Кафедра філософії права та юридичної логіки
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Кафедра філософії права та юридичної логіки by Author "Антіпова Ольга Петрівна"
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Візуальна комунікація як атрибут цифрової культури. A Visual Communication as an Attribute of Digital Culture(2023) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaПроаналізовано соціокультурні характеристики візуальних засобів спілкування в умовах цифровізації. Доведено, що передумовою побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії є візуалізація інформаційного контенту, що цілком відповідає тенденціям цифрової культури з її тяжінням до зміщення акцентів зі смислового на візуальне, адже забезпечує інтегральну взаємодію віртуального та фізичного. Констатовано амбівалентний характер феномену невербальної комунікативної взаємодії: з одного боку, вона є засобом адаптації до соціокультурної реальності сьогодення, а з іншого – сама слугує системоутворюючим чинником для культурних феноменів цифрового середовища. Digital culture leads to a change in emphasis from substantive supervision, which prompts the search for new and transformation of existing ways of presenting information, primarily studying the communicative potential of virtual means of communication. The aim and tasks. The aim of the article is the study of sociocultural characteristics of visual communication in the conditions of digitalization. Research methods. The most adequate methodological tools are the sociocultural approach, the comparative method, the hermeneutic procedures of interpretation and understanding, and the method of cultural-semantic analysis. Research results. It has been proven that the prerequisite for building an optimal model of communicative interaction is the visualization of information content that corresponds to the trends of digital culture, and provides an integral interaction of the virtual and the physical. Discussion. The analysis of communicative characteristics of the modern cultural age in the context of digitalization complements the conceptual achievements of theoreticians in formalized issues. This analysis aims to identify the potential of visual means of communication in the current circumstances. Conclusions. The phenomenon of non-verbal communicative interaction in the conditions of digital culture has an ambivalent character: on the one hand, it is a means of adaptation to the sociocultural reality of today, and on the other hand, it serves as a system-forming factor for cultural phenomena of the digital environment.Item Ключові тенденції розвитку свободи слова в умовах інформаційного суспільства. Key Freedom of Speech Development Trends in the Information Society(2019) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДоведено, що в сучасних умовах свобода слова усвідомлюється як соціокультурно обумовлене право людини на вільне вираження власних думок і обстоювання світоглядних позицій, що не порушують прав і свобод інших членів соціуму та забезпечують оптимальний процес інфообміну, з урахуванням ключових тенденцій культури інформаційної ери. З’ясовано, що Інтернет-комунікації, з одного боку, суттєво розширюють можливості сучасника у сфері свободи слова, а з іншого – здатні призвести до її нівелювання, інформаційного свавілля, що спричиняє нав’язування неякісної інформації, поширення фейкових повідомлень, призводить до маніпулювання свідомістю. Наголошено на проблемі відповідальності суб’єкта продукування інформації не лише перед її споживачем, а й перед самим собою. Зауважено, що критерієм регулювання інформаційного потоку, а отже, міри свободи слова, є вироблення споживачем своєрідного внутрішнього цензу, «інформаційного смаку». The process of establishing information society, the accelerated pace of info exchange qualitatively transforming communicative interaction, which naturally affects the phenomenon of freedom of speech. Aim and tasks. The aim of the article is to identify key freedom of speech development trends in the information society. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systemacity and completeness. Research results. Freedom of speech is currently recognized as a sociocultural human right to freedom of expression and taking a stand on one’s worldview that do not violate the rights and freedoms of other members of society and provide the optimal info exchange process, taking into account key cultural trends of the information age. Discussion. The results of the analysis of freedom of speech phenomenon in the information era complement the conceptual development of researchers in the context of today’s global changes. Conclusion. On the one hand, Internet communications significantly widen our contemporaries’ opportunities when it comes to freedom of speech, and on the other, they can result in its levelling, information lawlessness, which can be the reason for imposing low-quality information, spreading fake messages and mind control. The responsibility of the subject of information generation not only to its consumer, but also to himself, seems to be an immediate concern. In the culture of information era, the consumer is perceived not as a passive element of communicative process, but rather as an active participant in shaping the sociocultural space. The criterion for regulating the flow of information, and therefore the freedom of expression degree, is acquiring “information taste” by the consumer.Item Ключові тенденції трансформації міжкультурної комунікації в умовах пандемії. Main Trends of Transformation of Intercultural Communication in a Pandemic Condition(2020) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaЗдійснено аналіз ключових тенденцій трансформації міжкультурної комунікації в умовах оголошеної на початку 2020 року пандемії, спричиненої поширенням хвороби COVID-19. Констатовано наявність парадоксальної ситуації, за якої світова спільнота, з одного боку, об’єднана спільним пошуком «шляхів виживання», адекватної стратегії розвитку соціальних практик, а з іншого – опиняється в умовах, за яких на зміну відкритості до діалогу, усвідомлення культурної самобутності інших людей приходить конфронтація, невизначеність, нехтування принципом толерантності, прагнення до відособлення або, навпаки, до домінування. Встановлено, що зумовлені пандемією соціокультурні зміни означені переважанням антисистемних (ірраціональних) дій, хаотичністю комунікативних процесів. Соціальне дистанціювання, локалізація комунікативного простору, ізоляція та впровадження тотального локдауну як невід’ємні атрибути пандемії суттєво обмежують міжкультурну взаємодію, зміщуючи акцент у віртуальний простір. The pandemic declared at the beginning of 2020 in response to the outbreak of COVID-19 was a pacing factor for emergence of adverse global trends. Under these conditions, culture, and particularly the intercultural communication, became the most vulnerable human endeavor. The aim and tasks. The aim of the study is to identify the key trends in the transformation of intercultural communication amidst the pandemic. Research methods. The socio-cultural approach, as well as the principles of historicism and systematicity, have been recognized as the tools of choice for the philosophical reception of intercultural communication. Research results. In the face of pandemic, openness to dialogue, recognition of other people's cultural identity are replaced by confrontation, disregard for the tolerance principle, craving for detachment or, conversely, for domination. Discussion. Results of the trend analysis in the transformation of intercultural communication amidst the pandemic are complementing the conceptual achievements of researchers in the context of modern global transformations. Conclusion. The socio-cultural changes provoked by the pandemic are marked by the dominance of anti-systemic (irrational) actions, chaotic communication processes, and their significant virtualization. The pandemic-induced space restriction, social distancing, isolation, and imposition of total lockdown are significantly limiting the intercultural communication thus shifting the focus to the cyberspace.Item Комунікативні характеристики сучасної культурної доби в контексті цифровізації. The Communicative Characteristics of the Modern Cultural Age in the Context оf Digitalization(2021) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДоведено, що цифровизація як невід’ємний атрибут інформаційної ери сягає за межі суто технологічної галузі та слугує визначальним чинником трансформації характеристик соціокультурного простору, зокрема комунікативної взаємодії. Обґрунтовано амбівалентний характер комунікативної парадигми сучасної культурної доби в контексті цифровизації: з одного боку, вона надає широкі можливості для прискореного інфообміну, міжкультурної взаємодії, безперервної трансляції повідомлень, спілкування онлайн тощо, а з іншого – означена численними ризиками, серед яких – перенасичення інформацією, зниження рівня критичності сприйняття інфопотоку, «цифрова нерівність», нав’язування контенту, застосування маніпулятивних технологій тощо. Доведено, що важливим чинником подолання цих та інших проблем на шляху побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії усвідомлюється становлення інформаційної культури, здатної зберегти традиційні й виробити нові цінності та світоглядні настанови, що відповідатимуть викликам глобалізації. The analysis of attributes of modern media landscape has shown the growing significance of the society digitalization. Today, this process extends beyond the purely technological field and serves as a core driver for the transformation of characteristics of the sociocultural space, primarily the communicative interaction. The aim and tasks. This article aims to analyze the communicative characteristics of the modern cultural age in the context of the society digitalization. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systematicity, and completeness. Research results. The digital model of world perception serves as a background for the deployment of a new communicative strategy, forming an environment for the formation of information culture as a new cultural type. Discussion. Results of the analysis of the communicative characteristics of the modern cultural age in the context of digitalization are adding to the conceptual achievements of theorists in the outlined issue and are jointly aimed at finding the optimal strategy for combating the challenges of globalization. Conclusion. The communicative paradigm of the modern cultural age in the context of digitalization is ambivalent. On the one hand, it provides ample opportunities for the accelerated information exchange, intercultural interaction via Internet platforms, continuous broadcasting and communication online, etc., and on the other hand, under these conditions, the communicative interaction is associated with numerous risks, including information overload, degradation of the critical perception of the information flow, “digital inequality”, imposition of content, use of manipulative technologies, etc. An important factor in addressing these and other problems in creating an optimal model of communicative interaction is the formation of an information culture capable of preserving traditional and developing new values and worldview attitudes able to meet the challenges of globalization.Item Лінгвокультурний вимір філософії космізму. Linguistic dimension of the philosophy of cosmos(2021) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaСтаттю присвячено дослідженню специфіки ключового засобу, що наділяє світоглядні засади філософії космізму своєрідною універсальністю, здатністю виявляти свій потенціал у контексті глобалізацій них перетворень, – лінгвокультурного простору. Встановлено високий потенціал ідей космізму, котрі спроможні модернізувати традиційну стратегію розвитку, а отже, протистояти цивілізаційній кризі. Констатовано, що передумовою становлення глобального образу світу є трансформація світоглядних настанов, системи й засобів смислоутворювальних процесів. З’ясовано, що зазначені процеси супроводжуються становленням принципового нового типу мовця – особистості космічно-планетарного типу як цілісного та творчого суб’єкта культури. The article is devoted to the study of the specifics of the key tool that gives the worldview foundations of the philosophy of cosmos a kind of universality, the ability to reveal its potential in the context of the globalization of these transformations - the linguistic and cultural space. The high potential of the ideas of cosmism, which are able to modernize the traditional development strategy, and therefore to resist the civilizational crisis, has been established. It was established that the prerequisite for the formation of a global image of the world is the transformation of worldview guidelines, the system and means of meaning-making processes. It was found that the mentioned processes are accompanied by the formation of a fundamentally new type of speaker - a space-planetary personality as a holistic and creative subject of culture.Item Соціокультурні характеристики мема в публічному дискурсі. Sociocultural Characteristics of a Meme in Public Discourse(2022) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДосліджено соціокультурні характеристики мема в публічному дискурсі. Доведено, що до використання такого жанру спонукає насиченість візуалізованими образами як невід’ємний атрибут мережевого комунікативного простору. Аргументовано положення, згідно з яким мем має здатність до миттєвого поширення інформації та активно привертає увагу масового споживача завдяки використанню усталених стереотипів. Обґрунтовано його деструктивні та конструктивні характеристики. Зауважено, що завдяки віртуальній комунікації межі дискурсивних практик розмиваються, з огляду на що мем стає зрозумілим і затребуваним у різних стилях, з легкістю мігруючи з одного типу дискурсу в інший. The discursive practices of the culture of the information era foresee changes in the sphere of communication, in particular, the transformation of existing and the emergence of new forms, styles, and genres, which most correspond to the accelerated pace of information exchange. The saturation of visualized images of the network space stimulates the use of such a genre as a meme. The aim and tasks are to define the sociocultural characteristics of the meme phenomenon in public discourse, in particular its place in the communicative paradigm of the information age. Research methodology. The most optimal component of the methodological toolkit for studying the key features and functional potential of a meme in the conditions of the information age, in particular in public discourse, should be considered a socio-cultural approach, which makes it possible to represent the key characteristics of the specified genre as an integral component of the social reality of modern culture. Research results. Performing the role of a kind of intermediary between the creator and the consumer of information, the mentioned communication tool shows great adaptive ability and flexibility in adapting to the socio-cultural conditions of reality. A meme is perceived not only as one of the main ways of fragmenting the changing surrounding world, as a manifestation of a person's attitude towards it but as a kind of social code that regulates life activities. Discussion. Certain aspects of the sociocultural dimension of memetics are considered in the works of S. Blackmore, R. Brody, and R. Dawkins, as well as Ukrainian scientists Zh. Denysiuk, O. Olenin, T. Poda, L. Skokov, and others. Conclusions. The socio-cultural characteristics of a meme in public discourse are determined by the fact that it contains the cultural meanings of the era, has the ability to instantly spread information, and easily attracts the attention of the mass consumer due to the use of established stereotypes.Item Трансформація мовної норми в умовах інформаційного суспільства. Transformation of Linguistic Norms in the Conditions of Informational Society(2019) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДосліджено проблеми унормованості мови як важливої складової сучасного лінгвокультурного простору. Доведено амбівалентний характер мовної норми в умовах інформаційного суспільства: з одного боку, вона постає як закономірний вияв адаптаційного потенціалу мови в нових умовах інфообміну, а з іншого – як чинник, що становить потенційну загрозу для культури мовлення на всіх рівнях. Встановлено ключові передумови активного розмивання меж унормованості мови, у результаті чого створюється парадоксальна ситуація, за якої нормою вважається відсутність норми. Ключовими тенденціями цього процесу визнано надмірну експресивність, тяжіння до лаконічності, спрощення та водночас більш серйозний підхід до слововжитку, що простежується в межах добору ключових слів під час пошуку інформації. The problems of linguistic norm as an important component of the modern linguistic and cultural space as an integral attribute of discursive practices have been considered. The key method of a person’s adaptation to specific needs of the communicative space is to go beyond the codified norm – to ignore it or, conversely, to pay attention to every subtle nuance of its criteria. Aim and tasks. The publication aims to analyze the social and cultural factors of transformation of the general framework of the speech culture in the modern informational era, in particular, those of the linguistic norm. Research methods. The methodological tools consist of the sociocultural approach, methodological principles of systemacity and completeness, as well as the method of cultural-semantic analysis. Research results. In the information society, the linguistic norm has an ambivalent character: on the one hand, it is perceived as a natural manifestation of the adaptive potential of the language in the new conditions of information exchange, on the other – as a factor posing a potential threat to the formal discourse at all levels. Discussion. The results of the analysis of the linguistic norm in the conditions of the informational era are complementary to the conceptual developments of researchers in the context of modern globalization transformations. Conclusion. The key prerequisites for active blurring of the linguistic norm limits have been established, resulting in a paradoxical situation, where the lack of norm is considered to be a norm. In the process of transformation of the linguistic norm, a special attention is paid to the phenomenon of intensive convergence of the spoken and written speech, which is clearly traced in the analysis of virtual communication. The core trends of the latter are excessive expressiveness, a tendency to conciseness, simplification and, at the same time, a more serious approach to the word choice, which is clearly shown in choosing keywords for data search.Item Феномен мови ворожнечі в умовах сучасного інформаційного простору. Hate Speech Phenomenon in the Modern Information Space(2020) Антіпова Ольга Петрівна; Antipova OlhaДоведено, що лінгвокультурні характеристики сучасного інформаційного простору актуалізують проблему мови ворожнечі. Цьому сприяють глобалізаційні тенденції в реалізації комунікативних потреб, численні соціальні конфлікти, політична й економічна дестабілізація, активізація маніпулятивних технологій. З’ясовано, що зазначений лінгвокультурний пласт, виконуючи роль своєрідного посередника між сторонами, що протистоять, нині виявляє неабияку адаптивну здатність, гнучкість у пристосуванні до соціокультурних умов дійсності. Зазначено, що мова ворожнечі, набуваючи дедалі більш жорстких форм, виявляє деструктивні характеристики, стає ефективним засобом маніпулятивних технологій, утвердження негативних стереотипів, покликаних виправдати дискримінаційні вияви. Встановлено ключові чинники деструктивного аспекту риторики протистояння, якими визнано статус мовця, аудиторію, а також економічний, соціальний і політичний стан соціуму на певному етапі розвитку. The analysis of attributes of modern information space has revealed topicality of the issue of aggressive rhetoric. This process is primarily triggered by the globalization trends in implementation of communication needs, numerous social conflicts, political and economic destabilization. The aim and tasks. This article aims at examining the phenomenon of hate speech in the setting of modern information space. Research methods. The methodological tools include the socio-cultural approach, methodological principles of systemacity and complementarity. Research results. Nowadays, hate speech ceases to be merely a mediator in the communicative interaction of the opponents. It is actively developing destructive characteristics and demonstrates a remarkable accommodation capability, flexibility in adapting to the socio-cultural conditions of the reality. Discussion. The results of the analysis of hate speech phenomenon in the information era complement the conceptual development of researchers in the context of today’s global changes. Conclusion. In the modern information space, hate speech is perceived not only as one of the main methods of fragmentation of the fast-paced world, a special manifestation of a person’s attitude to this world and a kind of social code that regulates human life. Hate speech, acquiring ever more rigid forms, shows destructive characteristics and becomes an effective means of manipulative technologies, claims negative stereotypes designed to justify discriminatory manifestations. The speaker’s status, audience, economic, social and political health of a society at a certain stage of development can be recognized as determining factors of the destructive aspect of the rhetoric of confrontation.