Browsing by Author "Baranenko D.V."

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. Administrative and legal aspects of interaction between central executive bodies and civil society
    (2020) БАРАНЕНКО Д.В.; Baranenko D.V.
    У статті досліджено адміністративно-правові аспекти взаємодії центральних органів виконавчої влади і громадянського суспільства. Підкреслено, що громадянське суспільство є невід’ємним елементом сучасного демократичного і правового суспільства. Громадянське суспільство можна розглядати як сукупність різних зв’язків і відносин між людьми з метою якнайповнішого задоволення різних інтересів: культурних, комунікативних, освітніх, економічних. Інтереси кожної людини, реалізація яких дозволяє задовольняти індивідуальні (групові, корпоративні) потреби, і будуть приватними інтересами. The article examines the administrative and legal aspects of the interaction of central executive bodies and civil society. It is emphasized that civil society is an integral part of modern democratic and legal society. Civil society can be seen as a set of different connections and relationships between people in order to best meet the various interests: cultural, communicative, educational, economic and others. The interests of each individual, the implementation of which allows to meet individual (group, corporate) needs and will be private interests.
  • Thumbnail Image
    Item
    АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ. Analysis of modern problems of administrative and legal regulation of rule-making activities of central executive bodies
    (2020) БАРАНЕНКО Д.В.; Baranenko D.V.
    У статті досліджені проблеми адміністративно-правового регулювання нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади. Зазначено, що нормотворча діяльність центральних органів виконавчої влади складає сутність і зміст нормотворчого процесу, який є різновидом правотворчості і полягає в діяльності центральних органів виконавчої влади України та їх посадових осіб із створення нормативно-правових актів у порядку, чітко регламентованому законодавством (в залежності від органу нормотворчої діяльності та виду нормативно-правового акта, який створюється). До принципів нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади запропоновано віднести принципи законності, демократизму, гласності, професіоналізму, техніко-юридичної досконалості, ефективності регулювання, виконуваності та планувально-оперативний принципи. Підкреслено, що всі зазначені принципи взаємопов’язані та взаємодіють в процесі реалізації нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади і саме вони складають основні напрями та підґрунтя нормотворчого процесу. The article examines the problems of administrative and legal regulation of central executive bodies. It is noted that the rule-making activity of central executive bodies is the essence and content of the rule-making process, which is a kind of lawmaking and consists in the activities of central executive bodies of Ukraine and their officials to create regulations in a manner clearly regulated by law (depending on the body). normative activity and the type of normative legal act that is created). The principles of rule-making activity of the central executive bodies include the principles of legality, democracy, publicity, professionalism, technical and legal excellence, efficiency of regulation, enforceability and planning and operational principles. It is emphasized that all these principles are interconnected and interact in the process of implementing the rule-making activities of the central executive bodies and they are the main directions and foundations of the rule-making process.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ НА ПЕВНИЙ СТРОК І ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ. Problematic issues of sentencing in the form of imprisonment for the defined period and life imprisonment
    (2020) БАРАНЕНКО Д.В.; Baranenko D.V.
    У статті проаналізовано питання практики застосування КК України в частині призначення покарання за особливо тяжкі злочини проти особи. Доводиться, що є проблемні питання невизначеності призначення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів проти особи. Проблему становить значна різниця між покаранням у вигляді позбавлення волі на певний строк у 15 років і довічним позбавленням волі. Закріплена в КК України система покарань у цій частині не дозволяє суду в певних випадках призначати покарання, яке за своєю суворістю буде справедливим і буде досягати такої мети покарання, як виправлення особи. У роботі наводяться приклади вироків, якими особи визнавалися винними у скоєнні умисних убивств за обтяжуючих обставин. Надається порівняльний аналіз таких прикладів. Доводиться, що різниця між покараннями в них є суттєвою та значною мірою залежить від погляду суду на обставини обмежено конкретної справи. У певних випадках довічне позбавлення волі є зайвим покаранням за свою суворістю, а 15 років позбавлення волі може бути недостатнім. Проводиться аналіз питань справедливості призначення покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі з позиції сприйняття правосуддя потерпілим, засудженої особи у випадках вчинення кримінального правопорушення у співучасті або особисто, порівняльний аналіз законів про кримінальну відповідальність закордонних країн. У роботі наводиться аргументація про необхідність змін у закріплену в КК України систему покарань у цій частині. Доводиться, що призначення такого виду покарання, як довічне позбавлення волі, вимагає встановлення більш конкретних законодавчих критеріїв для його призначення. Доводиться, що такий вид покарання, як позбавлення волі на певний строк, насамперед за особливо тяжкі злочини, вимагає більшої законодавчої диференціації для встановлення більш широких можливостей суду для призначення справедливих покарань за особливо тяжкі злочини проти особи. The practice of enforcement of the Criminal Code of Ukraine concerning a sentencing for especially grave crimes against a person has been analyzed in the paper. It has been demonstrated that there exist problematic issues of uncertainties in sentencing for commission of especially grave crimes against a person. The problem consists in a significant difference between an imprisonment for determined period of 15 years and life imprisonment. The system of penalties provided for by the Criminal Code of Ukraine in this regard does not allow the court in certain cases to have a sentencing that is to be just in its severity and is to achieve such a goal of punishment as a correction for a person. The paper gives examples of sentences passed upon persons by which the persons were found guilty of committing intended killing with aggravating circumstances. Comparative analysis of such examples has been given. It has been demonstrated that a difference between sentences therein is substantial and, to a considerable extent, depends on the opinion of court as for circumstances of particular legal proceedings restrictedly. In some cases life imprisonment is an unnecessary severe punishment, and imprisonment of 15 years is insufficient. The analysis of issues of just sentencing in the form of imprisonment for a definite period and life imprisonment from the point of view of the victim, convicted person in cases of committing a criminal offense in privity or personally, comparative analysis of laws on criminal liability in foreign countries have been carried out. The paper brings forward arguments concerning the need for changes in the system of punishments provided for in the Criminal Code of Ukraine in this regard. It has been demonstrated that such a type of sentencing concerning life imprisonment requires the establishment of more specific legislative criteria for the sentencing. Also, it has been demonstrated that such type of punishment as an imprisonment for determined period, first of all, for especially grave crimes requires a major legislative differentiation to give to the court more comprehensive means for just sentencing for especially grave crimes against a person.