Філософські та методологічні проблеми права

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/368

Науковий журнал "Філософські та методологічні проблеми права" містить такі розділи: філософія та філософія права; методологія права; історія філософії права; окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та антропології права; філософія права як метанаука; право та культура; право та політика; актуальні проблеми юриспруденції; наукові форуми (наукове життя, наукові заходи); рецензії) • Рекомендовано вченою радою Національної академії внутрішніх справ

  • Рік заснування: 2011 рік
  • Проблематика: Висвітлення філософських та методологічних проблем права.
  • Зареєстровано субʼєктом у сфері друкованих медіа – рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11 січня 2024 року № 26. Ідентифікатор медіа: R 30-02449
  • Включений до переліку фахових видань МОН України з юридичних наук (наказ МОН України від 21 листопада 2013 року № 1609)
  • Періодичність: 2 рази на рік
  • Мова видання: українська, англійська
  • Засновник: Національна академія внутрішніх справ
  • Голова редакційної колегії: Михайло Костицький, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна
  • Члени редколегії: Наталія Кушакова-Костицька, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Олег Гвоздік, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Руслан Сербин, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Олександр Джужа, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Євген Бараш, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Андрій Вознюк, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Вікторія Бабаніна, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Марина Співак, доктор політичних наук, кандидат юридичних наук, доцент, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Тамара Мазур, доктор юридичних наук, доцент, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Олександр Мотлях, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Володимир Юсупов, доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Віталій Кравець, кандидат юридичних наук, доцент, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Ольга Антіпова, кандидат філософських наук, старший дослідник, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Наталія Полудьонна, кандидат психологічних наук, доцент, Національна академія внутрішніх справ, Україна; Сергій Меленко, доктор юридичних наук, професор, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна; Ірина Софінська, доктор юридичних наук, професор, Національний університет «Львівська політехніка», Україна; Любов Дротянко, доктор філософських наук, професор, Національний авіаційний університет, Україна; Варга Чаба, доктор юридичних наук, професор, Угорська академія наук, Католицький університет імені Петера Пазманя, Угорщина; Беата Паства-Войцеховська, доктор філософії, доцент, Гданський університет, Республіка Польща; Пьотр Хомчинскі, доктор філософії, доцент, Лодзинський університет, Республіка Польща
  • Адреса редакції: пл. Соломʼянська, 1, м. Київ, Україна, 03035 Тел.: (044) 520-08-47 E-mail: [email protected]

Browse

Browsing Філософські та методологічні проблеми права by Author "Andreev, D."

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Комунікаційний феномен права як фактор забезпечення дієвості соціально-правових комунікацій. Communicational phenomenon of law as a factor to ensure the effectiveness of legal and social communications.
    (2014) Андреєв, Д. В.; Andreev, D.
    Здійснено аналіз комунікаційної природи права як фактора забезпечення дієвості соціально-правових комунікацій між владою та суспільством. Доведено, що завдяки соціально-правовим комунікаціям установлюється специфічний вид взаємин, за якого системно передається інформація про усталені правила поведінки, що власне і є правовими нормами. З позиції комунікаційного підходу розглянуто правовий простір як сукупність актів передачі правової інформації. Проанализирована коммуникационная природа права как фактора обеспечения действенности социально-правовых коммуникаций между властью и обществом. Доказано, что благодаря реализации социально-правовых коммуникаций устанавливается специфический вид взаимоотношений, при которых системно передается информация об устоявшихся правилах поведения, какие, собственно, и являются правовыми нормами. The article analyzes communicational nature of the law as a factor that ensures effectiveness of legal and social communication between the authorities and society. Due to the implementation of social and legal communications we have a specific kind of relationship in which information about the established rules of conduct, which, in fact, are legal norms, passes systematically. At the same time legal space, from the point of view of communicational approach, is a set of acts of transfer of legal information.
  • Thumbnail Image
    Item
    Історико-компаративний аналіз розвитку комунікації влади та суспільства. Comparative-historical analysis of the development of communication between the authorities and sosiety
    (2014) Андреєв, Д. В.; Andreev, D.
    В історичній ретроспективі розглянуто період становлення та розвитку комунікаційних зв’язків між владою та суспільством. Особливу увагу приділено соціальній ролі індивідуума в налагоджені дієвої взаємодії з владними інституціями. Розкрито роль засобів масової інформації в цьому процесі. In terms of most philosophical and legal concepts, the development of modern society should be considered as the result of a complex communication between different social groups and structures, which are formed in society and the status of which varies depending on the ability and capacity to implement communications in a wide range from interpersonal (individual) communications to intersocietal scales. In general, this theme has recently, namely from the first quarter of XX century, been the subject of increased attention and scientific research projects, but, in our opinion, the problem of establishing and improving the system of relationships between members of society, between society and government, as well as between a citizen and the state was studied in the classical works of ancient Greek philosophers.