Т.29, №2
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Т.29, №2 by Author "Гвоздюк Віталій"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Application of the European Court of Human Rights practices by the investigator during the search. Застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час проведення обшуку(2024) Hvozdiuk Vitalii; Гвоздюк Віталій; Morhun Nadiia; Моргун НадіяThe European Court of Human Rights has long been issuing judgments in which it has argued that human rights and freedoms are violated by the authorised state bodies in their professional activities, specifically in such a complex investigative (search) action as a search, which demonstrates the relevance of investigating the issues of applying the practice of this court by investigators during a search. The purpose of this study was to determine the basis for the investigator to apply the practices of the European Court of Human Rights during a search and to formulate relevant recommendations for investigative practice. To fulfil this purpose, the following scientific methods were employed: philosophical (dialectical), general scientific (analysis, induction, deduction, comparative legal, analogy, formal legal), and special forensic (forensic versioning, forensic planning, criminal analysis of the situation) methods. The study found that the application of the practices of the European Court of Human Rights by an investigator during the collection of evidence, specifically during a search, is regulated by the national legislation of Ukraine. It was emphasised that the investigator is authorised to apply the judgments of the European Court of Human Rights, delivered both against Ukraine and other states, during the search. Based on the analysis of several judgments of the European Court of Human Rights concerning Ukraine and Bulgaria, the study found that they reflect not only the criminal procedural aspects of search (compliance of the criminal procedure legislation of Ukraine and Bulgaria with the provisions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and its protocols; clear requirements for conducting procedural actions), but also the forensic aspects (contain an indication of the optimised tactical behaviour of investigators in certain situations; prescribe the mechanism, method of detection, recording and seizure (obtaining) of forensically relevant information). The study identified the stages of a search and the specific features of applying the practices of the European Court of Human Rights within their framework. Based on the findings of the study, certain forensic recommendations for investigators during a search were developed based on the practices of the European Court of Human Rights. The findings of the study will be useful for improving the relevant provisions of the criminal procedure legislation of Ukraine and investigative practice. Європейський суд з прав людини вже давно виносить рішення, у яких аргументує порушення прав і свобод людини уповноваженими органами держави в їхній професійній діяльності, зокрема під час проведення такої складної слідчої (розшукової) дії, як обшук, що засвідчує актуальність вивчення проблематики застосування практики цього суду слідчим під час проведення обшуку. Метою роботи є визначення основ застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час проведення обшуку та формування відповідних рекомендацій для слідчої практики. Для досягнення мети використано такі наукові методи: філософські (діалектичний), загальнонаукові (аналіз, індукція, дедукція, порівняльно-правовий, аналогія, формально-юридичний) і спеціальні криміналістичні (криміналістичне версіювання, криміналістичне планування, кримінальний аналіз ситуації) методи. Встановлено, що застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час збирання доказів, зокрема під час проведення обшуку, урегульоване національним законодавством України. Акцентовано увагу на тому, що слідчий під час проведення обшуку уповноважений застосовувати рішення Європейського суду з прав людини, що постановлені як проти України, так і проти інших держав. На підставі аналізу декількох рішень Європейського суду з прав людини щодо України та Болгарії з’ясовано, що в них відображено не лише кримінальні процесуальні аспекти проведення обшуку (відповідність норм кримінального процесуального законодавства України й Болгарії нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та її протоколів; чіткі вимоги до проведення процесуальних дій), а й криміналістичні (містять вказівку на оптимальну тактичну поведінку слідчих у певних ситуаціях; передбачають механізм, спосіб виявлення, фіксації та вилучення (отримання) криміналістично значущої інформації). Визначено етапи проведення обшуку й особливості застосування в їх межах практики Європейського суду з прав людини. За результатами дослідження сформовано окремі криміналістичні рекомендації для слідчих під час проведення обшуку на основі практики Європейського суду з прав людини. Результати дослідження стануть у нагоді для вдосконалення відповідних положень кримінального процесуального законодавства України та слідчої практики.