# 1-2

Permanent URI for this community

https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/14034

Browse

Browsing # 1-2 by Author "Kushakova-Kostytska, N."

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Справедливість як засіб і ціль у виправленні та ресоціалізації засуджених: філософське осмислення.Justice as a Remedy and Aim in Correction and Resocialization of Convicted: Philosophical Thinking
    (2018) Костицький, М. В.; Kostytskyi, M.; Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.
    Стаття містить дві частини: у першій крізь призму філософії права проаналізовано зміст і форми справедливості, прослідковується звʼязок етики та юриспруденції в підході до справедливості, здійснено спробу виокремити справедливість як одну з підвалин права. Окреслено побутове й наукове розуміння справедливості, констатовано, що справедливість можна трактувати як рівність, правність, свободу, компенсацію, співрозмірність, розподільність тощо. В історії виникнення й розвитку державно-правових систем питання справедливості було головним як в оцінюванні діяльності влади і правителів упродовж не менше ніж останні пʼять тисяч років. У філософії та філософії права справедливість є обʼєктом аналізу й оцінок протягом близько двох з половиною тисяч років. Автори прослідковують еволюцію розуміння справедливості від Сократа й до наших днів. Друга частина статті присвячена проблемі справедливості у виправленні й ресоціалізації засуджених за вчинення злочинів і поміщених в установи виконання покарань. Заперечено формальнодогматичний підхід до виконання покарання, за якого виокремлюється лише один елемент покарання – кара, а інші два – виправлення й ресоціалізація – виявляються лише формально. Для реалізації цих двох елементів необхідно змістити акцент з юридичної основи виправлення та ресоціалізації на психологічну й педагогічну, забезпечуючи вплив на внутрішню, психологічну (душевну) сторону засуджених, усвідомлення ними своєї вини і спонукаючи їх до каяття. Для цього засуджений має прийняти покарання та режим його відбування як вияв справедливості, йому необхідно прищеплювати почуття справедливості як пенітенціарної мети.The article consists of two parts: in first part the content and forms of justice are analyzed through the prism of the legal philosophy, the connection of ethics and jurisprudence concerning the approach to justice is observed, the attempt is made to highlight justice as one of the grounds of law. In the history of appearing and development of the state and legal systems the question of justice was the main in assessing the activities of government and rulers during no less than the last five thousand years. In philosophy and philosophy of law justice is an object of the analyzing and assessment at least for two and a half thousand years. The authors trace the evolution of justice understanding from Socrates to the present day. The second part of the article is devoted to the problem of justice in the correction and resocialization of convicted for crimes commission and imprisoned in penitentiary institutions.The authors reject the formal-dogmatic approach to the execution of punishment when only one element of punishment – retribution -is actually protruded, and the other two – correction and resocialization –are formally presented only. To implement these two elements, it is necessary to shift the focus from the legal basis of correction and resocialization to psychological and pedagogical ones, and to provide an impact on the internal psychological (mental) side of convicted, realizing their guilt by themselves and encourage them to sincere repentance. In order for this to be achieved, it is necessary that punishmentand the regime of its serving be accepted as fairby convicted; and convicted should be instilled with a sense of justice as a penitential goal.
  • Thumbnail Image
    Item
    Філософсько-правові засади формування інформаційного суспільства в Сполучених Штатах Америки.Philosophical and Legal Principles of the Formation of an Information Society in the United States of America
    (2018) Кушакова-Костицька, Н. В.; Kushakova-Kostytska, N.
    Стаття присвячена актуальним питанням сьогодення, повʼязаним із формуванням інформаційного суспільства. Дослідження ґрунтується на філософській концепції, сутність якої полягає у визнанні доведеною гіпотези про те, що сучасна цивілізація в середині 50-х років минулого століття перейшла в третю епоху генезису – інформаційну, яка є наступною після аграрної та індустріальної. Її сутність полягає у виокремленні інформації (нематеріальної субстанції) як визначальної у людському суспільстві, між суспільством і державою, людиною та державою, людей між собою. Якщо попередні два етапи розвитку людства були жорстко повʼязані з обʼєктом діяльності (земля або засоби діяльності – машини й механізми), то нині інформація стала універсальною. Оскільки Сполучені Штати Америки є беззаперечним світовим лідером у розвитку новітніх технологій та економічного розвитку, не тільки суто з економічної позиції, а й з ідеологічної та філософської, автор ретельно вивчає досвід цієї держави щодо визначення філософсько-правових засад та запровадження механізму захисту прав і свобод громадян у межах інформаційного простору. На підставі результатів дослідження було обґрунтовано висновок щодо необхідності імплементації цього досвіду в законодавчу та правозастосовну діяльність вітчизняних органів державної влади.The article is devoted to the actual issue of the present related to the formation of the information society. In the basis of the study, the author put a philosophical concept, the essence of which is to recognize the hypothesis that modern civilization in the mid-50ʼs entered the third era of genesis – informational, which is the next after the agrarian and industr. Its essence is the separation of information (intangible substance) as determinant in the relationship in human society, between society and state, man and state, people between themselves. If the previous two stages of human development were firmly tied to the object of activity (land or means of operation – machines and mechanisms), today the information has become universal. Proceeding from the fact that the United States is the undisputed global leader in the development of advanced technologies and economic development, not only purely from an economic point of view, but also from an ideological and philosophical point of view, the author thoroughly examines the US experience in defining the philosophical and legal principles and the introduction of a protection mechanism rights and freedoms of citizens within the information space. Based on the results of the study, the conclusion was made on the necessity of implementation of this experience in the legislative and enforcement activities of the domestic bodies of state power.