Browsing by Author "Hvozdiuk, V."

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Засади проведення слідчих (розшукових) дій у контексті практики Європейського суду з прав людини. Fundamentals of Conducting Investigative(Search) Actions in Accordancewith the Practice of the European Courtof Human Rights
    (2020) Чорноус, Ю. М.; Chornous, Yu.; Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.
    Метою статті єформування засад проведення слідчих (розшукових) дій на підставі практики Європейського суду з прав людини. Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: висвітлити значення практики Європейського суду з прав людини в кримінальному провадженні та безпосередньо під час проведення слідчих (розшукових) дій; проаналізувати окремі рішення Європейського суду з прав людини, які необхідно враховувати під час проведення слідчих (розшукових) дій.Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання явищ, а також їхніх зв’язків із практичною діяльністю органів досудового розслідування, прокуратури та суду. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу норм міжнародного й національного законодавства, рішень Європейського суду з прав людини, наукових категорій; історико-правовий –під час розгляду наукових позицій щодо окремих проблемних питань; системно-структурний –для формулювання завдань, які виконують у процесі проведення органами досудового розслідування слідчих (розшукових) дій на підставі практики Європейського суду з прав людини.Thepurposeof the article is to form the fundamentals for conducting investigative (search) actions, in accordance with the practice of the European Court of Human Rights. Achieving of this goal was to solve the following problems: to disclose the importance of the practice of the European Court of Human Rights in criminal proceedings and directly during investigative (search) actions; to analyze certain decisions of the European Court of Human Rights to be considered while conducting investigative (search) actions. Methodology.The methodological toolkit was chosen considering the aim, the specific character of the object and subject of the research. The general dialectical method of scientific cognition of the phenomena, as well as their relation to the practical activity of the bodies of pre-trial investigation, prosecutor's office and court, is decisive. There following special methods of the research were used: the comparative law method –was used in the analysis of the norms of international and national legislation, decisions of the European Court of Human Rights, scientific categories; historical method in law was used in order to reveal scientific views on particular problematic issues; structural method was used to formulate issues that are solved as a resultof investigative (search) actions conducted by pre-trial investigative bodies considering the practice of the European Court of Human Rights.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологічні засади використання практики Європейського суду з прав людини в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Methodological Principles of Conducting Investigative (Search) Actions Taking into Account the Practice of the European Court Human Rights
    (2021) Чорноус, Ю. М.; Chornous, Yu.; Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.
    Використання практики ЄСПЛ у кримінальному провадженні та безпосередньо під час проведення слідчих (розшукових) дій, сприяє розвитку науки криміналістики, засвідчує цілеспрямований процес адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, формування спільних засад правозастосування та забезпечення євроінтеграційного напряму розвитку держави. Метою наукової статті є формування методологічних засад використання практики ЄСПЛ в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Висновки. Встановлено, що значення практики ЄСПЛ для розвитку тактики слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що: а) вивчення рішень ЄСПЛ дозволяє сформувати криміналістичні рекомендації (зокрема щодо представлення скарг і доводів заявників); б) практика ЄСПЛ є джерелом формування тактичних прийомів на підставі досвіду іноземних держав; в) завдяки аналізу представленої ситуації заявником та її тлумачення ЄСПЛ можна сформувати відповідні слідчим ситуаціям розслідування тактичні прийоми та криміналістичні рекомендації. The use of ECtHR practice in criminal proceedings and directly during investigative actions provides an impetus to the development of forensic science, demonstrates a purposeful process of adapting national legislation to European Union law, forming common principles of law enforcement and ensuring European integration. The purpose of the scientific article is to form a methodological basis for the use of ECtHR practice during investigative (search) actions. Conclusions. It was found that the development of tactics of investigative (search) actions in the context of taking into account the case law of the European Court of Human Rights is that: a) study of ECtHR decisions allows to form forensic recommendations;b) the practice of the ECtHR is a source of tactics based on the experience of foreign countries; c) by analyzing the situation presented by the applicant and interpreting it by the ECtHR, it is possible to develop tactics and forensic recommen-dations appropriate to the investigative situations of the investigation.
  • Thumbnail Image
    Item
    Тактика допиту підозрюваного в кримінальному провадженні відповідно до практики Європейського суду з прав людини. Tactics of Interrogation of the Suspect in Criminal Proceedings in Accordance with the Practice of the European Court of Human Rights
    (2020) Гвоздюк, В. В.; Hvozdiuk, V.
    Метоюнаукової статті є формування тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні з огляду на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Досягнення цієї мети зумовило необхідність виконання таких завдань: окреслити значення практики ЄСПЛ під час проведення допиту в кримінальному провадженні; проаналізувати окремі рішення ЄСПЛ, які визначають тактику допиту підозрюваного в кримінальному провадженні; виокремити типові порушення прав і свобод підозрюваного згідно з рішенням ЄСПЛ, які обумовили недопустимість тактичних прийомів; надати практичні рекомендації щодо тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні в контексті практики ЄСПЛ. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання. Також було застосовано загальнонаукові методи, зокрема індукції (з метою пізнання застосовуваних прийомів під час допиту підозрюваного правоохоронними органами, що висвітленів практиці ЄСПЛ), узагальнення (після дослідження окремих рішень ЄСПЛ у їх сукупностіможливим видалося вдосконалити критерії допустимості тактичних прийомів під час проведення допиту підозрюваного).З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий –під час аналізу рішень ЄСПЛ і наукових категорій; системно-структурний –для формування практичних рекомендацій щодо дотримання критеріїв допустимості тактичних прийомів під час проведення допиту підозрюваного відповідно до рішеньЄСПЛ. Наукова новизнапублікації полягає в наданні практичних рекомендацій щодо тактики допиту підозрюваного в кримінальному провадженні з огляду на практику ЄСПЛ. Thepurposeof the scientific article is to form the tactics of interrogation of a suspect in criminal proceedings, taking into account the practice of the European Court of Human Rights (ECHR). Achieving this goal led to the solution of the following tasks: to outline the importance of the practice of the European Court of Human Rights during the interrogation in criminal proceedings; to analyze certain decisions of the ECHR, which determine the tactics of interrogation of a suspect in criminal proceedings; to identify typical violations of the rights and freedoms of the suspect in accordance with the decisions of the ECHR, which led to the inadmissibility of tactics; to provide practical recommendations on the tactics of interrogation of a suspect in criminal proceedings, taking into account the practice of the ECHR. Methodology.Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object and subject of the research. The general dialectical method of scientific cognition is decisive. General scientific methods were also used, in particular, method of induction (in order to learn the techniques used in the interrogation of a suspect by law enforcement agencies, covered in the practice of the ECHR), and method of generalization (having research individual decisions of the ECHR in their entirety, it became possible to improve the criteria for the admissibility of tactics during the interrogation of a suspect). Among the special research methods the following are used: method of comparative law –during the analysis of decisions of the European Court of Human Rights and scientific categories; system-structural method –to form practical recommendations for compliance with the criteria of admissibility of tactics during the interrogation of a suspect in accordance with the decisions of the ECHR.