Процесуальні права потерпілого та їх реалізація на стадії досудового розслідування.

Abstract
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні комплексу теоретичних та практичних проблем реалізації процесуальних прав потерпілого на стадії досудового розслідування. У підсумку, сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення процесуальних прав потерпілого та їх реалізацію на стадії досудового розслідування, а також прокурорського нагляду та судового контролю за дотриманням процесуальних прав і законних інтересів потерпілого на стадії досудового розслідування. Висвітлено стан наукового розроблення проблем реалізації процесуальних прав потерпілого на стадії досудового розслідування. Встановлено, що увага вчених здебільшого зосереджувалася на вивченні окремих аспектів процесуального статусу потерпілого, отриманні, перевірці та оцінці показань потерпілого як джерела доказів у кримінальному провадженні, правовому регулюванню відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо. Питання процесуальних прав потерпілого та їх реалізація на стадії досудового розслідування не були висвітленими на дисертаційному й монографічному рівнях. Розглянуто наукові підходи щодо визначення поняття «потерпілий у кримінальному процесі» та особливості його наділення відповідним правовим статусом. З урахуванням виявлених неточностей та конкуренції норм Кримінального процесуального кодексу України та підзаконних нормативних актів, наголошено на необхідності удосконалення положень кримінального процесуального законодавства, які стосуються зміцнення правового статусу потерпілого, у тому числі підвищення рівня захисту їх процесуальних прав та законних інтересів. При аналізі процесуальних прав потерпілого, автором звернуто увагу, що з прийняттям чинного КПК України права потерпілого вдосконалено та розширено. Проте, законодавство та практика його застосування в частині збирання доказів і право на їх подання є дещо недосконалими, що створює для потерпілого невиправдані обмеження. Відтак, автор демонструє власне бачення означених проблем та пропонує шляхи їх можливого вирішення. Проведено ретроспективний аналіз положень законодавчих актів України, міжнародних правових актів, рішень Європейського суду з прав людини, національного кримінального й кримінального процесуального законодавства й нормативно-правових актів процесуальних прав потерпілого та їх реалізації на стадії досудового розслідування. Встановлено, що система правового регулювання процесуальних прав потерпілого та їх реалізація на стадії досудового розслідування представлена Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України й іншими законами України. Акцентовано увагу, що головним аспектом державної політики України у сфері реалізації процесуальних прав та законних інтересів потерпілого на стадії досудового розслідування являється удосконалення нормативно-правової бази, зокрема дотримання норм чинного міжнародного законодавства. Визначено систему правових гарантій реалізації процесуальних прав потерпілого на стадії досудового розслідування. Запропоновано внести зміни до окремих статей чинного КПК України, зокрема до ч. 3 ст. 99 КПК та зобов’язати потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надавати суду оригінал або копію документа. При дослідженні реалізації процесуальних прав потерпілого під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій, наголошено, що такі дії, які проводяться або мають проводитися за участю потерпілого, потребують удосконалення законодавчої регламентації з метою забезпечення ефективної реалізації потерпілим своїх прав та інтересів на стадії досудового розслідування. Зазначено, що статтею 225 КПК не врегульовано, які саме процесуальні рішення повинен прийняти слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про допит потерпілого. Проаналізувавши рішення судової практики, вдалось з’ясувати випадки, коли слідчі судді своєю ухвалою повертали клопотання про допит потерпілого. Звернуто увагу на Постанову Верховного Суду від 31 жовтня 2019 р. у справі № 346/7477/13, в якій колегія суддів вказала, що власник квартири не має права надавати дозвіл на огляд тієї частини помешкання, яку винаймає орендар. Визначено поняття, види шкоди, завданої потерпілому кримінальним правопорушенням, а також розкрито форми її відшкодування; зміст реалізації права потерпілого на відшкодування (компенсацію) шкоди у кримінальному провадженні та особливості його закріплення у вітчизняному законодавстві та нормах міжнародного права. Автором зосереджено акцент на дослідженні окремих проблем реалізації процесуального права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої останньому внаслідок кримінального правопорушення, яка компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Окрему увагу приділено повноваженням прокурора під час здійснення ним прокурорського нагляду за дотриманням процесуальних прав потерпілого. Зокрема, оцінено сучасний стан наукової розробки права потерпілого на відкриття матеріалів іншій стороні. Проаналізовано сучасну нормативну модель відкриття матеріалів іншій стороні та охарактеризовано окремі проблемні питання, що виникають у правозастосуванні. Досліджені існуючі сьогодні законодавчі ініціативи щодо покращення механізмів забезпечення права потерпілого на відкриття матеріалів іншій стороні. Розглянуто судову практику Верховного Суду щодо відкриття доказів іншій стороні за ст. 290 КПК України. Логічною частиною роботи, що в цілому з іншими забезпечує повноту дослідження обраної теми, є аналіз судового контролю за дотриманням процесуальних прав і законних інтересів потерпілого, який здійснюється за трьома процесуальними формами: ухвалення рішення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (30%); надання дозволу на проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій (36%); розгляд скарг потерпілого, його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора (31%).
Description
Keywords
процесуальні права потерпілого, правові гарантії, прокурор, прокурорський нагляд
Citation