Browsing by Author "Kinash, Nataliia"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Реалізація загальноєвропейських принципів громадянства в Україні: конституційно-порівняльне дослідження. Realization of pan-European Principles of Citizenship in Ukraine: Constitutional and Comparative Research.
    (2020-08) Кінаш, Наталія Богданівна; Kinash, Nataliia
    У дисертації у порівняльному аспекті з національними принципами громадянства здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми концептуальних питань реалізації загальноєвропейських принципів громадянства в Україні. Дескриптивно-логічно подано наукові напрацювання, які відповідним чином сформулювали уявлення про сучасний стан обраної проблеми в юридичній науці. З’ясовано, що наукові дослідження, які присвячені питанням аналізу інституту громадянства, зокрема його принципам, досі залишаються недостатніми в межах конституційного права. Певні науково-теоретичні досягнення, питання аналізу реалізації міжнародних принципів громадянства, зокрема загальноєвропейських в Україні, мають переважно фрагментарний та безсистемний характер. Акомодація національного законодавства до нових міжнародно-правових реалій і тенденцій, у тому числі імплементація нових європейських концептів у сфері громадянства, є наближенням української правової системи до європейських стандартів правового регулювання відносин у цій сфері, зумовлює уведення в українську юридичну науку нових термінів, зокрема «загальноєвропейські принципи громадянства». Здійснено порівняльно-правовий аналіз актів у сфері громадянства міжнародного характеру, нормативно-правових положень України та, певною мірою, враховуючи фактор тимчасово окупованої території України, проблему захисту на цій території українських громадян, у порівняльному вимірі також законодавства Російської Федерації. За результатами цього аналізу встановлено, що українське законодавство більше зорієнтоване на системний захист національного громадянства, для цього Україна ухвалила ряд нормативно-правових актів щодо захисту власних громадян на тимчасово окупованій території. Констатовано, що сучасна агресивна політика Російської Федерації щодо України, зокрема й у питаннях громадянства, вимагають від сучасної науки конституційного права комплексного обґрунтування інституту принципів громадянства, зокрема в аспекті реалізації захисту громадянства України на тимчасово окупованій національній території. Здійснено теоретичний аналіз розуміння «принципи громадянства» за посередництвом доктринальних поглядів на «принципи права». Встановлено співвідношення «принципів права» та «принципів громадянства», їх схожі та відмінні ознаки. Розкрито процес змістовного філософського, теоретико-правового та конституційно-правового формулювання терміна «принципи громадянства». Проаналізовано їх місце і роль у процесі регулювання відносин у сфері громадянства. На цій основі репрезентовано удосконалений підхід до розуміння «принципи громадянства», за яким це зумовлені об’єктивними закономірностями становлення і розвитку правового зв’язку між фізичною особою та державою усвідомлені керівні ідеї, вихідні положення, які концентровано виражають сталі, істотні риси інституту громадянства та системно втілені в нормативно-правових приписах засадничого, імперативного характеру, офіційно закріплених у встановлених юридичних формах, й зумовлюють зміст і спрямованість правового регулювання відносин у сфері громадянства. Запропоновано загальне розуміння «загальноєвропейські принципи громадянства» – як визнані Радою Європи та офіційно текстуально відображені у Європейській конвенції про громадянство, уніфіковані й функціонально узагальнені принципи, що стосуються громадянства фізичних осіб, якими її держави-учасниці мають керуватися в питанні національного регулювання відносин у сфері громадянства. Зосереджена увага на тому, що диференційовані загальноєвропейські принципи громадянства та принципи громадянства України тісно взаємопов’язані й взаємозумовлені, утворюють інституціолізовану систему, яка, враховуючи законні інтереси фізичної особи та держави, конструктивно формулює політико-правові вимоги, сукупність яких забезпечує цілісність та стабільність національного інституту громадянства. У взаємодії ці принципи громадянства здатні виконати свої функції та призначення, адекватно відобразити закономірності правового зв’язку між фізичною особою та державою. Контрастивна характеристика національних принципів громадянства зі змістом загальноєвропейських принципів, що стосуються громадянства фізичних осіб, а також певною мірою і Російської Федерації, висвітлила окремі теоретичні та правові проблеми кожного з принципів громадянства України. На цій основі визначено прогалини і недоліки, наведено можливі напрями законодавчого удосконалення національних принципів громадянства. Доведено, що питання реалізації захисту громадянства України, а відтак і власних громадян, які постійно перебувають на тимчасово окупованій території України, потребує не лише внутрішньополітичного вирішення, а й міжнародного втручання, що зумовлює створення нових та удосконалення існуючих правових форм і засобів захисту прав і свобод наших громадян, виходячи, зокрема, з принципів громадянства як консолідуючої ідейної спрямованості правової оцінки порушення прав і свобод українських громадян з боку Російської Федерації, реінтеграції власного населення, та в цілому відновленню, в межах тимчасово окупованої державної території, конституційного ладу України. Аргументовано, що проблема реалізації захисту громадянства України, зокрема на тимчасово окупованій території України, має довгострокову перспективу, а тому вимагає концентрованого дуалізму, зокрема, концептуально-національного та конструктивно-міжнародного підходу. Концептуально-національний підхід передбачає: 1) вироблення нової нормативно-законодавчої бази, яка має узгоджуватись із реалізацією загальноєвропейських принципів громадянства; 2) зміни та доповнення до ряду статей Закону України «Про громадянство України»; 3) розроблення та впровадження Концепції державної правової політики у сфері реалізації захисту громадянства України від зовнішніх загроз. Підкреслено вагомість конструктивно-міжнародного підходу, який обумовлений участю України у міжнародних урядових організаціях і приєднанням до міжнародних угод та надає ряд можливостей використання міжнародної правозахисної мережі як додаткового дієвого інструментарію впливу на захист громадянства за обставин тимчасово окупованої території України. Відтак системно схематично сформульовані конкретні можливі напрями міжнародної діяльності України щодо захисту національного громадянства. Орієнтуючись на міжнародні стандарти у сфері громадянства, викладені у Європейській конвенції про громадянство, що є одним із перспективних факторів регіональної стратегічної стабільності та напрямом сучасної правової модернізації, сформовано конкретні пропозиції та рекомендації з удосконалення національного інституту громадянства, що створює теоретико-методологічну основу здійснення гармонізації законодавства України із законодавством інших держав – учасниць Ради Європи у питаннях, які стосуються цього інституту. In the dissertation in the comparative aspect with the national principles of citizenship, a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem of conceptual issues of realization of pan-European principles of citizenship in Ukraine are made.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реалізація загальноєвропейських принципів громадянства в Україні: конституційно-порівняльне дослідження. Realization of pan-European Principles of Citizenship in Ukraine: Constitutional and Comparative Research.
    (2020-08) Кінаш, Наталія Богданівна; Kinash, Nataliia
    У дисертації у порівняльному аспекті з національними принципами громадянства здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми концептуальних питань реалізації загальноєвропейських принципів громадянства в Україні. Дескриптивно-логічно подано наукові напрацювання, які відповідним чином сформулювали уявлення про сучасний стан обраної проблеми в юридичній науці. З’ясовано, що наукові дослідження, які присвячені питанням аналізу інституту громадянства, зокрема його принципам, досі залишаються недостатніми в межах конституційного права. Певні науково-теоретичні досягнення, питання аналізу реалізації міжнародних принципів громадянства, зокрема загальноєвропейських в Україні, мають переважно фрагментарний та безсистемний характер. Акомодація національного законодавства до нових міжнародно-правових реалій і тенденцій, у тому числі імплементація нових європейських концептів у сфері громадянства, є наближенням української правової системи до європейських стандартів правового регулювання відносин у цій сфері, зумовлює уведення в українську юридичну науку нових термінів, зокрема «загальноєвропейські принципи громадянства». Здійснено порівняльно-правовий аналіз актів у сфері громадянства міжнародного характеру, нормативно-правових положень України та, певною мірою, враховуючи фактор тимчасово окупованої території України, проблему захисту на цій території українських громадян, у порівняльному вимірі також законодавства Російської Федерації. За результатами цього аналізу встановлено, що українське законодавство більше зорієнтоване на системний захист національного громадянства, для цього Україна ухвалила ряд нормативно-правових актів щодо захисту власних громадян на тимчасово окупованій території. Констатовано, що сучасна агресивна політика Російської Федерації щодо України, зокрема й у питаннях громадянства, вимагають від сучасної науки конституційного права комплексного обґрунтування інституту принципів громадянства, зокрема в аспекті реалізації захисту громадянства України на тимчасово окупованій національній території. Здійснено теоретичний аналіз розуміння «принципи громадянства» за посередництвом доктринальних поглядів на «принципи права». Встановлено співвідношення «принципів права» та «принципів громадянства», їх схожі та відмінні ознаки. Розкрито процес змістовного філософського, теоретико-правового та конституційно-правового формулювання терміна «принципи громадянства». Проаналізовано їх місце і роль у процесі регулювання відносин у сфері громадянства. На цій основі репрезентовано удосконалений підхід до розуміння «принципи громадянства», за яким це зумовлені об’єктивними закономірностями становлення і розвитку правового зв’язку між фізичною особою та державою усвідомлені керівні ідеї, вихідні положення, які концентровано виражають сталі, істотні риси інституту громадянства та системно втілені в нормативно-правових приписах засадничого, імперативного характеру, офіційно закріплених у встановлених юридичних формах, й зумовлюють зміст і спрямованість правового регулювання відносин у сфері громадянства. Запропоновано загальне розуміння «загальноєвропейські принципи громадянства» – як визнані Радою Європи та офіційно текстуально відображені у Європейській конвенції про громадянство, уніфіковані й функціонально узагальнені принципи, що стосуються громадянства фізичних осіб, якими її держави-учасниці мають керуватися в питанні національного регулювання відносин у сфері громадянства. Зосереджена увага на тому, що диференційовані загальноєвропейські принципи громадянства та принципи громадянства України тісно взаємопов’язані й взаємозумовлені, утворюють інституціолізовану систему, яка, враховуючи законні інтереси фізичної особи та держави, конструктивно формулює політико-правові вимоги, сукупність яких забезпечує цілісність та стабільність національного інституту громадянства. У взаємодії ці принципи громадянства здатні виконати свої функції та призначення, адекватно відобразити закономірності правового зв’язку між фізичною особою та державою. Контрастивна характеристика національних принципів громадянства зі змістом загальноєвропейських принципів, що стосуються громадянства фізичних осіб, а також певною мірою і Російської Федерації, висвітлила окремі теоретичні та правові проблеми кожного з принципів громадянства України. На цій основі визначено прогалини і недоліки, наведено можливі напрями законодавчого удосконалення національних принципів громадянства. Доведено, що питання реалізації захисту громадянства України, а відтак і власних громадян, які постійно перебувають на тимчасово окупованій території України, потребує не лише внутрішньополітичного вирішення, а й міжнародного втручання, що зумовлює створення нових та удосконалення існуючих правових форм і засобів захисту прав і свобод наших громадян, виходячи, зокрема, з принципів громадянства як консолідуючої ідейної спрямованості правової оцінки порушення прав і свобод українських громадян з боку Російської Федерації, реінтеграції власного населення, та в цілому відновленню, в межах тимчасово окупованої державної території, конституційного ладу України. Аргументовано, що проблема реалізації захисту громадянства України, зокрема на тимчасово окупованій території України, має довгострокову перспективу, а тому вимагає концентрованого дуалізму, зокрема, концептуально-національного та конструктивно-міжнародного підходу. Концептуально-національний підхід передбачає: 1) вироблення нової нормативно-законодавчої бази, яка має узгоджуватись із реалізацією загальноєвропейських принципів громадянства; 2) зміни та доповнення до ряду статей Закону України «Про громадянство України»; 3) розроблення та впровадження Концепції державної правової політики у сфері реалізації захисту громадянства України від зовнішніх загроз. Підкреслено вагомість конструктивно-міжнародного підходу, який обумовлений участю України у міжнародних урядових організаціях і приєднанням до міжнародних угод та надає ряд можливостей використання міжнародної правозахисної мережі як додаткового дієвого інструментарію впливу на захист громадянства за обставин тимчасово окупованої території України. Відтак системно схематично сформульовані конкретні можливі напрями міжнародної діяльності України щодо захисту національного громадянства. Орієнтуючись на міжнародні стандарти у сфері громадянства, викладені у Європейській конвенції про громадянство, що є одним із перспективних факторів регіональної стратегічної стабільності та напрямом сучасної правової модернізації, сформовано конкретні пропозиції та рекомендації з удосконалення національного інституту громадянства, що створює теоретико-методологічну основу здійснення гармонізації законодавства України із законодавством інших держав – учасниць Ради Європи у питаннях, які стосуються цього інституту. In the dissertation in the comparative aspect with the national principles of citizenship, a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem of conceptual issues of realization of pan-European principles of citizenship in Ukraine are made.