НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Т.29, №1

Permanent URI for this collection

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/30333

Browse

Browsing НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Т.29, №1 by Author "Khablo Oksana"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    International standards for the application of the presumption of innocence in criminal proceedings. Міжнародні стандарти застосування презумпції невинуватості в кримінальному процесі
    (2024) Khablo Oksana; Хабло Оксана; Svoboda Ivo; Свобода Іво
    The presumption of innocence is an internationally recognized standard of criminal justice. However, law enforcement practice shows a lack of legal certainty regarding the understanding and implementation of certain provisions of this principle of criminal proceedings. The purpose of the publication is to identify and systematize the internationally recognized standards of guaranteeing the right to the presumption of innocence. The study used such methods of cognition as comparison, analysis, generalization, and a systematic approach, which made it possible to describe the results and substantiate the conclusions drawn. It is determined that, according to the case law of the European Court of Human Rights, the purpose of the presumption of innocence is to: ensure a fair trial by preventing accusatory judicial bias; prevent the formation of premature public opinion regarding the guilt/innocence of the accused, which may adversely affect the impartiality of the court; and protect persons who have been acquitted or whose proceedings have been closed on rehabilitative grounds. Ensuring the presumption of innocence requires ensuring that this right is real, not imaginary. It is established that when determining whether the principle of presumption was violated by public officials when informing the public about the progress of criminal proceedings, the European Court of Human Rights takes into account whether the officials' statement prompted the public to believe in the guilt of the person before the court passed a verdict and whether these statements could have influenced the assessment of the facts when making a court decision. When assessing statements made by public officials, it is necessary to distinguish between a statement of suspicion of committing a criminal offence and a statement that a person has committed a criminal offence in the absence of a conviction; to consider the context in which the statement was made and to take into account the actual content of the statements. The author substantiates the rules of the presumption of innocence in time: it is valid until the court verdict enters into force; a guilty verdict does not cancel a person's right to the presumption of innocence until it enters into force; the adoption of an acquittal or the closure of criminal proceedings on rehabilitative grounds requires that a person be found innocent and treated accordingly. The study will ensure unified law enforcement practice of pre-trial investigation bodies, prosecutors, and courts in respect of compliance with the rules of the presumption of innocence, which will contribute to the rule of law. Презумпція невинуватості є міжнародно визнаним стандартом кримінального судочинства. Утім правозастосовна практика засвідчує відсутність правової визначеності щодо розуміння та порядку реалізації окремих положень цієї засади кримінального провадження. Метою публікації є визначення та систематизація міжнародно визнаних стандартів гарантування права на презумпцію невинуватості. Під час дослідження застосовано такі методи пізнання, як порівняння, аналіз, узагальнення, системний підхід, що надали можливість описати результати й обґрунтувати отримані висновки. Визначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини метою застосування презумпції невинуватості є: забезпечення справедливого суду шляхом недопущення обвинувального судового ухилу; запобігання формуванню передчасної громадської думки щодо винуватості/невинуватості обвинуваченого, що може негативно позначитися на неупередженості суду; захист осіб, щодо яких було ухвалено виправдувальний вирок або щодо яких провадження було закрито за реабілітуючими підставами. Забезпечення презумпції невинуватості передбачає необхідність гарантування того, що це право буде реальним, а не уявним. Встановлено, що під час зʼясування, чи було порушено принцип презумпції посадовими особами державних органів під час інформування суспільства про рух кримінальних проваджень, Європейський суд з прав людини враховує, чи спонукала заява посадових осіб громадськість повірити у винуватість особи до винесення судом вироку та чи могли ці твердження вплинути на оцінку фактів під час винесення судового рішення. Оцінюючи повідомлення представників влади, необхідно розрізняти заяву про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та заяву про те, що особа здійснила кримінальне правопорушення за відсутності вироку; ураховувати, у контексті яких обставин було зроблено заяву, і зважати на реальний зміст висловлювань. Обґрунтовано правила дії презумпції невинуватості в часі: діє до моменту набрання вироком суду законної сили; обвинувальний вирок суду не відміняє право особи на презумпцію невинуватості до моменту набрання ним законної сили; ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав вимагає визнання особи невинуватою та відповідного поводження з нею. Проведене дослідження забезпечить уніфіковану правозастосовну практику діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду щодо дотримання правил дії презумпції невинуватості, що сприятиме утвердженню верховенства права.