proved that knowledge in the process of jurisdiction is a multilevel system of various methods and tools that are used for: the establishment of psychophysiological mechanisms of interaction of the subject of knowledge with objective reality; accumulation of the worldview of knowledge through the fundamental philosophical principles of scientific perception and transformation of reality; definition of a system of dialectically interconnected and interconnected general scientific, private and special methods of cognition; taking into account the logical forms of knowledge, which is a system of knowledge about the laws and forms of thinking in the application of certain methods of cognition; the involvement of technical means that expand the cognitive capabilities of the subject of knowledge.