Browsing by Author "Husiak, M."

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Статут як джерело міжнародного права: загальнотеоретична характеристика. The Statute as a Source of International Law: a General Theoretical Characteristic
    (2020) Гусяк, М. П.; Husiak, M.
    Метоюстатті є ґрунтовне загальнотеоретичне вивчення статуту як визначального джерела міжнародного права. Для її досягнення виконано такі завдання: з’ясовано правову сутність статуту як джерела права; висвітлено загальнотеоретичну специфіку статуту як джерела міжнародного права з огляду на міжнародно-правові акти; на підставі сутнісних характеристик статутів визначено їх місце в системі джерел права, системі джерел міжнародного права; виокремлено спільні йвідмінні ознаки статутів як джерел національного таміжнародного права. Методологія.Використано низку поширених методів, прийомів та підходів удослідженністатуту як джерела міжнародного права. Ідеться, зокрема, про діалектичний і гносеологічний, історичний та порівняльно-правовий, формально-юридичний і семіотичний методи, а також матеріальний, інституційний та системний підходи. Наукова новизнадослідження статуту як джерела міжнародного права вирізняється загальнотеоретичними, галузевими, просторовими йіншими аспектами. Цепереважно багатосторонні, організаційні, установчі, програмні, певною мірою модельні правові акти,на відміну від статутів, які є внутрішньодержавними джерелами права. Статути можуть бути типові й індивідуальні, універсальні та регіональні тощо. Загалом статутиразом з іншими правовими актаминалежать до міжнародних договорів як одного з основних джерел міжнародного права. На внутрішньодержавному рівні належно ратифіковані статути є складовою національного законодавства, де також діютьстатути підприємств, територіальних громад, релігійних і громадських організацій, правоохоронних органів тощо. Thepurpose of this article is a thorough theoretical study of the statute as a particular source of international law. In order to achieve it, we tried to solve the following tasks: to find out the legal nature of the statute as a source of law; to reveal the general theoretical features of the statute as a source of international law, based on existing such internationallegal acts; on the basis of the essential characteristics of the statutes, determine their place in the system of sources of law, the system of sources of international law; to distinguish between common and distinctive features of the statutes as sources of national and international law. Themethodological toolkit involves the use of a number of common methods, techniques and approaches when exploring the statute as a source of international law. These include dialectical and epistemological, historical and comparative law, formal legal and semiotic methods, as well as material, institutional and systemic approaches. Thescientific noveltyof the study of the statute as a source of international law is marked by both general theoretical and sectoral, spatial and other peculiarities. These legal acts are predominantly multilateral, organizational, constituent, programmatic, toa certain extent model legal act, unlike statutes, which are domestic sources of law. Types of statutes can be: standard and individual, universal and regional statutes, etc. In general, the statutes, among other legal instruments, belong to internationaltreaties as one of the main sources of international law. Properly ratified statutes at the domestic level are part of national legislation, where there are also statutes of enterprises, territorial communities, religious and non-governmental organizations, law enforcement agencies, etc.
  • Thumbnail Image
    Item
    Статути як джерела права: теоретико-правовий аналіз.The Source of Law: Theoretical-Legal Analysis
    (2018) Гусяк, М. П.; Husiak, M.
    Джерела права є однією з основних категорій права як у прикладному, так і в теоретико-пізнавальному аспектах. Визначення сутності юридичних джерел права, системи, яку вони становлять, безпосередньо залежить від правових шкіл і концепцій, що розвиваються протягом тривалого часу. У сучасному науковому середовищі для розвитку та конкретизації інтегративного підходу до змісту й поняття терміна «джерело права» здійснено спробу наповнити його визначення в контексті тих матеріальних, соціальних та інших умов життя суспільства, які обʼєктивно зумовлюють необхідність прийняття змін або доповнень до нормативно-правових актів. Статут є документом, що має особливий соціально-правовий зміст. Це документ нормативно-процедурного характеру, який відображає характерні риси відносин усередині територіальної спільноти. На підставі цього визначення слід констатувати дуалістичність змісту поняття «статут»: з одного боку, це документ, що належить до сфери правових відносин, а з другого – сукупність соціально-політичних й економікогосподарських відносин між субʼєктами територіальної громади. На жаль, сформулювати єдине загальноприйняте його визначення, вичерпний перелік основних ознак, сутнісних властивостей видається неможливим. З огляду на міжгалузеві характеристики, наявність статутів у приватному та публічному праві на внутрішньодержавному й міжнародному рівнях, відмінність статутів у правових системах романо-германської та англосаксонської правових сімей тощо, важливо продовжувати ґрунтовні дослідження для зʼясування місця й ролі статутів у системі джерел права, їх специфіки, теоретичного і практичного значення.The source of law is one of the major categories of rights in general, both in applied and theoretical and informative regarding the definition and understanding of legal sources of law, and therefore the system they are in close Depending on the legal schools and developing concepts for a long time. In the modern scientific environment developing and specifying the integrative approach to content and the concept of the term «source of law» is an attempt to fill it even more diverse semantic content of value, seeing as sources of law the material, social and other conditions of society, that objectively determine the necessity of making changes or additions to those or other normative legal acts. The Charter is a document that has a special excellent socio-legal nature. This document is the normative and procedural nature, which reflects the characteristics of relationships inside the territorial community. Through the prism of this definition is already becoming apparent «dualism» of the content of the concept of the Statute: on the one hand as a document that belongs to the sphere of legal relations, and on the other as population socio-political and economic-commercial relations between subjects of the local community. Unfortunately, today we cannot clearly articulate its definition and main substantive signs despite properties. With regard to sectoral characteristics, the presence of charters in the private law and public law, national law and international law, the difference between the statutes in the legal systems of the Romano-Germanic legal and anglo-saks families, etc., it is important continue thorough their research, finding out the place and role of charters in the system of sources of law, their specificity, the theoretical and practical value.
  • Thumbnail Image
    Item
    Статутне право Італії історико-правові традиції та сучасний стан. Statutory Law of Italy: Historical and Legal Traditions and Modern State
    (2020) Гусяк, М. П.; Husiak, M.
    Метою статті є дослідження особливостей статутного права Італії в історичній ретроспективі та в умовах сучасної дійсності. Задля її досягнення було виконано такі завдання: 1) вивчення процесу становлення статутного права Італії; 2) виокремлення специфічних рис італійської правової системи; 3) визначення функцій інститутів безпосередньої демократії, окреслених у статутах; 4) з’ясування природи статутної автономії; 5)дослідження різновидів статутних джерел Італії; 6) визначення юридичної значущості статутів Італії протягом їхнього еволюційного розвитку. The purposeof the article is to study the features of the statutory law of Italy in historical retrospect and in modern reality. In order to achieve it, the following tasks must be solved: 1) to study the process of formation of the statutory law of Italy; 2)highlight the specific features of the Italian legal system; 3) disclosure of the function of the institutions of direct democracy, reflected in the statutes; 4) to find out the nature of statutory autonomy; 5) to explore the varieties of statutory sources in Italy; 6) to determine the legal significance of the statutes of Italy during their evolutionary development.